Костел Успіння Пресвятої Богородиці (Рудки)

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
	49°39′10″ пн. ш. 23°29′19″ сх. д. / 49.6528° пн. ш. 23.4886° сх. д.
Тип споруди	костел
Розташування	Україна , Ру́дки
	Костел Успіння Пресвятої Богородиці (Рудки) (Україна)
	Костел Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Рудках^[1] (пол. Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny) — культова споруда, санктуарій Матері Божої Львівської архідієцезії РКЦ в Україні в місті Рудки (нині Самбірський район, Львівська область, Україна).

1876 року в крипті храму був похований дідич Рудок Александер Фредро — дід митрополита Андрія Шептицького.

Історія

Близько 1435 року в Рудках (на той момент — присілку Бенькової Вишні) виник та був освячений дерев'яний храм і латинська парафія св. Адальберта Празького (Войцеха), підпорядкована Перемишльській єпархії. Близько 1550 року храмом заволоділи протестанти, перетворивши його на кальвінський збір та знищивши храмові привілеї.

У 1612 році Юрій Чурило передав до храму візантійського стилю ікону Богоматері першої половини XVI століття, знайдену на згарищі спаленої татарами церкви на Поділлі (за іншими даними, із села Желізниця (пол. Żeleznica)). У наступні століття ікона була шанованою як у католиків, так і православних.

У 1655 році Анджей, підкоморій Сянік, син власника Рудок Єжи й Зофії Фредрів, почав будівництво нового храму. Роботу перервав шведський потоп. У 1660 році Анджей з Грудова, канонік хелмінський, парох у Рудках, дідич Підгайчиків, Рудок, Вістовичів, записав фонд для 4 вікаріїв при костелі. Кам'яний храм побудований у 1728 році коштом жидачівського чесника Міхала Урбанського й освячений у 1841 році.^[2] 2 липня 1921 року латинський єпископ перемишльський Юзеф Пельчар (вважається святим) коронував образ Рудківської Божої Матері.

Навесні 1946 року у будинку відкрили сховище продовольства і ветеринарну аптеку. Ікону шляхом контрабанди вивезли до семінарії в Перемишль.^[3] У 1950 році її відреставрували. У 1961 році ікона була повторно освячена єпископом Франциском Бардою. У 1968 році образ був переданий церкві в село Ясен, де створювався марійський центр. Інтронізацією керував кардинал Кароль Войтила. У ніч з 7 на 8 липня 1992 року чудотворний образ був викрадений.^[4]

У грудні 1995 року в Рудках з'явилась копія ікони, яку 2 липня 1996 року коронував архієпископ Мар'ян Яворський. Цього ж дня 2003 року церкву оголошено Санктуарієм Рудківської Богоматері.^[5]

Опис

Храм є тринавною базилікою, яка може вмістити близько 2000 людей.

Як і костели святого Мартина (Семенівка), Святої Трійці (Устя-Зелене) і святого Лаврентія (Радимно) споруда вирізняється скромними лінійними архітектонічними поділами.^[6]

Світлини

Дзвіниця
Дзвіниця
Дзвіниця

Примітки

↑ Костел Успіння Пресвятої Богородиці — іноді.
↑ Artykuł «Nowe sanktuarium maryjne na Ukrainie». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
↑ Artykuł: «10. rocznica ponownej koronacji obrazu Matki Bożej Rudeckiej». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
↑ Media, Instytut Gość (8 липня 2016). Maryja wybrała to miejsce. Instytut Gość Media. Процитовано 3 травня 2024.
↑ Святині, РУДКИ, Успіння П.Д.М. | Костели і каплиці України. www.rkc.in.ua. Процитовано 3 травня 2024.
↑ Betlej A. Kościół parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — Cz. I :Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego). — S. 308. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)