Перейти до вмісту

Кунілінгус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кунілінгус
Стоматологічний кофердам кладеться на вульву під час кунілінгусу

Кунілі́нгус (лат. cunnilingus, від cunnus — вульва + lingo — «лижу») — вид орального сексу без проникнення зі стимуляцією вульви губами та язиком.[1][2] Голівка клітора — найчутливіша частина жіночих геніталій, і її пряма стимуляція викликає в жінок сексуальне збудження[3][4][5] і може призводити до оргазму і без вагінального проникнення.[3][4][5]

Кунілінгус як самостійна сексуальна практика є варіантом нормальної сексуальної поведінки для людей будь-якої орієнтації[6]. Як елемент ширшої практики (в складі прелюдії, завершальних ласк, повторного циклу стимуляції, наступний оргазм) кунілінгус підвищує ефективність прелюдії та пришвидшує настання оргазму, збільшує шанси його настаття[7]. Широко застосовний кунілінгус і як замісна форма вагінального сексу, наприклад, у сексі під час менструації[8] та вагітності[9], у разі браку ерекції пеніса, передчасній еякуляції[10].

Термінологія

[ред. | ред. код]

Французьке застаріле сленгове слово gamahuche означає виконувати оральний секс, особливо кунілінгус.[11]

Безпека та здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сексуальна практика між жінками та Безпечний секс

Як і під час інших сексуальних практик між жінками, під час кунілінгусу можуть передаватись збудники ІПСШ та інфекційних захворювань, оскільки відбувається прямий контакт слизових оболонок. Серед них сифіліс, гепатит, герпес.

Для запобігання захворюванням, крім загальних практик безпечного сексу, рекомендують використовувати бар'єрну контрацепцію, наприклад, латексні серветки.

Ризик при незахищеному сексі з інфікованою людиною
Неінфікована

людина

Відомі ризики Можливі ризики
Виконання

кунілінгусу

Отримання

кунілінгусу

Поширення

[ред. | ред. код]

75 % дорослих жінок повідомляють, що отримували кунілінгус принаймні раз в житті. Дані опитувань у багатьох країнах підтверджують позитивне ставлення значної кількості жінок до кунілінгусу.[6]

У канадському дослідженні 2023 року 89 % гетеросексуальних і бісексуальних чоловіків практикували кунілінгус. 94 % із них сподобалося. З останніх 76 % практикували його часто або дуже часто. Причини відмови від практики кунілінгуса включали в основному відсутність можливості (73 %) і лише іноді огиду (13 %). Це свідчить про те, що набагато більше 89 % чоловіків практикували б кунілінгус, якби у них була можливість.[14]

Кунілінгус поширений в лесбійському сексі[6]. Хоча зазвичай вважається, що лесбійські сексуальні практики включають кунілінгус для всіх жінок, які мають секс з жінками (ЖСЖ), деякі відчувають огиду до кунілінгусу через те, що психологічні чи соціальні фактори[які?] вважають його нечистим.[15][16][17] Інші ЖСЖ вважають, що це необхідність або значною мірою визначає лесбійську сексуальну активність.[16][17] Лесбійські пари частіше розглядають неприязнь жінки до кунілінгусу як проблему, ніж гетеросексуальні пари, і часто звертаються до терапії для подолання заборон щодо цього.[16]

Техніка

[ред. | ред. код]
Smotherboxe для кунілінгусу

Як і будь-яка сексуальна практика, техніка кунілінгусу індивідуально варіюється і виробляється у взаємодії конкретної пари шляхом комунікації та експерименту. Голівка клітора є найчутливішою ерогенною зоною жінки, але вона менш чутлива на ранніх стадіях збудження, і найбільш чутлива з його зростанням (коли клітор виражено ерегований).

Секс-підручники рекомендують починати з повільної стимуляції статевих губ та всієї області вульви, використовуючи кінчик, передню або нижню частину язика, а також ніс, підборіддя та губи. Розвівши великі статеві губи пальцями для кращого контакту з малими, язиком знаходять і легко стимулюють голівку клітора, дещо втягуючи його в рот. Рухи можуть бути повільними або швидкими, постійними або хаотичними, жорсткими або м'якими, залежно від уподобань партнерки. Партнерка може керувати головою людини, що виконує кунілінгус, регулюючи силу й область натискання[18].

