Леонард Коен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонард Коен
Леонард Коен, 2006
Леонард Коен, 2006
Основна інформація
Повне ім'я Леонард Коен
Дата народження 21 вересня 1934(1934-09-21) (82 роки)
Місце народження Вестмаунт, о. Монреаль, Квебек
Роки активності 1956 — наш час
Країна Канада Канада
Професія музикант
поет
Співацький голос бас
Інструменти вокал, гітара, синтезатор
Мова англійська
Жанр фолк-рок, блюз, фолк-музика
Співпраця Шарон Робінсон, Дженніфер Уорнс, Аджані Томас, Джуді Колінз
Лейбли Columbia Records
leonardcohen.com
Wikiquote-logo.svg Цитати у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Файли у Вікісховищі

Леонард Коен (англ. Leonard Norman Cohen, *21 вересня 1934 р., Вестмаунт[ru], о. Монреаль, Квебек) — канадський поет, співак і автор пісень; офіцер та компаньйон Ордена Канади[1], кавалер Національного ордену Квебеку[en], лауреат премій Ґреммі, лауреат премії принцеси Астурійської та премії «Джуно»[en].

Життя і творчість[ред.ред. код]

Народився у Монреалі. Освіту отримав в університеті Макгілла. В 1956 видав свою першу поетичну збірку — Let Us Compare Mythologies. Кар'єру музиканта розпочав у 1967 році, коли познайомився з продюсером Джоном Хаммондом, завдяки якому видав перший альбом -The Songs of Leonard Cohen.

Спів Коена під акомпанемент акустичної гітари і невеликого, лагідно граючого гурту, трохи одноманітний, але дуже теплий бас, красиві поетичні тексти, наповнені релігійними й міжкультурноими алюзіями та вкрапленнями гумору (в основному чорного), здобули популярність в інтелектуально вишуканих, орієнтованих на східну культуру наукових і літературних колах тогочасної Америки. Наступні альбоми закріплювали позицію митця. Поворотним альбомом Коена був Death of a Ladies' Man, що вийшов в 1977 році за участю аранжувальника Філа Спектора. У результаті застосування прийому стіни звуку музика з альбому стала більш інструментальною або, як часто стверджують критики, більш бароковою. Окрім жорсткої гри ритм-секції, електричної гітари і клавішних, аранжування також включає секцію струнних інструментів. Хоча цей альбом є дуже суперечливим, він назавжди підвищив роль інших, окрім лідер-гітари, інструментів, у роботах Коена.

Альбом Recent Songs (1979 р.) знаменує повернення до попередньої стилістики, але багатство інструментарію було збережено. У наступному альбомі, Various Positions, з'явилися синтезатори, а в альбомі — I'm Your Man — новітні синтезатори уже домінують. Три пісні з альбому The Future були використані у фільмі «Природжені вбивці». Загалом період 1979—1994 років позначився кількома хітами, такими як The Guests, The Traitor, Hallelujah, Dance Me to the End of Love, I'm Your Man, Everybody Knows, Closing Time, The Future, або Democracy.

У 1994—1999 рр. він жив в дзен-центрі на горі Болд недалеко від Лос-Анджелеса. Він вставав о 2.30, готував їжу для свого господаря, а потім медитував. Протягом п'яти років, за власним зізнанням, він став іншою людиною. Після кількарічної перерви, Коен повернувся до творчої активності, видавши 2001 року альбом Ten New Songs. Найвідомішими хітами цього альбому стали In My Secret Life, Alexandra Leaving та Boogie Street.

Пісні і поезія Коена справили великий вплив на багатьох поетів-піснярів і музикантів. Леонард Коен займає почесне місце у «Канадському музичному залі слави», з 19 квітня 1991 року є Офіцером Ордену Канади, з 10 жовтня 2002 року — Компаньйоном Ордену Канади, що є вищою нагородою для громадянина Канади, а з 2008 його ім'я було вписано до Зали слави рок-н-ролу . На його пісні існує безліч кавер-версій. Коен є лауреатом двох премій Ґреммі — у 2007 як учасник (вокаліст) в альбомі Гербі Генкока River: The Joni Letters, а 2010 — в номінації «за найкращі досягнення протягом життя».

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

англійською мовою
  • Let Us Compare Mythologies" (вірші) 1956 р.
  • The Spice-Box of Earth" (вірші) 1961 р.
  • The Favorite Game" (роман) 1963 р.
  • Flowers for Hitler" (вірші) 1964 р.
  • Beautiful Losers" (роман) 1966 р.
  • Parasites of Heaven" (вірші) 1966 р.
  • Selected Poems 1956—1968" (вірші) 1968 р.
  • The Energy of Slaves" (вірші) 1972 р.
  • Death of a Lady's Man" (вірші і проза) 1978 р.
  • Book of Longing" (вірші, проза/псалми) 1984 р.
  • Stranger Music" (вірші і пісні) 1993 р.
  • Book of Longing" (вірші, проза, малюнки) 2006 р.
російською мовою
  • «Прекрасные неудачники». М.: Аналитика-пресс, 2001. Пер. А. Грызуновой.
  • «Любимая игра». М.: Аналитика-Пресс, 2002. Пер. А. Грызуновой.
  • «Цветы для Гитлера». М.: ЭКСМО, 2004. Пер. А. Грызуновой, М. Немцова, С. Львовского
  • «Блистательные неудачники». М.: Рипол Классик, 2005. Пер. М. Гурвица
  • «Избранные стихотворения». Томск: PaRt.com, 2006. Пер. и сост. А. Олеара
  • «Стихи» //Иностранная литература, 2006, № 11. Пер. А. Нестерова
  • «Грех. Блистательные неудачники». М.: Рипол Классик, 2008. Пер. М. Гурвица

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Order of Canada — Leonard Cohen, C.C., B.A., LL.D. Сайт Генерал-губернатора Канади. 30 квітня 2009. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2009-12-21.  (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]