Легеза Сергій Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Валерійович Легеза
Легеза, Сергей Валерьевич.jpg
Народження 2 червня 1972(1972-06-02) (45 років)
  Чаплине, Дніпропетровська обл., УРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Alma mater ДНУ
Мова творів російська, українська
Рід діяльності перекладач, прозаїк
Роки активності: з 2004[1] року
Жанр фентезі, фантастика
Нагороди та премії
Літературна премія імені І. А. Єфремова

Сергі́й Вале́рійович Легеза́ (нар. 2 червня 1972(19720602), Чаплине, Дніпропетровська обл., УРСР[2]) — український перекладач та російськомовний письменник, кандидат історичних наук.[3]

Біографія[ред.ред. код]

У дитинстві жив у Молдові та на Донбасі, з 1989 року проживає у місті Дніпрі. У 1994 році закінчив історичний факультет Дніпропетровського національного університету, де чотирма роками пізніше у 1998 році здобув звання кандидата історичних наук.[2] У 2014 році проходив службу в батальйоні «Дніпро».[4] Нині працює на кафедрі соціології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, доцент.

Пише оповідання та статті присвячені фантастиці та масовій культурі російською мовою. Працює в жанрах магічного реалізму, історичного фентезі, м'якої та гуманітарної фантастики.[1] Переклав з польської на українську твори Анджея Сапковського та Яцека Дукая, з польської на російську твори Анджея Сапковського, Яцека Дукая, Якуба Новака, Яцека Пекари, Роберта Шмідта, Роберта Вегнера, Станіслава Лема.[5] Учасник творчої майстерні «Демосфера».

В 2015 році за переклад роману Яцека Дукая «Інші пісні» на російську був удостоєний Літературної премії імені Івана Антоновича Єфремова в категорії «За досягнення в галузі художнього перекладу».[6] А в 2016 році став українським номінантом на премію «Єврокон» від Європейського Співтовариства Наукової Фантастики в категорії «найкращий перекладач».[7]

Список перекладів[ред.ред. код]

Переклади з польської на російську[ред.ред. код]

Яцек Дукай
  • «Иные песни» (пол. Inne pieśni; Росія 2014, АСТ).
Анджей Сапковский
Роберт Е. Шмидт
  • «Метро 2033: Бездна» (пол. Otchłań; Росія 2016, АСТ).
Яцек Пекара
  • Збірка «Слуга Божий» (пол. Sługa Boży; Росія 2012, РИПОЛ классик):
    • «В глазах Господа» (пол. W oczach Boga),
    • «Слуга Божий» (пол. Sługa Boży),
    • «Багрец и снег» (пол. Szkarłat i śnieg),
    • «Сеятели ужаса» (пол. Siewcy grozy),
    • «Овцы и волки» (пол. Owce i wilki),
    • «Чёрные плащи пляшут» (пол. Czarne płaszcze tańczą).
Роберт М. Вегнер
  • «Меекхан» (Росія 2016, АСТ):
    • «Будь у меня брат» (пол. Gdybym miała brata),
    • «Убей мою память» (пол. Zabij moje wspomnienia),
    • «Кровь наших отцов» (пол. Krew naszych ojców),
    • «Багрянец на плаще» (пол. Szkarłat na płaszczu),
    • «Все мы меекханцы» (пол. Wszyscy jesteśmy Meekhańczykami),
    • «Ибо люблю тебя больше жизни» (пол. Ponieważ kocham cię nad życie),
    • «Честь горца» (пол. Honor górala),
    • «Поцелуй скорпиона» (пол. Pocałunek skorpiona).
Яцек Дукай
  • «Сердце Мрака» (пол. Serce Mroku; Україна 2011, Медиа Максимум).
Анна Бжезинская
  • «И любил её, хоть помирай» (пол. A kochał ją, że starch; Росія 2014, журнал «Космопорт» № 1, 2014).
Ярослав Гжендович
  • Антологія «Век волков» (Україна КСД, 2015):
    • «Век волков» (пол. Wilcza zamieć).
Яцек Комуда
  • Антологія «Век волков» (Україна КСД, 2015):
    • «Ересиарх» (пол. Herezjarcha).
Томаш Колодзейчак
  • Антологія «Век волков» (Україна КСД, 2015):
    • «Не одолеть доцента!» (пол. Nie ma mocy na docent).

Переклади з польської на українську[ред.ред. код]

Яцек Дукай
  • «Хто написав Станіслава Лема?» (пол. Kto napisał Stanisława Lema?; (Україна 2016, НК-Богдан, зі збірки «Казки роботів. Кіберіада. Маска.»).
Станіслав Лем
  • «Маска» (пол. Maska; (Україна 2016, НК-Богдан, зі збірки «Казки роботів. Кіберіада. Маска.»).
Анджей Сапковський

Власні твори[ред.ред. код]

  • «Тривав експеримент» (1988);
  • Цикл «Життєїди» (рос. Жизнееды):
    • «Простаки та хитряки» (рос. Простецы и хитрецы, 2004),
    • «Келих темного» (рос. Кружка темного, 2005),
    • «Читці сердець» (рос. Чтецы сердец, 2012),
    • «Уві тьмі, де світло» (рос. Во тьме, где свет, 2013),
    • «Семено правди, меч справедливості» (рос. Семя правды, меч справедливости, 2014);
  • «Заметіль нам пісеньку співала…»[прим. 1] (рос. Метель нам пела песенку..., 2005);
  • «З очима синіми, мов лід» (рос. С глазами синими, как лед..., 2005);
  • «Боги прохають співати» (рос. Боги просят петь, 2006);
  • «Смерть і лицар» (рос. Смерть и рыцарь, 2006, співавтори: Юрій Гордієнко та Олег Патерило);
  • «Раз, два, три — гори!» (рос. Раз, два, три — гори!, 2009);
  • «Ене-бене-рабе» (рос. Эне-бене-рабэ, 2009);
  • «Ігри всерйоз» (рос. Игры всерьёз, 2013);
  • «Танцю́ри» (рос. Плясуны, 2016).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рядок з російської дитячої пісні «В лесу родилась ёлочка», який відсутній в її українському перекладі.

Джерела[ред.ред. код]