Царьов Олег Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Царьов Олег Анатолійович
Народився 2 червня 1970(1970-06-02) (54 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Національність росіяни[1]
Діяльність політик, підприємець
Галузь політик
Alma mater Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ»
Членство Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України[5]
Партія Партія регіонів
Автограф
Нагороди
медаль Пушкіна орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
IMDb ID 11770699
Сайт tsarov.com.ua
Україна Народний депутат України
IV скликання
Партія регіонів квітень 2002 квітень 2006
Україна Народний депутат України
V скликання
Партія регіонів червень 2006 листопад 2007
Україна Народний депутат України
VI скликання
Партія регіонів листопад 2007 грудень 2012
Україна Народний депутат України
VII скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Олег Анатолійович Царьов (2 червня 1970(1970-06-02), Дніпро) — колишній український підприємець, колаборант із Росією, проросійський політик, сепаратист. Переховується в РФ від слідства, провадженого Генеральною прокуратурою України, за звинуваченням у державній зраді через колабораціонізм із Росією.

Депутат Верховної Ради України IV—VII скликання, член фракції Партії регіонівгрудня 2012), член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з грудня 2012); член політради Партії регіонів. Кандидат на посаду Президента України на позачергових виборах 25 травня 2014 (зняв свою кандидатуру). Неодноразово піддавався критиці за українофобію і сепаратизм, перебуває у всеукраїнському кримінальному розшуку[6].

3 червня 2014 року ВРУ погодила притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт та утримання Царьова під вартою[7]. Але пізніше він був випущений на волю.

26 червня 2014 року обраний «спікером парламенту» так званої Новоросії — об'єднання підконтрольних РФ угрупувань «ДНР» і «ЛНР», які Генеральна прокуратура України кваліфікує як терористичні[8][9][10]. Має відношення до «Комітету порятунку України», створеного в Москві 3 серпня 2015 року колишніми високопосадовцями України часів президентства Януковича[11].

Після повномасштабного російського наступу на Україну, з березня 2022 підозрюється у співпраці з Росією та російськими окупантами.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 2 червня 1970 у Дніпрі.

Навчався у тернопільській школі № 7, з шостого класу перевівся у школу № 10, яку і закінчив у 1987.[12] В школі цікавився хімією, фізикою, відвідував заняття секції з класичної боротьби в Тернополі.[13]

У 1992 закінчив Московський інженерно-фізичний інститут, інженер-фізик за освітою.

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 1992—1993 — інженер з підготування виробництва, Дніпроп. спеціаліз. МП «Автекс».
  • 1993 — директор, ТОВ «Курс», м. Дніпропетровськ.
  • 1993—1995 — директор, Укр. фінансове страхове т-во «Довіра», м. Дніпропетровськ.
  • 1995—1997 — заступник директора, директор, ТОВ «Дніпропетровський комп'ютерний центр».
  • 1997—1998 — директор, ТОВ «Кремнієва долина», м. Дніпропетровськ.
  • 1998—2000 — голова правління, ВАТ «Дніпропетровська паперова фабрика».
  • 2000 — заступник директора ТОВ «Дніпропетровський комп'ютерний центр»; директор з фінансових питань, ВАТ «Дніпропетровський хлібокомбінат № 2»; заступник директора, ТОВ «Дніпропетровський комп'ютерний центр».
  • 2000—2002 — голова спостережної ради ВАТ «Дніпропетровська паперова фабрика»; голова спостережної ради, ВАТ «Дніпропетровський хлібокомбінат № 2»; голова спостережної ради, ВАТ «Новомосковський комбінат хлібопродуктів».

Був головою Дніпропетровського обласного відділення Партії регіонів.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006, виб. окр. № 40, Дніпропетровська область, самовисування. За 30,26 %, 11 суперників. На час виборів: заступник директора ТОВ ІІ «Дніпровський комп'ютерний центр», член Партії регіонів. Голова підкомітету з питань власності, приватизації та банкрутства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з 06.2002). Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), уповноважений представник фракції «Регіони України» (06.2002-09.2005).

Народний депутат України 5-го скликання 06.2006-11.2007 від Партії регіонів, № 35 у списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 06.2006).

