Луцій Фурій Камілл (консул 338 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Фурій Камілл
Ім'я при народженні Lucius Furius Camillus
Народився 370 до н. е.(-370)
Помер 320 до н. е.(-320)
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Суспільний стан патрицій
Посада давньоримський сенатор[d][1] і консул[1][2]
Військове звання консул
Термін 338 та 325 роки до н. е.
Рід Фурії
Батько Луцій Фурій Камілл

Лу́цій Фу́рій Камі́лл (лат. Lucius Furius Camillus; 370 до н. е. — 320 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 338 та 325 років до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Фуріїв. Син Луція Фурія Камілла, консула 349 року до н. е.

У 338 році до н. е. його було обрано консулом спільно з Гаєм Менієм. Тоді почалося повстання латинських племен. Фурій діяв на суходолі. Розбив війська латинян у битвах при Педумі та Астурі, захопив міста Тибурн, Аріція, Номентум, Лавіній. За це отримав тріумф.

У 325 році до н. е. вдруге його обрано консулом, цього разу спільно з Децимом Юнієм Брутом Сцевою. Воював проти самнитів. Але під час каденції тяжко захворів. На вимогу римського сенату консули призначили диктатора Луція Папірія Курсора. Ймовірно від цієї ж хвороби Луцій Фурій помер у 320 році до н. е.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  2. Любкер Ф. Furii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 541–542.