Літера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Буква)
Перейти до: навігація, пошук

Літера (від лат. litera), або буква — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.

Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не змінюють її вимови і сенсу.

З літер складають склади, з складів складають слова.

Етимологія[ред.ред. код]

Українське слово літера походить через посередництво пол. litera від лат. littera, lītera. До латинської мови це слово потрапило з етруської, де, у свою чергу, є похідним від давньогрецького διφθέρᾱ, яке мало кілька значень: «книжка», «шкіра», «акт», «грамота»[1][2][3]. Від грецького διφθέρᾱ походить і медичний термін «дифтерія», «дифтерит», а також «дефте́р» («ханська податкова грамота») і «дефтердар».

Слово буква походить від прасл. *buky. Форма називного відмінка «буква» утворилася від форм знахідного відмінка *bukъvь та множини *bukъve (пор. «морква» — з *mъrky, «хоругва» — з *xorǫgy). Від давнішої форми *buky походить і назва другої літери глаголиці та старослов'янської кирилиці — «буки». Окрім значення «літера», «письмена», слово *buky у мові давніх слов'ян ще мало значення «бук» (пор. словен. bȕkva — «бук»), а також «книжка» (пор. полаб. bükvoi — «книжка», стцерк.-слов. боукарь — «книжник») Згідно з найпоширенішою версією, прасл. *buky («бук», «літера») має германське походження (*bōkō) і пов'язується з гот. bōka («літера»), bōkōs («книжка», «письмо», «грамота»), дав.-в.-нім. buoh, дав.-н.-нім. bôk, дав.-ісл. bók, нім. Buch і англ. book (всі означають «книжка»). Походження назви знаків та інформаційних носіїв пов'язане з матеріалом для письма — на букових дощечках або паличках у германців накреслювалися письмена (руни)[4][3].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Древнегреческо-русский словарь Дворецкого (онлайн версия). 
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
  3. а б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. 
  4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.