Павелко Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Васильович Павелко
2019-05-18 Fußball, Frauen, UEFA Women's Champions League, Olympique Lyonnais - FC Barcelona StP 0941 LR10 by Stepro.jpg
Андрій Павелко 2019 року
Народився 7 жовтня 1975(1975-10-07) (43 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Блок Петра Порошенка
Родичі Олександр Петровський (тесть)
Діти Анастасія
Ліза (позашлюбна)
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Іменна вогнепальна зброя

Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 22 жовтня 2013
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014

Павелко Андрій Васильович на сайті Верховної Ради України

Андрі́й Васи́льович Паве́лко (нар. 7 жовтня 1975, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — український політик, народний депутат. З 6 березня 2015 року президент Федерації футболу України.[2] Син Андрія Микита — зять підприємця Олександра Петровського[3].

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Національну юридичну академію ім. Я. Мудрого, спеціальність — «правознавство» (2003), факультет перепідготовки фахівців ДНУ, спеціальність — «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» (2005), аспірант заочної форми навчання Дніпропетровського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України на кафедрі «Державне управління та місцеве самоврядування».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Політика[ред. | ред. код]

Зайняв друге місце на виборах мера Дніпра (12 % голосів), пройшов до Дніпровської міськради, де очолив комісію з питань освіти, культури, молоді та спорту.

На парламентських виборах 2012 року балотувався до парламенту від партії «Батьківщина», ставши нардепом. Голова підкомітету з питань електроенергетики Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У жовтні 2013 вийшов з партії «Фронт змін», очолив партію «Демократи» (колишня Партія національно-економічного розвитку України) та був виключений з фракції «Батьківщини» у ВРУ.[4]

На парламентських виборах 2014 став нардепом від БПП (№ 33 за партійним списком).[5] Заступник голови фракції, голова Комітету ВРУ з питань бюджету. Є, зокрема, автором закону «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень» (2243а[6]), який увів чіткішу законодавчу схему щодо протидії та відповідальності за договірні матчі.

Родина[ред. | ред. код]

  • Виховує двох дітей[джерело?]; зокрема, сина Микиту та дочку Анастасію.[7]
  • Сват — Олександр Петровський, більш відомий як впливовий кримінальний авторитет з міста Дніпра на прізвисько «Нарік».[8]

Скандали[ред. | ред. код]

  • Кубок Ліги чемпіонів з'явився на фото в Instagram в руках позашлюбної доньки Павелка Лізи Чаус (її мати — Катерина Чаус).[7] Фото згодом видалили, але це спричинило негативну реакцію чиновників УЄФА, бо за правилами трофей має переміщатися виключно під охороною та передаватися тільки офіційним особам.[9][10] Згодом кубок виставили в одному з храмів Дніпра, де Павелко тримає його зі своїм тестем, кримінальним авторитетом Олександром Петровським (псевдо «нарік»).[8]
  • У червні 2018 року НАБУ відкрила справу за фактом корупції в Федерації футболу України, президентом якої є Павелко.[11] Згідно розслідування «Схеми» стало відомо, що 2016 року Павелко через підставну компанію в ОАЕ закупив для ФФУ обладнання для виробництва трави для футбольних полів за завищеними на 20 % цінами, що дозволило йому незаконно отримати 1 млн з загальної суми в 6 млн $.[12][13]
  • У вересні 2018 року низка антикорупційних організацій заявила, що НАЗК затягує перевірку декларації Павелка щодо розслідування конфлікту інтересів через сумісництво в бюджетному комітеті ВРУ та ФФУ.[14]
  • Федерація футболу Павелка викрила власну схему із загадковим посередником з Об'єднаних Арабських Еміратів[15][16]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Registered & Protected by MarkMonitor. forbes.ua (en). Процитовано 2018-03-02. 
  3. https://tsn.ua/ukrayina/hresna-hoda-kubku-ligi-chempioniv-v-ukrayini-rozgorivsya-skandal-navkolo-futbolnogo-trofeya-1144950.html
  4. Виключений з фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Андрій Павелко назвав рішення колег «боягузливим»
  5. Korrespondent.net. Досье партии - Партия "Блок Петра Порошенко". Досье | Korrespondent.net. korrespondent.net (ru). Процитовано 2018-03-02. 
  6. Проект Закону про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень. http://w1.c1.rada.gov.ua. офсайт ВРУ. 
  7. а б В Україні розгорається скандал через фото дітей і родичів президента ФФУ Андрія Павелка з кубком Ліги чемпіонів // Прямий.
  8. а б Павелко потрапив у новий скандал з Кубком Ліги Чемпіонів
  9. В УЕФА отреагировали на скандал с кубком Лиги Чемпионов. (рос.)
  10. Мережі обурило фото доньки президента ФФУ з Кубком Ліги чемпіонів // Еспресо.
  11. источники, Внешние. НАБУ відкрила справу за фактом корупції в ФФУ (uk). Процитовано 2018-10-04. 
  12. https://radiosvoboda.org/a/schemes/29551360.html
  13. https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes-pavelko/29552250.html
  14. Новий «рекорд» України. Чиновники НАЗК розтягнули перевірку декларації нардепа. ТСН.ua (uk). 2018-09-11. Процитовано 2018-10-04. 
  15. Наші гроші № 246. Автогол ФФУ Павелка і «хата на тата» в ГПУ (2018.12.03)
  16. Автогол: як ФФУ Павелка викрила власну нелегальну схему // Наші гроші № 246 (2018.12.03)
  17. Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // ​Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
  18. Указ Президента України від 19 серпня 2006 року № 697/2006 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]