У 2006 брав участь у штурмі Дніпропетровської облради [14][15]. Був керівником обласної парторганізації ПР[15][16]. Була поширена думка, що 2005 року до списку ПР його взяли тому, «що гарно вмів битися», з чим Царьов не погоджувався[15]. Брав найактивнішу участь у побитті опозиційних депутатів у Верховній Раді під час ратифікації Харківських угод. Після цього, на думку опозиції, став у ПР неформальним лідером першої п'ятірки «бійців», та отримав справжню популярність серед прихильників ПР по всій Україні[15].

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.12 від Партії регіонів, № 114 у списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член Комітету з питань податкової та митної політики (12.2007-03.2011), голова підкомітету з питань податку на додану вартість та інших податків на споживання (крім акцизних зборів) (з 02.2008), член Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (з 03.2011), член фракції Партії регіонів (з 11.2007).

Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012, виборчий округ № 40, Дніпропетровська область, від Партії регіонів. За 45,07 %, 8 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Заступник керівника фракції Партії регіонів у Верховній Раді VII скликання[17].

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який був підданий широкій критиці[18][19]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[20][21]

В середині січня 2013 року Царьов зареєстрував законопроєкт «Про внутрішню торгівлю», який, зокрема, містив положення[22]

  • торговельні заклади площею понад 300 кв. м. мають розташовуватися за містом, не менше ніж у п'яти кілометрах від його межі
  • супер- і гіпермаркети повинні працювати з 9-00 до 20-00, неділя — вихідний
Царьов, грудень 2009

Експерти, аналізуючи законопроєкт, дійшли висновку, що цей документ складений з «незрозумілих думок, які не мають юридичних форм», і що ключові положення законопроєкту виписані не стільки для розв'язання реально існуючих проблем у внутрішній торгівлі, скільки з розрахунку на гучний скандал та задля збурення суспільства[22].

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[23]

9 грудня 2013 року нардеп Царьов направив до СБУ і МЗС України запити про оголошення ряду іноземних громадян персонами нон грата. Так як вони, на думку Царьова, можуть мати відношення до протестних виступів в Києві. Всього у списку Царьова названо 36 імен. Більшість з них всесвітньо- або широковідомі особи, як наприклад президент Грузії Михайло Саакашвілі або доцент Києво-Могилянської академії член Науково-експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції[24] Андреас Умланд.[25][26]

Євромайдан

[ред. | ред. код]

18 лютого 2014 року Царьов заявив[27]:

Протягом години буде зачищено Майдан. По тому, як ми наведемо лад у Києві, ми приведемо його в усій країні.
Оригінальний текст (рос.)
В течение часа будет зачищен Майдан. После того, как мы наведем порядок в Киеве, мы приведем его во всей стране.

20 лютого 2014 року Царьов літаком вилетів в Росію.

В інтерв'ю на Громадському телебачені разом з Романом Скрипіним заявив, що до анексії Криму Росіїєю призвів Майдан.

Участь у президентській кампанії 2014

[ред. | ред. код]

Царьов подав заявку до ЦВК, як кандидат на Президента України. Був підтриманий проросійською партією Руський Блок. 1 травня він подав заяву до ЦВК із проханням зняти його кандидатуру.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Царьов із депутатами Думи РФ на засіданні «Союзу біженців України», грудень 2014

9 квітня 2014 року, перебуваючи з візитом у Миколаєві, Олег Царьов збирався відвідати прихильників Володимира Путіна, що перебували у лікарні швидкої медичної допомоги після невдалої спроби штурму Миколаївської ОДА. Представники самооборони міста не допускали його до лікарні, оточивши її живим кільцем. Один із лідерів ополчення Олександр Янцен почав словесну перепалку з Олегом Царьовим. Після взаємних образ між ними почалася бійка. У народного депутата полетіли курячі яйця, люди почали скандувати «Фашизм не пройде!», «Чемодан, вокзал, Росія».[28]

11 квітня 2014 року Царьов заявив, спілкуючись з сепаратистами в Донецькій облдержадміністрації, що готовий стати лідером так званого «Південно-Східного руху», докладе всіх зусиль для зриву президентських виборів, які призначені на 25 травня, і запевнив, що цих виборів не буде[29].

