Красуха-4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красуха (значення).
Красуха-4

1РЛ257 «Красуха-4»
Основна інформація
Типсистема радіоелектронної боротьби
Призначенняпостановка активних перешкод і протидія бортовим радарам ударної, розвідувальної і безпілотної авіації
Країна Росія
Виробникконцерн «Радіоелектронні технології» (КРЕТ)
КонструкторВНДІ «Градієнт»
Роки виробництва2011-нині
Статусна озброєнні
Параметри

1РЛ257 «Красуха-4» — російська система радіоелектронної боротьби, призначена для постановки активних перешкод і протидії бортовим радарам ударної, розвідувальної і безпілотної авіації. А також здатні придушувати сигнали супутників радіолокаційної розвідки.[1] Роботи над створенням нової системи РЕБ розпочались у ВНДІ «Градієнт» в 1994 році, серійне виробництво систем розпочалось в 2011 році[2]. В подальшому виробництвом та вдосконаленням займався концерн «Радіоелектронні технології» (КРЕТ).

Станом на 2013 рік було відомо про надходження 10 систем на озброєння Російської армії[3].

Опис

[ред. | ред. код]

Тактико-технічні характеристики засекречені. З відкритих джерел відомо, що комплекс РЕБ «Красуха-4» здатний «глушити» не тільки сигнал РЛС, але й канали керування безпілотними літальними апаратами. Виконана на цифровій основі. Діє на відстані до 300 кілометрів[3].

До складу комплексу входить дві машини зі спеціальним обладнанням, встановленим на шасі КамАЗ-6350.

Обидві машини оснащені комплексом радіоелектронного обладнання і антенами різних конструкцій. Одна з машин має антенний блок на розсувній штанзі, яка наімовірно призначена для зв'язку. На даху іншої машини встановлено набір антен. Три параболічні антени можуть бути повернуті у будь-якому напрямку і підняті на будь-який кут.[4]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російська зброя на Донбасі та Війна на сході України

В листопаді 2014 року Андрій Цаплієнко повідомив, що жителі Донецька повідомляють про машини з комплексу «Красуха-4» на території Донецького національного технічного університету[5][6][7]. Того ж місяця СММ ОБСЄ повідомила про те, що її БПЛА був підданий серйозним радіоелектронним перешкодам під час польоту над населеним пунктом Чермалик[8]

11 серпня 2018 у звіті СММ ОБСЄ було повідомлено, що 28 липня в непідконтрольних уряду районах міні-БПЛА СММ виявив 4 різних системи радіоелектронної боротьби (РБ-341В «Леєр-3», 1Л269 «Красуха-2», РБ-109A «Былина» і 1 комплекс радіоелектронної боротьби з БПЛА «Репеллент-1») біля н. п. Чорнухине (64 км на південний захід від Луганська). СММ вперше зафіксувала наявність всіх чотирьох комплексів. 2 серпня під час здійснення польоту над цією ж ділянкою БПЛА не зафіксував цих систем[9].

Комплекс 1Л269 «Красуха-2» є аналоговою модифікацією сімейства засобів РЕБ «Красуха».

22 березня 2022 року надійшла інформація, що на Київщині силами ЗСУ було захоплено командний пункт 1РЛ257 «Красуха-4»[10] [11].

1 листопада 2023 року стало відомо що був уражений комплекс «Красуха-4» в Запорізькій області.[12]

Російська інтервенція в Сирію

[ред. | ред. код]
Докладніше: Інтервенція Росії в Сирію

Щонайменше одна система РЕБ Красуха-4 була помічена поблизу російської авіабази в аеропорту Басіля аль-Ассада[13]. Крім того, захист бази забезпечували зенітно-ракетні комплекси «Панцир-С1», «Тор-М2» і «Бук-М2»[14].

17 вересня 2018 року ракетою сирійського комплексу С-200 був збитий російський літак Іл-20. Відповідальність за подію російське міністерство оборони поклало на Ізраїль, літаки якого невдовзі перед тим завдали бомбового удару по об'єктах в Латакії. Як відповідь на збиття російське міністерство оборони пообіцяло поставити і передати сирійським військовим комплекси С-300. Крім того, російські військові вже начебто почали передавати комплекси РЕБ «Красуха-4» та Р-330Ж «Житель» а також новітнього комплексу РЕБ «Дивноморье»[15].