Також під час кунілінгусу можна вводити в вагіну напружений або рухливий язик, пальці або секс-іграшки, що дозволяє одночасно стимулювати точку G, або ж поєднувати практику з анальною стимуляцією партнерки[19].

Історія

[ред. | ред. код]
Картина Проклята жінка 1859 року оспівує цілунок вульви як джерела життя і насолоди

Згадок кунілінгусу в культурах стародавніх народів значно менше, ніж феляції. Причина цього вбачається в табу, пов'язаних з менструацією та страхом перед жіночим лоном як місцем, де проходить межа між буттям і небуттям (зачаття та поява дітей на світ). Якщо контакт рота з пенісом в міфах може слугувати для зародження нового життя — запліднення чи самозапліднення, то контакт з вагіною нерідко постає процесом, зворотним до народження — поверненням у небуття[20].

Одним з рідкісних стародавніх зображень кунілінгусу є зображення давньоєгипетських божеств Геба й Нут в «позі 69», що символізує зв'язок Неба та Землі.

В античній культурі кунілінгус рідкісний, за винятком діонісійських культів. Давньогрецькі поети, втім, доволі часто натякали на нього, бажаючи висміяти якого-небудь чоловіка за негідну поведінку. Так, майстер комедії Евполід жартував, що лямбда на щитах спартанців — це перша буква слова «лизати» (грец. λείχειν). Натяки на кунілінгус існують в комедіях Арістофана. В Римській імперії ця сексуальна практика відводилась переважно повіям і коштувала значно більше, ніж інші види сексу. Натомість кунілінгус був частиною обрядів ініціації в деяких племен Мікронезії. Відомо про звичаї, коли старший член племені, перед зляганням з молодою жінкою, повинен був попередньо зробити їй кунілінгус. Водночас у багатьох племен по світу він був табу[20].

Кунілінгус в українському фольклорі

А в нашої Тетяни Повна пизда сметани!
А хто хоче спробувати, Треба перше полизати!
      (Подільська губернія)

На печі квочка квокче, Піддружий пизду смокче:
— Ой як мені не смоктати, Вона ж моя рідна мати!
       (Полтавська губернія)

В юдейських і християнських легендах перший кунілінгус приписувався Адаму, що зробив його Ліліт, порушивши тим самим свою головуючу природу. Метафора цієї активності також вбачається в історії про Самсона й Далілу, через що Самсон втратив свою силу. Згідно з деякими забобонами, жінка, якій робили кунілінгус, народить негарних дітей. Також примушування чоловіків до кунілінгусу приписувалося демоницям сукубам. Тертуліан прирівнював його та феляцію до людоїдства. Проте в середньовічній східній християнській традиції ставлення до орального сексу загалом було менш жорстким, ніж на Заході[20].

На відміну від історичних поглядів на феляцію, кунілінгус шанується як духовно наповнена практика в китайському даосизмі, який розглядає його як такий, що має здатність збільшувати довголіття[21] через отримання енергії інь[20]. Китайська імператриця У Цзетянь династії Тан, за легендою, ввела в придворний етикет звичай кунілінгусу як символ пришестя ери жіночої переваги (оскільки феляція була символом чоловічої переваги), піднісши його до високого рівня. Обов'язок «облизування тичинок лотоса» стосувався всіх чиновників і сановитих осіб[22][20]. Примітно, що в традиційних японських еротичних ілюстраціях кунілінгус зображався частіше за феляцію. Причина цього вбачається в стилі японських мініатюр, де рот має малі розміри[20].

В епоху європейського Відродження описи кунілінгусу відомі в італійських еротичних поемах. Його завуальований опис вбачається в деяких творах Шекспіра й Мілтона. Доволі часто описував кунілінгус маркіз де Сад, в тому числі після вагінального сексу. Зображення цієї сексуальної практики набуло поширення у французькій еротичній літературі XIX століття, особливо після Наполеонівських війн. На противагу цьому, в Британії та США кунілінгус упродовж XIX — початку XX століття прирівнювався до содомії. Ставлення до нього різко змінюється після Першої світової війни через загальне розчарування в цінностях минулого та поширення масової літератури. Додатково популяризації поглядів на кунілінгус як детабуйовану активність посприяли праці лікаря Теодора ван де Вельде. Відомо про використання карикатур Другої світової війни, на яких Гітлер і Муссоліні висміювались, зображені за заняттям кунілінгусом[20].