Ввечері 14 квітня 2014, під час телеефіру на ICTV, активісти Майдану та інші кияни оточили телекомпанію, обшукали авто Царьова та його охоронців і знайшли холодну та вогнепальну зброю та стандартні ріжки з набоями для автомата Калашникова[30]. Пізно вночі на 15 квітня Царьов вийшов з телестудії, і пройшов «коридором ганьби», який йому влаштували мітингувальники, які кричали «Ганьба!», проклинали його за сепаратизм, штурхали та кидались яйцями та порвали зрештою на ньому одяг. Після цього інциденту його завели в швидку. Активісти Правого сектора втихомирили натовп, пообіцявши, що Царьова повезуть в Генпрокуратуру. Царьов після інциденту сказав в Генпрокуратурі, що не буде відкликати свою кандидатуру і що замість того, щоб почути голос людей, які повстали на сході України, як колись на заході країни, його побили та наголосив, що «на людей зі Сходу треба зважати» (рос. «с людьми с Востока надо считаться»)[31].

Кінець депутатських повноважень

[ред. | ред. код]

15 травня 2014 року, як повідомив народний депутат від ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко, Генеральна прокуратура України подала до Верховної Ради подання на позбавлення Олега Царьова (і ще низки нардепів) мандатів народного депутата України[32].

Генеральна прокуратура України внесла до Верховної Ради України подання про позбавлення недоторканності О.Царьова та двох інших народних депутатів для притягнення їх до кримінальної відповідальності за причетність до подій, пов'язаних з сепаратизмом[33]. Відповідна згода щодо Царьова була надана Верховною Радою 3 червня 2014 року 235 голосами «за»[7][34].

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

Активно брав участь у російських пропагандистських відеозйомках на окупованих територіях Київської області[35].

В березні 2022 пропонував голові військової адміністрації Кривого Рогу Олександру Вілкулу здати місто російським окупантам, отримав відмову[36]. Через це йому було оголошено підозру у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 111-1 ККУ[37].

15 вересня 2022 року СБУ повідомила Царьову та іншому колишньому нардепу Володимиру Олійнику про підозру в державній зраді (ст. 111 ККУ) та в незаконному перетинанні державного кордону з метою заподіяння шкоди інтересам держави (ст. 332-2 ККУ)[38][39].

27 жовтня 2023 року ЗМІ повідомили, що на Олега Царьова було скоєно замах у той час, як він перебував в Санаторії Кірова, що знаходиться в Ялті. За інформацією медіа, Царьова вразили двома пострілами, його стан «дуже складний»[40]. СБУ взяла на себе відповідальність за усунення колаборанта[41].

31 жовтня 2023 року РосЗМІ опублікували відео затримання, на якому передбачуваний координатор замаху заявив, що його завербували у січні 2023 року.[42] Як зазначається, координатором злочину був мешканець Ялти, який нібито за завданням СБУ організував стеження за екснардепом та обладнав схованку із засобами ураження.[43]

Скандали та дискусійна діяльність

[ред. | ред. код]

Царьов — учасник скандалу 2004 року із транзитним сервером через який у Центральну виборчу комісію надходили дані із регіонів про так звану «перемогу» Віктора Януковича на виборах Президента[44][45][46].

У 2010 році Царьова не пропустили у Львові до ресторану «Криївка», оскільки він не зміг або не захотів промовити правильне гасло «Слава Україні!» на вході[47]. Образившись, він вимагав відібрати ліцензію та закрити цей ресторан «за розпалювання міжнаціональної ворожнечі»[48][49][50][51][52].

В червні 2013 року Царьов сказав, що День Конституції — це не свято, а день ганьби українського народу[53].

У 2013 році Царьов запропонував зробити суржик державною мовою в Україні[54][55].

Разом з кількома іншими депутатами Царьов в 2013 році виступив з ідеєю щодо відновлення пам'ятника в Києві російському політичному діячу Петру Столипіну, який значною частиною сучасного українського суспільства розглядається[56] як гнобитель української мови та культури[57][58][59].

Царьов також був учасником бійок в Верховній Раді[60][61][62][63] і потрапив до рейтингу «найкращих бійців»[64].

