Латинська лайка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лати́нська ла́йка — група слів у латинській мові що належать до нецензурної лексики. Латинська лайка охоплює ширше коло понять аніж, те, що прийнято звами «матюками». Деякі лайливі слова в латині не мають точного перекладу, володіють змістовними особливості чи моральними межами.

Сексуальна тематика в латинській лайці[ред.ред. код]

Ця група слів подібна до нецензурної лексики в англійській чи російській мовах — їй притаманне згадування статевих органів чи зносин. До цієї групи можна віднести такі слова:

  • Mentula — «чоловічий статевий орган» (з непристойним відтінком)
  • Verpa — те ж саме але з гомосексуальним відтінком. Дослівного перекладу немає
  • Cōleī — «яєчка»
  • Cunnus — «вульва» (з непристойним відтінком), «пизда». Звідси походить і термін «кунілінгус»
  • Landīca — «клітор», «сикель». Вживалося як дуже брудна лайка. Слово присутнє в графіті на свинцевому метальному снаряді, знайденому в Перуджі: peto [la]ndicam fvlviae («Я шукаю клітор Фульвії»)[1]. Через посередництво рум. lindik від нього походить і укр. линди́к — діалектне позначення клітора[2].
  • Futuere — не має точного перекладу. Найближчий аналог — «трахати», «їбати»
  • Crīsāre — «входити в статеві зносини за яких жінка знаходиться зверху»
  • Cēvēre — теж саме з тією відмінністю, що вживається щодо пасивного партнера
  • Fellator — можна перекласти як «членосос». Дуже важка образа, оскільки розглядалася як нижча форма сексуальних зносин
  • Irrumator — на відміну від попереднього, інший партнер в оральному сексі

Копроректальна тематика в латинській лайці[ред.ред. код]

Ця група лайливих слів уподібнює латинську лайку до української. Їхня сутність зводиться до процесу справляння природніх потреб. Нижче приведено список цих слів з українським перекладом.

  • Cūlus — «дупа»
  • Cacāre — «срати»
  • Mingere — «сцяти»
  • Pēdere — «пердіти»
  • Merda — «лайно»

Особливості латинської лайки[ред.ред. код]

Незважаючи на відсутність християнської моралі у Римській державі періоду республіки та принципату, чесність, справедливість, доблесть, цнотливість та інші чесноти високо цінувалися. Це саме стосується і правил етикету: поважний громадянин не міг дозволити собі використання нецензурної лексики, тим паче у присутності жінок. За правилами поводження, найміцніше слово, яке міг сказати чоловік у присутності дам — «Edepol!» — вигук підсилення емоцій, що перекладається як «клянуся Поллуксом!». У свою чергу жінка могла виражати свої емоції словом «Ecastor!» («клянуся Кастором!»).

Використання латинської лайки[ред.ред. код]

Нині використання латинської лайки надзвичайно рідкісне явище. Окрім як серед кіл людей, що займаються історичною реконструкцією, її можна зустріти у літературі (книги австралійської письменниці Колін МакКалоу, оповідання «Остання центурія») та кінематографі (серіал студії HBO «Рим»). Частина сучасних нецензурних виразів в різних мовах світу корінням своїм сягають саме латинської лайки.

Джерела[ред.ред. код]

  • The American Heritage Dictionary of the English Language (4th edition, 2000)
  • James N. Adams, The Latin Sexual Vocabulary (Johns Hopkins, 1990) ISBN 0-8018-2968-2
  • Dictionnaire Hachette de la Langue Française (Hachette, 1995) ISBN 0-317-45629-6
  • T. G. Tucker, Etymological Dictionary of Latin (Halle, 1931, repr. Ares Publishers, 1985) ISBN 0-89005-172-0
  • Francis A. Wood. «The IE. Root '*Qeu'-: 'Nuere, Nutare, Cevere; Quatere, Cudere; Cubare, Incumbere.' II» In Modern Philology, vol. 17, p. 567 ff. (Univ. Chicago, 1905)
  • Fisher, John. The lexical affiliations of Vegliote (Fairleigh Dickinson University Press, 1976) ISBN 0-8386-7796-7
  • Opelt, Ilona. Die lateinischen Schimpfwörter und verwandte sprachliche Erscheinungen. Eine Typologie. heidelberg. 1965.
  • Smart, Christopher. Quinti Horatii Flacci Opera, with a literal translation into English Prose (London, Sampson Low, 1882)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Raffaele Garrucci,Sylloge inscriptionum Latinarum aevi Romanae rei publicae…, Paravia 1875, p. 318
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.