Краснов Загід Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загід Геннадійович Краснов
Ім'я при народженні Загіддін Габібулайович Габібулаєв
Народився 24 жовтня 1965(1965-10-24) (53 роки)
Беліджі (Дагестан)
Підданство Україна Україна
Національність лезгін
Місце проживання Дніпро
Діяльність політика
бізнес
Alma mater Дніпропетровський інженерно-технічний інститут
Посада Власник ГО «Громадська сила»
Сторінка в Інтернеті zagidkrasnov.com

Загі́д Генна́дійович Красно́в (при народженні — Загіддін Габібулайович Габібулаєв[1], (нар. 24 жовтня 1965 в Беліджі Дагестан ) — підприємець, політичний і громадський діяч, керівник громадської організації «Громадська сила». З 1983 року мешкає в Дніпрі. Успішний бізнесмен. Має у власності підприємства важкої промисловості, підприємства сілько-господарського призначення та готельно-ресторанної сфери. Рішенням Наглядової ради ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» від 28.03.2014 р. Краснова Загіда Геннадійовича обрано головою Наглядової ради ПАТ «ДнСЗ»[2].

.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У 1983 году вступив до Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, у 1984 році закінчив перший курс навчання. З 1984 року по 1986 рік проходив строкову військову службу в рядах Радянської Армії, у ракетних військах стратегічного призначення Таманської дивізії.

З 1986 року продовжив навчання у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті, який закінчив у 1990 році, та отримав спеціальність інженера-будівельника.

У 2005 році закінчив Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного і муніципального управління» за спеціальністю «Правознавство» та отримав кваліфікацію юриста.

У 2016 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.[3]

Бізнес і статки[ред. | ред. код]

У липні 1992 року створив ТОВ «Отег», на якому працював на посаді Генерального директора до серпня 2000 року.

У вересні 2000 року був обраний на посаду голови Наглядової Ради ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», на якій працював до 2004 року.

З квітня 2008 року до грудня 2015 року працював на посаді голови Наглядової Ради ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод».

З 29 грудня 2015 року по березень 2016 року працював Секретарем Дніпропетровської міської ради VII скликання.

Власник ресторану «Ріо» в Дніпрі на березі однойменної річки.

Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]

З квітня 2004 року по жовтень 2004 року працював у Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України на посаді головного консультанта організаційно-контрольного відділу апарату організаційного забезпечення діяльності комітету.

На президентських виборах 2004 року очолював штаб Віктора Ющенко у м. Дніпропетровську.

З лютого 2005 року по червень 2005 року працював на посаді в.о. заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Депутат Дніпропетровської міської ради IV, V и VII скликань.

З 2006 року – голова фракції «Блок Лазаренко» у Дніпропетровській міській раді та керівник коаліції більшості міськради.

З 2008 року заснував та став лідером громадської організації "Громадська сила".

У 2007—2010 рр. був лідером коаліції Дніпропетровської міської ради «Рідний Дніпропетровськ». У липні 2010 р. заявив про наміри балотуватися на посаду міського голови. Після відмови від участі у виборах Ігора Циркіна, став основним опонентом мера Куліченка у боротьбі за владу в місті. 30 вересня 2010 р. був офіційно висунутий на посаду міського голови від міської організації партії «Наша Україна». Краснов був керівником президентської кампанії Сергія ТігіпкаСильна Україна») у Дніпрі.[4]


11 травня 2012 року Краснова було заарештовано за підозрою у скоєнні 2008 року ДТП на вул. Набережній Заводській у Дніпропетровську, тоді ж було повторно відкрито кримінальне впровадження за ст. 115 КПК.[5] Унаслідок зіткнення Porsche Краснова з легковим автомобілем, водій останнього загинув. Краснова відпустили із підпискою про невиїзд.[6] Згодом справу закрили у зв'язку з відсутністю злочину, а з Краснова було знято звинувачення.[7][8]


2015 року був кандидатом у нардепи на позачергових виборах до Верховної Ради України.