16 січня 2014 року в день прийняття Верховною Радою так званих «диктаторських законів», що суттєво обмежували громадянські свободи в Україні, відповідаючи на запитання журналіста Мустафи Наєма як йому подобається країна, в якій ми відтепер житимемо, О. Царьов заявив[65]:

Країна мені подобається все більше й більше.
Оригінальний текст (рос.)
Страна мне нравится всё больше и больше.

12 лютого 2014 року в інтерв'ю Мустафі Наєму на Громадському ТБ, передивившись відео зі знущанням силовиків з активіста Євромайдану козака Михайла Гаврилюка, що раніше було поширене ЗМІ, та коментуючи його, Царьов зокрема сказав[66]:

Послухайте, ця потвора... з півником на голові, стояла-кидала у живих людей «коктейлі Молотова». У живих людей. Він їх спалював. І після цього, коли його затримали й коли йому... там, не вбили, не побили, як зробили б будь-які інші поліціянти в будь-якій іншій країні, його... еее, припровадили, й він у цілком нормальному вигляді зараз ходить героєм по Майдану.
Оригінальний текст (рос.)
''Послушайте, этот урод... с петушком на голове, стоял-бросал в живых людей «коктейли Молотова». В живых людей. Он их сжигал. И после этого, когда его задержали и когда ему... там, не убили, не избили, как сделали бы любые другие полицейские в любой другой стороне, его...эээ, перепроводили, и он в совершенно нормальном виде сейчас ходит героем по Майдану.

21 лютого 2014 року деякі інтернет-ресурси поширили скріншот з Інстаграму доньки О. Царьова Ольги, на якому своє фото з цукеркою вона прокоментувала фразою: «Мой папа режет людей в лесу, а я пока пожру»[67][68].

4 квітня 2014 року Царьов у бесіді на Громадському ТБ не зміг дати правильної відповіді журналісту Роману Скрипіну на питання «Коли розпочалася Друга світова війна[69]. На його думку, Друга світова війна почалась не в 1939 році, а в 1941.

25 квітня на сайті «Лента.ру» було опубліковане інтерв'ю із Царьовим, в якому він стверджував, що ніяких російських військ в Україні немає[70].

7 липня 2014 року як прибічник ДНР був побитий охоронцем Ігоря Гіркіна за критику відступу прибічників ДНР з Слов'янська[71].

У 2019 р. Олег Царьов заявив, що російська влада Криму «обдурила» його, вирішивши продати майно двох алуштинських пансіонатів «Дніпро» і «ХИИТовец», які у 2015 році віддали Царьову в оренду під реалізацію інвестпроєктів[72]

Розслідування

[ред. | ред. код]
Країни, в яких Царьов під санкціями

15 квітня прокуратура Києва внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення депутатом Олегом Царьовим посягань на територіальну цілісність держави в зв'язку «з публічними виступами Царьова під час масових заходів, а також у засобах масової інформації, у яких він закликав до роз'єднання країни, посягав на територіальну цілісність держави та висловлював сепаратистські наміри»[73].

9 травня 2014 року о 23:46 до Царьова подзвонив Ігор Коломойський, 15 травня запис цієї розмови з'явився в інтернеті (Царьов підтвердив її аутентичність)[74]. Губернатор Дніпропетровської області повідомляє заступника глави регіоналів про те, що у зв'язку з убивством в Маріуполі члена єврейської громади Шлемкевича за голову Царьова призначений викуп в один мільйон доларів, і радить: «Причому, сказали, будуть шукати всюди… Я хотів тобі відкрити, щоб ти динамив в Москві, нікуди не їдь»[75].

2 липня 2014 року на УНІАН з'явилася інформація, що лідера сепаратистського руху «Південний Схід» Олега Царьова оголошено у міжнародний розшук[76].

20 серпня 2015 року Міністерство закордонних справ України анулювало дипломатичний паспорт Олега Царьова. Він позбавлений паспорта як особа, що «…втратила підстави для користування дипломатичним паспортом і не повернула до МЗС паспортний документ у передбачений законодавством термін»[77].

23 вересня 2015 року СБУ викликала на допит Царьова, повістку було опубліковано на сайті СБУ. Царьова викликали як підозрюваного, проте в повістці не зазначено як підозрюваний за якою статтею Кримінального кодексу України[78]. 30 жовтня Шевченківський районний суд Києва виніс постанову, якою задовольнили клопотання органу попереднього розслідування, дав дозвіл на спеціальне досудове розслідування.

