Луїджі Кремона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїджі Кремона
італ. Luigi Cremona
Ім'я при народженні італ. Luigi Cremona
Народився 7 грудня 1830(1830-12-07)[1][2][…]
Павія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія[4][5]
Помер 10 червня 1903(1903-06-10)[1][2][…] (72 роки)
Рим, Італія[4][5]
Країна  Королівство Італія
Діяльність математик, професор, політик
Alma mater Павійський університет
Галузь цивільне будівництво
Заклад Римський університет ла Сапієнца
Болонський університет
Міланський технічний університет
Посада міністр суспільної освіти Королівства Італіяd і сенатор Королівства Італіяd
Науковий керівник Франческо Бріоскіd[6]
Відомі учні Доменіко Монтесаноd
Аспіранти, докторанти Джузеппе Веронезе[7]
Eugenio Bertinid[7]
Giovanni Battista Gucciad[8]
Членство Лондонське королівське товариство
Геттінгенська академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Прусська академія наук
Національна академія дей-Лінчей (2 січня 1874)
Національна академія дей-Лінчей
Національна академія наук Італіїd
Баварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Туринська академія наук[5]
Нагороди
Савойський цивільний орден Grand Officer of the Order of Saints Maurice and Lazarus Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (3 квітня 1879)


CMNS: Луїджі Кремона у Вікісховищі

Луїджі Кремона (італ. Luigi Cremona; 7 грудня 1830, Павія, Австрійська імперія, нині Італія — 10 червня 1903, Рим, Італія) — італійський математик.

Іноземний член Лондонського королівського товариства (1879), кореспондент Паризької академії наук (1898)[9].

Життєпис[ред. | ред. код]

Брат художника Транквілло Кремони.

1848 року брав участь у війнах за незалежність Італії. Після закінчення навчання в Павійському університеті призначений учителем у Кремонській гімназії, 1860 року — професором вищої геометрії в Болонському університеті, а пізніше — в Міланському технічному інституті. 1873 року призначений професором у Римському політехнікумі, а пізніше — його директором і сенатором.

Був масоном, що підтверджує «Масонський огляд» за 1903 рік[10].

Внесок у науку[ред. | ред. код]

Кремоні належить кілька важливих робіт у нарисній геометрії і графічній статиці. Важливий внесок він зробив у проєктивну і алгебричну геометрії. Його роботу про плоских алгебричні криві була преміювала Берлінська академія наук.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Луїджі Кремони названо кратер на Місяці.

Твори[ред. | ред. код]

1914 року видано тритомне зібрання творів Кремони:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116725745 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. а б Кремона Луиджи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в www.accademiadellescienze.it
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. Les membres du passé dont le nom commence par C [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.](фр.)
  10. Морамарко М. Масонство в прошлом и настоящем БИОГРАФИИ МАСОНОВ — Электронная Библиотека истории масонства

Посилання[ред. | ред. код]