Сильна Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сильна Україна
New logo Strong Ukraine.jpg
Заснована/зареєстрована 1999
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія
Союзники, блоки «За єдину Україну!»
Кольори
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР
1 / 450
Веб-сторінка http://silnaukraina.com/
Політика України
Політичні партії
Вибори

«Сильна Україна» — українська політична партія, заснована 1999 року (в період 2012–2014 років не існувала). Лідером та головою партії з 2009 року був Сергій Тігіпко. Заступниками голови партії були Олександра Кужель, Костянтин Бондаренко та Олександр Ільчук.

Партія була заснована в 1999 році під назвою «Трудова партія України». Першим лідером партії був обраний Михайло Сирота. Після смерті Михайла Сироти в 2008 році партію очолив його син Дмитро Сирота[1]. У 2009 році главою партії був обраний Сергій Тігіпко, а її назву змінено на «Сильна Україна»[2]. 17 березня 2012 року партія прийняла рішення про саморозпуск, а членам партії було рекомендовано вступати до Партії регіонів[3]. Сам лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко став членом Партії регіонів, заступником її голови та членом політради[4]. Але вже через два з половиною роки, 5 серпня 2014 року партія поновила свою діяльність, і знову на чолі з Сергієм Тігіпком.

Історія[ред.ред. код]

Трудова партія України[ред.ред. код]

19 червня 1999 року на установчому з'їзді у Києві була заснована Трудова партія Україна. Керівником партії було обрано Михайла Сироту. Тоді ж, у червні 1999 року, у Верховній раді України була створена фракція Трудової партії, до складу якої увійшло близько 30 народних депутатів.

Герб Трудової партії України (1999–2009)

У 2000 році після з'їзду партії у Запоріжжі частина депутатів вийшла з ТПУ і створила фракцію «Трудова Україна», яку очолив Ігор Шаров, а потім головою цієї партії став Сергій Тігіпко.

У 2006 році Трудова партія України брала участь у парламентських виборах в складі «Блоку Бориса Олійника та Михайла Сироти». За даними Центральної виборчої комісії, цей блок набрав 0,08% голосів[5].

У позачергових парламентських виборах 2007 року Трудова партія України взяла участь разом з Народною партією в складі «Блоку Литвина». Цей блок став п'ятою політичною силою, яка зуміла пройти до парламенту (3,96% голосів і 20 місць)[5].

25 серпня 2008 року Михайло Сирота загинув в автомобільній аварії[6]. 4 жовтня новим лідером було обрано Сергія Павленка[7], але 18 жовтня замість нього був обраний Дмитро Сирота — син Михайла Сироти[1].

Сильна Україна[ред.ред. код]

28 листопада 2009 року головою партії був обраний Сергій Тігіпко, а назва партії була змінена на «Сильна Україна»[2].

У 2010 році Тігіпко став третім на президентських виборах, набравши 13,05% голосів.

16 серпня 2011 року Сергій Тігіпко і Микола Азаров виступили з ініціативою об'єднання партії «Сильна Україна» з Партією регіонів[8]. 17 березня 2012 року на з'їзді «Сильної України» було прийнято рішення про саморозпуск, а членам партії було рекомендовано вступати до Партії регіонів[3]. Сам лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко в той же день був обраний членом Партії регіонів, заступником її голови та членом політради[4].

Вибори до Верховної Ради 2014[ред.ред. код]

Результати виборів до ВР України. 2014 рік.

5 серпня 2014 року Сергій Тігіпко виступив з критикою чинної влади і повідомив про відновлення діяльності партії «Сильна Україна». Крім того була зроблена заява, що Сильна Україна братиме участь у позачергових парламентських виборах, які відбулися в жовтні 2014 року.

Перша десятка виборчого списку партії «Сильна Україна» на виборах[9]:

  1. Сергій Тігіпко — колишній секретар комітету комсомолу, олігарх, власник ПФГ «ТАС»
  2. Валерій Хорошковський — власник медіахолдингу «ТВі», екс голова СБУ
  3. Світлана Фабрикант — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  4. Андрій Гамов — комерційний директор, ТОВ "МІК «Даря»
  5. Ігор Мазепа — член Наглядової ради ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»
  6. Євген Жадан — перший заступник голови Дніпропетровської обласної ради
  7. Лариса Мельничук — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  8. Вадим Гуржос — директор ТОВ «Студіопак Україна Лімітед», товариш Валерія Хорошоковського
  9. Олександр Волков — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  10. Олег Шаблатович — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  11. Таріел Васадзе — олігарх, власник ПАТ «Укравто», Народний депутат України, член фракції Партії регіонів

У підсумку на позачергових виборах до Верховної ради 2014 року партія «Сильна Україна» посіла дев'яте місце за кількістю голосів виборців (491 471 голос — 3,11%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, не пройшла до українського Парламенту партійним списком[10].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Ольга Смалюховская (21 октября 2008). Дмитрий Сирота возглавил Трудовую партию. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 2012-02-26. Процитовано 2011-08-17. 
  2. а б Тигипко избрали председателем Трудовой партии, которую переименовали в «Сильную Украину». TCH.ua. 28 ноября 2009. Процитовано 2011-08-17. 
  3. а б Партія Тігіпка самоліквідувалася. Українська правда. 2012-03-17. Процитовано 2012-03-17. 
  4. а б Тігіпко став заступником глави Партії регіонів. Українська правда. 2012-03-17. Процитовано 2012-03-17. 
  5. а б Політична партія «Сильна Україна». Центр политической информации «Дата». 2 декабря 2010. Архів оригіналу за 2012-02-26. Процитовано 2011-08-17. 
  6. В ДТП погиб депутат Михаил Сирота. УНИАН. 25 августа 2008. Процитовано 2011-08-17. 
  7. С. Павленко избран новым председателем Трудовой партии Украины. РБК-Украина. 4 октября 2008. Процитовано 2011-08-17. 
  8. Оксана Суханова (16 августа 2011). Партия регионов и «Сильная Украина» решили объединиться — Н. Азаров. Укринформ. Процитовано 2011-08-17. 
  9. Постанова ЦВК від 23 вересня 2014 року № 1093 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка „Сильна Україна“ у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року»
  10. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року

Посилання[ред.ред. код]