4 листопада 2015 року Генеральна прокуратура України почала процедуру заочного засудження Царьова[79].

У березні 2023 року Київський апеляційний суд залишив без змін попередній вирок суду Царьову, згідно з яким його засудили на 12 років ув'язнення[80]. У травні 2023 року СБУ оголосила Царьову підозру[81].

2 лютого 2024 року суд заарештував нерухомість Царьова вартістю майже 500 млн грн, а саме квартиру у центрі Дніпра, земельну ділянку на Київщині, два майнові комплекси у тимчасово окупованому Криму[82]. Зокрема, йдеться про санаторій Кірова та музей Садиба княгині Барятинської.[83][84]

Санкції

[ред. | ред. код]

14 березня 2023 року Царьова додали до санкційного списку Європейського Союзу.[85]

18 листопада 2023 року доданий до санкційного списку України терміном на 10 років.[86][87][88]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Родина й особисте життя

[ред. | ред. код]

Мати — Ніна Василівна Царьова, доцент, кандидат хімічних наук. Батько — Анатолій Іванович Царьов, до переїзду в Тернопіль працював у Дніпропетровську конструктором ракетних двигунів. Коли Олегові було п'ять років батьки розлучилися. Від наступного шлюбу батька є зведений брат Михайло Царьов. У травні 2022 року Михайла Царьова було затримано Службою безпеки України за підозрою у скоєнні диверсії[94].

О. Царьов одружений з Царьовою Ларисою Анатоліївною, народженою 7 березня 1968 року в Дніпропетровську. Працювала помічницею директора Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровська паперова фабрика». Батько чотирьох дітей: Максима (11.05.1995), Ольги (02.10.1999), Катерини (11.10.2003-15.07.2021) та Ігоря (01.04.2008)[95][96].