Восени 2015 року переміг на виборах в місцеві ради та став депутатом Дніпропетровської міської ради від партії «Громадська сила». Партія «Громадська сила» також представлена у всіх районних радах міста Дніпро. У грудні 2015 року Краснов став секретарем Дніпропетровської міськради.[9]

З моменту початку АТО допомагає українським воїнам, а також їхнім родинам – забезпечує засобами захисту (бронежилети, каски, берці і т.д.), технічними засобами (рації, генератори і т.д.), а також власним коштом ремонтує техніку, казарми, гуртожитки. Ініціював реалізацію програми «Вони захищають Україну»,  рамках якої забезпечує соціальний захист сімей військовослужбовців (матеріальна допомога, забезпечення медицинським обслуговуванням, юридичний захист).[10][11]

Місцеві реформи[ред. | ред. код]

Загід Краснов ініціював перше в історії міста впровадження муніципальних надбавок для працівників закладів охорони здоров’я, освітян, соціальних працівників.[12]

Був ініціатором введення реального мораторію на послуги ЖКХ для населення, втім, заблокованого більшістю міської ради Дніпра.[13]

Запропонував актуальну і соціально спрямовану транспортну реформу у Дніпрі.[14]

Почав реалізацію реформи ЖКХ у Дніпрі разом із «Громадською силою»[15]

Вибори 2010 року[ред. | ред. код]

31 жовтня 2010 взяв участь у виборах міського голови Дніпропетровська і посів четверте місце, поступившись Куліченку, Павелку та Олійнику. Оскільки партії «Громадська сила» було відмовлено в реєстрації, активісти «ГС» були включені до списку партії «Народний порядок», яка не пройшла до міської ради.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, виховує трьох дітей. Діти навчаються в Україні. Родина мешкає у м. Дніпро, Україна.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новый фаворит днепропетровского криминалитета. Обозреватель. Процитовано 2016-10-16. 
  2. Рішення Наглядової ради ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод». 
  3. User, Super. Загид Краснов - официальный сайт - БИОГРАФИЯ. www.zagidkrasnov.com (ru-ru). Процитовано 2018-12-02. 
  4. http://www.zagidkrasnov.com/press-tsentr/biografiya.html
  5. В Днепропетровске задержали бизнесмена Загида Краснова. LB.ua. Процитовано 2016-10-16. 
  6. Загида Краснова выпустили под подписку о невыезде. LB.ua. Процитовано 2016-10-16. 
  7. Цензор.НЕТ. В Днепропетровске задержали бывшего депутата Краснова за ДТП 2008 года. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2016-10-16. 
  8. Бурима, Антон. Чем отличается преступление экс-депутата Загида Краснова от преступления Дмитрия Рудя, сбившего насмерть трех человек?. from-ua.com. Процитовано 2016-10-16. 
  9. Филатов признал избрание Краснова секретарем Днепропетровского горсовета. LB.ua. Процитовано 2016-10-16. 
  10. Загід Краснов: Про акцію "Допоможи сім'ї героя" (uk). Процитовано 2018-12-02. 
  11. В Днепропетровске политик Загид Краснов за свои деньги содержит детей военных, погибших в АТО. ТСН.ua (ru). 2014-08-01. Процитовано 2018-12-02. 
  12. Депутаты Днепропетровского горсовета провели выездное заседание. Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 2018-12-02. 
  13. Сессия Днепровского горсовета: помощь ОСМД и письмо к Авакову. www.segodnya.ua (ru). Процитовано 2018-12-02. 
  14. Днепропетровску предлагают транспортную реформу. ЛИЦА (російська). 26.03.2015. Процитовано 26.03.2015. 
  15. Rbc.ua. "Громадська сила" начинает полномасштабную реформу сферы ЖКХ, - Краснов. РБК-Украина (ru-RU). Процитовано 2018-12-02. 
  16. Создание веб-сайтов (2012-06-03). Семейные ценности Загида Краснова. Процитовано 2018-12-02.