Луцій Папірій Красс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Папірій Красс
лат. Lucius Papirius Crassus
Народився 375 до н. е.(-375)
Рим
Помер після 318 до н. е.
Рим
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Посада консул
Термін 336 та 330 роки до н. е.
Рід Папірії
Батько Луцій Папірій Красс, військовий трибун з консульською владою 368 року до н. е.
Родичі брат Марк Папірій Красс, диктатор 332 року до н. е.
Брати, сестри  • Марк Папірій Красс

Лу́цій Папі́рій Красс (лат. Lucius Papirius Crassus; 375 до н. е. — після 318 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч часів Римської республіки, консул 336 і 330 років до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Папіріїв, його гілки Крассів. Син Луція Папірія Красса, військового трибуна з консульською владою 368 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей.

У 340 році до н. е. його обрали претором. На той час тривала Друга Латинська війна. Внаслідок того, що один з консулів, Публій Децій Мус, загинув, а інший — Тит Манлій Імперіос Торкват — захворів, сенат прийняв рішення про призначення диктатора. Ним став Луцій Папірій Красс. Він призначив своїм заступником, начальником кінноти, Луція Папірія Курсора. Красс та Курсор взяли в облогу місто-державу Анцій, проте не мали успіху.

У 336 році до н. е. його було обрано консулом разом з Цезоном Діулієм. Діяв проти аврунків. Вирішальна битва відбулася при Калах, де перемогу здобули римляни. Також велися військові дії проти сідицінів. У 330 році до н. е. його було вдруге обрано консулом разом з Луцієм Плавтієм Венноном. Разом з колегою придушив повстання у містах Прівернум та Фунди.

У 325 році до н. е. диктатор Луцій Папірій Курсор призначав Луція Папірія Красса префектом Риму. У 318 році до н. е. його було обрано цензором разом з Гаєм Менієм.

Про подальшу долю Луція Папірія Красса відомостей немає.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Papirius 45). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVIII,3, Stuttgart 1949, Sp. 1035 f. (нім.)
  • Тит Лівій, Аb urbe condita, VIII 12, 2-3 (лат.)