Згідно з повідомленнями ЗМІ, що базуються на інформації, зібраній з персональних сторінок Ольги та Максима у соціальній мережі Фейсбук, обидва навчаються у Великій Британії: Максим — у Даремському університеті (Durham University) в Англії, а Ольга в школі Ґордонстоун у Шотландії[97].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://censor.net.ua/news/253870/regional_tsarev_ya_ne_razdelyayu_russkih_i_ukraintsev_kak_dva_sovershenno_raznyh_naroda
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  6. Царьова оголосили у всеукраїнський розшук
  7. а б Пленарні засідання 3 червня 2014 року // Сайт Верховної Ради України
  8. У "ДНР" та "ЛНР" нарешті придумали, куди прилаштувати Царьова. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
  9. Царьов став спікером «парламенту» союзу так званих «ДНР» і «ЛНР» // Корреспондент.net, 26.06.2014.
  10. ГПУ оголосила так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями [Архівовано 1 грудня 2014 у Wayback Machine.] // ТВі, 16.05.2014.
  11. Презентація «Комітету порятунку України» в Москві зібрала чотири фургони RussiaToday / Espreso.tv, 3 серпня 2015 12:12
  12. ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ минуле одіозного нардепа від партії регіонів Олега Царьова / Сайт «Тернопільська липа». Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 29 квітня 2014.
  13. Царев Олег Анатольевич / Сайт «Политрада» (рос.)
  14. Регіонали штурмом взяли Дніпропетровську облраду; вхідні двері до обради були виламані. Між депутатами і представниками охоронної служби «Грифон» відбулась коротка сутичка. // Новини УНІАН, 02.06.2006 | 11:23
  15. а б в г Яна Солнцева. п'ятірка Партії регіонів поміняла обличчя[недоступне посилання з липня 2019] № 1 Олег Царьов. // Новини УНІАН, 18.12.2010 | 11:08
  16. Орина ВАЩУК. Царьов нацарювався [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] // ДНІПРОГРАД — вісник небайдужих громадян, 26-02-2010
  17. Блог Олега Царева. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
  18. 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
  19. Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
  20. Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
  21. ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
  22. а б У мережевій пастці // Єліанд Гоцуєнко, Надія Гоцуєнко. «Дзеркало тижня. Україна», 5 квітня 2013, 20:40
  23. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
  24. Науково-експертна рада при Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 2 січня 2014.
  25. Полит. Ру: Украина предложила запретить въезд для «нежелательных иностранцев». Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 13 грудня 2013.
  26. Копія списку Царьова на стор. Фейсбука А.Умланда
  27. Царев обещает, что в течение часа Майдан разгонят 20.02.2014 (рос.)
  28. В Николаеве побили нардепа Царева, закидали его яйцами и прогнали прочь // НикВести, 09.04.2014. (рос.)
  29. Царьов заявив, що готовий стати лідером сепаратистів та зірвати президентські вибори
  30. В авто Царьова мітингувальники знайшли набої до автомату і всю ніч його ловили
  31. ; Царев и после нового избиения не собирается сниматься с выборов, видео (висловлювання Царьова по-російськи, в оригіналі); Царьов і після нового побиття не збирається зніматися з виборів (висловлювання Царьова у машинному перекладі) // Українська правда, 15 квітня 2014, 09
    24
  32. ГПУ направила подання на позбавлення Царьова мандата, — Мірошниченко // tvi, 15 травня, 11:28; rbk, 10:47
  33. Генеральна прокуратура внесла у ВРУ три подання для притягнення народних депутатів до відповідальності за сепаратизм // Сайт ГПУ, 31.05.2014
  34. Поіменне голосування про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України О.Царьова. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 3 червня 2014.
  35. Ексрегіонал Царьов заявив нібито з Бородянки: В Україні з першої години війни. Українська правда. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  36. Царьов запропонував здати Кривий Ріг, Вілкул відправив його слідом за російським кораблем. Українська правда (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  37. Венедіктова оголосила про підозру Царьову. Радіо Свобода. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  38. СБУ повідомила про підозру Царьову та ще 2 колаборантам, які намагалися «дійти до Києва» з військами рф. SSU (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
  39. Прийшли у Київську область з окупантами: двох екс-нардепів підозрюють у держзраді. РБК-Украина (рос.). Процитовано 15 вересня 2022.
  40. З'явилися нові подробиці про стан Царьова. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  41. Олег Царьов отримав важке поранення. Чим відомий політик, який втік з України. BBC News Україна (укр.). 27 жовтня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  42. Замах на Царьова: ФСБ заявила про затримання підозрюваного (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
  43. Присяжнюк, Владислава (31 жовтня 2023). У ФСБ РФ заявили про затримання співучасника замаху на екснардепа-колаборанта Царьова (укр.). Процитовано 31.10.2023.
  44. Як Янукович фальсифікував вибори. Перехоплені телефонні розмови штабу
  45. Як Янукович фальсифікував вибори. Частина 2
  46. Як Янукович фальсифікував вибори. Частина 3
  47. Царьова з Партії Регіонів не пустили у Криївку.
  48. ПР вимагає закрити ресторан «Криївка», де поять «кров'ю москалів». Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 9 серпня 2013.