Влітку 2019 року ізраїльські ЗМІ писали, що російські РЕБ здійснюють втручання у роботу системи GPS країни. Було опубліковано відео з космічних супутників, на яких видно, що комплекси, ймовірно «Красуха-4», здійснюють постановку перешкод на відстані більш ніж сотні кілометрів[16].

Друга громадянська війна у Лівії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Друга громадянська війна у Лівії (з 2014)

19 травня 2020 року один такий комплекс був знищений урядовими військами (або ж підрозділом зі складу турецького контингенту в цій країні) з турецького БПЛА. Комплекс був переданий Об'єднаними Арабськими Еміратами підрозділам Лівійської національної армії фельдмаршала Халіфа Хафтара[17]. В ті ж дні було знищено кілька комплексів Панцирь-С1 різних модифікацій.

Оператори

[ред. | ред. код]

Поточні

[ред. | ред. код]

Можливі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УНИВЕРСАЛЬНЫЙ НАЗЕМНЫЙ МОДУЛЬ ПОМЕХ 1Л269 «КРАСУХА-2О» UNIVERSAL GROUND JAMMING MODULE 1L269 » KRASUKHA-2O» (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 22 травня 2022.
  2. ↑ Продукция Концерна "Радиоэлектронные технологии". 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 24 квітня 2015.
  3. ↑ а б в «Красуха-4» – грозное оружие против любых воздушных целей. Ростех. 13 грудня 2013. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  4. ↑ Комплекс РЭБ «Красуха-4» (укр.). 18 грудня 2013. Процитовано 12 січня 2024.
  5. ↑ В Донецке устанавливают "глушилки" авиации "Красуха-4" из России. Подробности. 8 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 квітня 2015.
  6. ↑ В Донецке заметили комплекс "Красуха-4", который "глушит" самолеты в радиусе 300 км. ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. Российские войска установили в Донецке станцию радиоэлектронной борьбы "Красуха-4" и глушат беспилотники ОБСЕ. ФОТО. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  8. ↑ Бойовики "глушили" безпілотники ОБСЄ військовими пристроями. Дзеркало Тижня. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  9. ↑ Секретні системи РЕБ РФ на Донбасі і чому СММ ОБСЄ дала їм 14 днів фори. Inform Napalm. 12 серпня 2018. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  10. ↑ Українські військові захопили командний пост військ РФ "Красуха-4". ФОТОрепортаж Джерело: https://censor.net/ua/n3327848. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  11. ↑ ЗСУ захопили одну з найпотужніших станцій придушення радіорозвідки "Красуха-4" [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]. www.rbc.ua. 24 березня 2022.
  12. ↑ На Запоріжжі уразили РЕБ “Красуха-4” окупантів (укр.). 1 листопада 2023. Процитовано 2 листопада 2023.
  13. ↑ Dylan Vosman (5 жовтня 2015). In Syria Spotted «Krasuha-4» Russian Mobile Electronic Warfare Systems. Defence Blog. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  14. ↑ Діяльність угруповання ЗС РФ у Сирії (станом на 13.10.2015). Обстановка довкола Сирії. ГУР МО України. 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  15. ↑ МИНОБОРОНЫ РФ РАЗВОРАЧИВАЕТ В СИРИИ СРЕДСТВА РЭБ. Оборонно-промисловий кур'єр. 26 вересня 2018. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 22 червня 2022.
  16. ↑ Российская РЭБ "Красуха" глушит Израиль. Видео
  17. ↑ Люксіков Михайло (19 травня 2020). В Лівії ліквідували російський комплекс РЕБ «Красуха». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  18. ↑ РФ продала Ефіопії комплекс РЕБ "Красуха-4", і тут питань більше, чим відповідей (укр.). 30 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  19. ↑ РФ у цьому році має поставити в Білорусь комплекс РЕБ "Красуха-4" (укр.). 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красуха-4&oldid=43469001