В українському фольклорі кунілінгус згадується в прислів'ях, які почали записувати етнографи з XIX ст.[23]

  • Літографія з роману Gamiani[en], 1833
    Літографія з роману Gamiani[en], 1833
  • Чоловік, який займається кунілінгусом із жінкою на офіційному прийомі, картина французького художника Ахілле Деверіа (19 століття)
    Чоловік, який займається кунілінгусом із жінкою на офіційному прийомі, картина французького художника Ахілле Деверіа (19 століття)
  • Facesitting, Heinrich Lossow (1843–1897)
    Facesitting, Heinrich Lossow (1843–1897)
  • Ілюстрація з De Figuris Veneris[en], 1906
    Ілюстрація з De Figuris Veneris[en], 1906
  • Сафо займається сексом зі своєю коханою (дівчиною) на пляжах Лесбосу, а на задньому плані граються русалки, картина Едуара-Анрі Авріля.
    Сафо займається сексом зі своєю коханою (дівчиною) на пляжах Лесбосу, а на задньому плані граються русалки, картина Едуара-Анрі Авріля.
  • Liebe, Міхай Зічі,1911
    Liebe, Міхай Зічі,1911
  • З книги le Brelan de Joie, видання 1945
    З книги le Brelan de Joie, видання 1945
Eat Pussy, not Meat, веганське графіті у центрі Любляни, Словенія, фото 2019 року