  49. Царьову не подобається Криївка, бо його туди не пустили. Відео
  50. «Криївку» знають по всій Україні. А хто знає депутата Царьова?" — власник ресторану
  51. «Москаль» — це синонім окупанта, — Шкіль про «Криївку»
  52. «Регіонал» вимагає закрити ресторан «Криївка», де «Кров москаля» заїдають м'ясом «Жорік, хенде хох». Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 9 серпня 2013.
  53. Регіонал оголосив День Конституції днем ганьби українського народу. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 9 серпня 2013.
  54. Регіонал Царьов в інтерв'ю УП запропонував зробити суржик державною мовою
  55. Олег Царев: Вилкул — один из кандидатов в премьер-министры после Азарова
  56. Столипін — реформатор тюрми народів. Чи треба йому пам'ятник?
  57. Група депутатів має намір відновити пам'ятник Столипіну у Києві
  58. «Регіонали» пропонують поставити пам'ятник Столипіну в Києві
  59. Регіонали хочуть відновити пам'ятник Столипіну в Києві
  60. Топ-10 провокаторів сезону (Частина І). Архів оригіналу за 4 серпня 2013. Процитовано 9 серпня 2013.
  61. Перша п'ятірка Партії регіонів поміняла обличчя
  62. «Герої 27 квітня»
  63. Народні забіяки. Всі бійки депутатів у Верховній Раді шостого скликання
  64. Найкращі бійці Верховної Ради шостого скликання
  65. Царев: Страна мне нравится все больше и больше// Канал Громадське ТБ на YouTube — 16 січня 2014 (рос.)
  66. Олег Царьов: За непідписання угоди нам помстились Майданом// Канал Громадське ТБ на YouTube — 12 лютого 2014 (рос.)
  67. -"Мой папа режет людей в лесу, а я пока пожру " — написала дочь Царева в Instagram // Gazeta.ua, 21 лютого 2014
  68. Донька Царьова: Тато ріже людей у лісі, а я поки пожеру // «Українська правда: Tablo ID», 21 лютого 2014
  69. Царьов не знає — коли почалась II Світова Війна
  70. «Нас втягивают в войну»: Интервью с кандидатом в президенты Украины Олегом Царевым (рос.)
  71. В Донецке охранник «Стрелка» избил Олега Царева (фото) (рос.)
  72. Екс-нардеп Царьов скаржиться, що влада Криму «обдурила» його, позбавивши пансіонатів
  73. Прокуратура взялася за сепаратизм Царьова
  74. Телефонные переговоры главы Днепропетровской области Игоря Коломойского с народным депутатом Олегом Царевым 9 мая 2014, 23:46 // YouTube, 15 травня 2014. Лидер движения «Юго-Восток» подтвердил подлинность телефонного разговора с украинским миллиардером
  75. Мільйон за голову. У мережі з'явився запис розмови голосів, схожих на Коломойського і Царьова // Корреспондент.net, 15 травня 2014, 13:24; Коломойский угрожал Олегу Цареву[недоступне посилання з липня 2019], mirror: пресс-служба Олега Царева[недоступне посилання з липня 2019]. Май 15 2014
  76. Царьова оголошено в міждержавний розшук
  77. МЗС анулювало диппаспорти Азарова, Царьова і ще 87 екс-чиновників. http://ukranews.com. Українські новини. 20.08.2015.
  78. СБУ викликає на допит екс-депутата Царьова. ukranews.com. Українські новини. 23.09.2015.
  79. Проти Царьова розпочато заочне засудження. ukranews.com. Українські новини. 4 листопада 2015.
  80. Вирок Царьову набрав чинності. Йому заочно дали 12 років ув'язнення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
  81. Царьову та ще двом екс-нардепам від Партії регіонів оголосили нові підозри. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 травня 2023.
  82. В Україні арештували майно екс-нардепа Царьова на майже пів мільярда гривень: перелік. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 лютого 2024.
  83. В Україні арештували нерухомість Царьова. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 2 лютого 2024.
  84. Завдяки СБУ арештовано нерухомість Олега Царьова на майже пів мільярда грн. SSU (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
  85. COUNCIL DECISION (CFSP) 2023/572 of 13 March 2023 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine. eur-lex.europa.eu. Процитовано 18 листопада 2023.
  86. Додаток до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 листопада 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 18 листопада 2023 року № 758/2023 (PDF).
  87. ЦАРЬОВ Олег Анатолійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2023.
  88. Азаров, Табачник, Царьов й не тільки. Зеленський затвердив санкції проти прибічників Росії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
  89. Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
  90. Указ Президента Российской Федерации от 09.02.2013 № 101 «О награждении государственными наградами Российской Федерации иностранных граждан» [Архівовано 07.08.2014, у Wayback Machine.](рос.)
  91. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2036 «Про нагородження народних депутатів України Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  92. Уряд позбавив Царьова Почесної грамоти Кабінету Міністрів України. Служба Міністра Кабінету Міністрів України, опубліковано 19 травня 2023 року о 16:49
  93. Євгеній Василенко (19 травня 2023). Зрадника Царьова позбавили почесної грамоти Кабміну. НВ.
  94. СБУ задержала брата Олега Царева: готовил взрывы на Днепропетровщине. www.unian.net (рос.). Процитовано 26 липня 2023.
  95. Персона: Олег Анатолійович Царьов [Архівовано 2014-05-04 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Партії регіонів
  96. Биографія [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.] // Персональний сайт Олега Царьова
  97. Діти русофіла Царьова вчаться бути громадянами світу у Британії // «Українська правда: Tablo ID», 5 лютого 2014

Посилання

[ред. | ред. код]