Купальниця європейська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Купальниця європейська
Vessertal trollblumen.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Вовча лапа (Trollius)
Вид:
Купальниця європейська (T. europaeus)
Біноміальна назва
Trollius europaeus
L., 1753
Commons-logo.svg Вікісховище: Trollius europaeus

Купа́льниця європе́йська[1], вовча лапа звичайна[2] (Trollius europaeus) — вид квіткових рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae).

Біологічні характеристики[ред. | ред. код]

Це — багаторічна рослина з прямостоячим стеблом до 50 см заввишки. Листки довгочерешкові, пальчасто-розсічені, темно-зелені, прикореневі. Квітки поодинокі, верхівкові, лимонно-жовті, блискучі, наче вкриті позолотою чи лаком.

Формула квітки: [3].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі та Західному Сибірі. Росте на вогких лісових луках та галявинах, узліссях, чагарникових заростях переважно у лісових і лісостепових районах та в Карпатах.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

У свіжій траві міститься протоанемін, сліди інших алкалоїдів, сапоніни, вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини.

Застосування у народній медицині[ред. | ред. код]

В народній медицині Білорусі використовують траву при шлункових захворюваннях. В Україні — зовнішньо при наривах.

Естетичні характеристики[ред. | ред. код]

Оригінальна краса квіток цієї рослини є причиною зривання їх великої кількості на букети, внаслідок чого її стає дедалі менше.

Теплий, сонячний колір квіток купальниці робить їх особливо бажаними в садах та парках, на берегах водойм, струмків.

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмножується вегетативно і насінням, яке найдоцільніше висівати під зиму — тоді сходи з'являються навесні Цвіте на другий рік життя. Найкраще росте на родючих щільних ґрунтах.

Заготівля[ред. | ред. код]

Траву заготовляють під час цвітіння, сушать на горищі при добрій вентиляції.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  2. Trollius europaeus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Екофлора України / Відпов. редактор Я. П. Дідух. — Київ : Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2. — С. 16.

Джерела[ред. | ред. код]