У сучасній культурі кунілінгус дедалі більше уявляється як еквівалент феляції, чому посприяв розквіт відеопорнографії[24][25]. Зображення кунілінгусу як нормальної гетеро- та гомосексуальної практики популяризувалося через такі серіали, як «Гра Престолів» чи «Помаранчевий — хіт сезону»[26][27].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Janell L. Carroll (2009). Sexuality Now: Embracing Diversity. Cengage Learning. с. 265—267. ISBN 978-0-495-60274-3. Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
  2. ↑ Wayne Weiten, Margaret A. Lloyd, Dana S. Dunn, Elizabeth Yost Hammer (2008). Psychology Applied to Modern Life: Adjustment in the 21st century. Cengage Learning. с. 422. ISBN 978-0-495-55339-7. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 26 лютого 2011.
  3. ↑ а б Rodgers, Joann Ellison (2003). Sex: A Natural History. Macmillan. с. 92—93. ISBN 978-0805072815. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 4 вересня 2014.
  4. ↑ а б Greenberg, Jerrold S.; Bruess, Clint E.; Conklin, Sarah C (2010). Exploring the Dimensions of Human Sexuality. Jones & Bartlett Learning. с. 95—96. ISBN 978-0-7637-7660-2. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2012.
  5. ↑ а б Carroll, Janell L. (2012). Sexuality Now: Embracing Diversity. Cengage Learning. с. 110—111. ISBN 978-1-111-83581-1. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.
  6. ↑ а б в Secrets of Loving Cunnilingus. Psychology Today (амер.). Процитовано 21 березня 2020.
  7. ↑ Bullough, Vern L.; Bullough, Bonnie; Stein, Alice M. (1994). Human Sexuality: An Encyclopedia (англ.). Taylor & Francis. с. 426—427. ISBN 978-0-8240-7972-7.
  8. ↑ Little, Callie (30 січня 2017). 3 things you need to know about period cunnilingus. SheKnows (амер.). Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  9. ↑ Alison Bourne. Is oral sex safe during pregnancy?. BabyCenter. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 2020/03/21.
  10. ↑ Riley, A (2002–02). The role of the partner in erectile dysfunction and its treatment. International Journal of Impotence Research (англ.). Т. 14, № S1. с. S105—S109. doi:10.1038/sj.ijir.3900800. ISSN 0955-9930. Процитовано 21 березня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  11. ↑ gamahuche. Wiktionary, the free dictionary (англ.). 17 травня 2025. Процитовано 6 вересня 2025.
  12. ↑ Maura Gillisons (2007). HPV Infection Linked to Throat Cancers. Johns Hopkins Medicine. Архів оригіналу за 6 вересня 2013.
  13. ↑ а б в г Edwards, S; Carne, C (1998). Oral sex and transmission of non-viral STIs. Sexually Transmitted Infections. 74 (2): 95—100. doi:10.1136/sti.74.2.95. PMC 1758102. PMID 9634339.
  14. ↑ David Hattie, Kari A. Walton, Cydney Cocking, Devinder Khera, Cory L. Pedersen (2023). Men's engagement in and enjoyment of cunnilingus: The role of gendered attitudes, sexual scripts, and masculinity. The Canadian Journal of Human Sexuality. 32 (3): 355—369. doi:10.3138/cjhs.2022-0058.
  15. ↑ Naomi B. McCormick (1994). Sexual Salvation: Affirming Women's Sexual Rights and Pleasures. Greenwood Publishing Group. с. 207. ISBN 978-0-275-94359-2. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2012.
  16. ↑ а б в Ginny Vida; Karol D. Lightner; Tanya Viger (2010). The New Our Right to Love: A Lesbian Resource Book. Simon and Schuster. с. 74. ISBN 978-0-684-80682-2. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2012.
  17. ↑ а б Jerry J. J. Bigner; Joseph L. L. Wetchler (2012). Handbook of LGBT-Affirmative Couple and Family Therapy. Routledge. с. 102. ISBN 978-1-136-34032-1. Процитовано 18 квітня 2012.
  18. ↑ Louise-Andree Saulnier (M.A., TV Host Sexologist); Herb Samuels (Ph.D., City University of New York) (05 2003). Enjoying Guilty Pleasures [Заборонені задоволення]. Sinclair Intimacy Institute (англійською) . Better Sex. Архів оригіналу (DVD) за 30 червня 2011. Процитовано 19 червня 2011.
  19. ↑ Rathus, Spencer A.; Fichner-Rathus, Lois (2005). Human sexuality in a world of diversity (вид. 6th ed). Boston: Pearson Allyn and Bacon. ISBN 0-205-40615-7. OCLC 55502508. {{cite book}}: |edition= має зайвий текст (довідка)
  20. ↑ а б в г д е ж DePierre, David (6 червня 2017). A Brief History of Oral Sex (англ.). McFarland. ISBN 978-1-4766-7126-0.
  21. ↑ Octavio Paz (1969) Conjunctions and Disjunctions; перекл. Helen R. Lane. Лондон: Wildwood House; p. 97
  22. ↑ A. Edwardes, R.E.L. Masters, The Cradle of Erotica, Odyssey Press, 1970, pp. 163—164. (англ.)
  23. ↑ Народний секс. Сороміцький фольклор XIX століття. amnesia.in.ua. Процитовано 25 червня 2025.
  24. ↑ Why Older Women (Cougars) Seek Sex With Younger Men (Cubs). Psychology Today (амер.). Процитовано 20 березня 2020.
  25. ↑ Alptraum, Lux (18 вересня 2018). What if porn, but for women. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  26. ↑ McCormack, J. W. (24 липня 2017). Last Night’s 'Game of Thrones' Had a Gory Sea Battle and Cunnilingus. Vice (англ.). Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  27. ↑ Surnow, Rose (18 листопада 2016). Cunnilingus. Cosmopolitan (амер.). Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • James N. Adams, The Latin Sexual Vocabulary (Johns Hopkins, 1990) ISBN 0-8018-2968-2
  • Hill B. F, Jones J. S. «Venous air embolism following orogenital sex during pregnancy». Am J Emerg Med. 1993 Mar;11(2):155-7.
  • Jacqueline Franklin, The Ultimate Kiss: Oral Lovemaking, A Sensual Guide for Couples (Los Angeles: Media Press, 2001) ISBN 0-917181-17-4
  • Kaiser R. T. «Air embolism death of a pregnant woman secondary to orogenital sex». Acad Emerg Med. 1994 Nov-Dec;1(6):555-8.123
  • DePierre David. A Brief History of Oral Sex. McFarland, 2017. 200 p.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кунілінгус

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кунілінгус&oldid=48203479