Аппій Клавдій Красс Інрегілленс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аппій Клавдій Красс Інрегілленс
Помер 349 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d], диктатор і консул
Батько Аппій Клавдій Красс Інрегіллен
Діти Гай Клавдій Красс Інрегілленс

Аппій Клавдій Красс Інрегілленс (лат. Appius Claudius P.f. Crassus Inregillensis; 400 до н. е. — 349 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 349 року до н. е., диктатор 362 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Аппія Клавдія Красса Інрегілленса, військового трибуна з консульською владою 403 року до н. е. Про його молоді роки залишилось мало відомостей.

У 368 році до н. е. Аппій Клавдій виголосив промову проти законопроекту народних трибунів Ліцинія та Секстія про надання одного консульського місця плебеям.

Після поразки і загибелі консула Луція Генуція Авентинського у війні з герніками, у 362 році до н. е. був призначений диктатором й здобув перемогу, хоча і з великими втратами у власному війську.

У 349 році Клавдія було обрано консулом разом з Луцієм Фурієм Каміллом. Втім не встиг чогось суттєвого зробити на цій посаді, бо незабаром після обрання, під час підготовки до війни з галами помер.

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]