Климент XIII
Климент XIII (Clemens PP. XIII) | ||
![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
6 липня 1758 — 2 лютого 1769 | ||
Попередник: | Бенедикт XIV | |
Наступник: | Климент XIV | |
Народження: | 7 березня 1693 Венеція Венеція, Венеційська республіка | |
Смерть: | 2 лютого 1769[1][2][…] (75 років) Рим, Папська держава[4] | |
Релігія: | католицька церква[5] | |
Інтронізація | 16 липня 1758
| |
У миру | Gian Carlo della Torre di Rezzonico | |
![]() |
Климент XIII (лат. Clemens PP. XIII), Карло делла Торе Рецоніко італ. Carlo della Torre di Rezzonico) (7 березня 1693, Венеція, Венеціанська республіка — †2 лютого 1769, Рим, Папська держава) — двісті сорок восьмий папа римський з 6 липня 1758 року по 2 лютого 1769 рік.
Клерикальна кар'єра[ред. | ред. код]
Карло делла Торе Рецоніко походив із сім'ї венеціанських аристократів. Навчався в Падуї. Перед призначенням в кардинали у 1737 році був капеланом у папи та апостольським протонотаром у Римські Курії. 1743 року стає єпископом у Падуї.
Понтифікат[ред. | ред. код]
Конклав обрав Карло делла Торе Рецоніка 6 липня 1758 року новим папою римським, і той обрав собі ім'я Климент XIII. Сприяв розвитку ордену єзуїтів, який в той час мав противників серед можновладців. 7 січня підтвердив права ордену в своїй буллі Apostolicum pascendi munus. Особливу критику отримали Франція та Іспанія, які витіснили орден зі своїх країн.
Підтримував у Римі існування мистецьких колоній Німеччини, Франції та Англії, які займалися не лише релігійними темами. На 3 лютого 1769 року скликав конференцію кардиналів, на якій мали дискутувати про стан церкви, однак увечері 2 лютого 1769 року несподівано помер.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cajani L., Foa A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1982. — Vol. 26.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Посилання[ред. | ред. код]
Католицька енциклопедія [Архівовано 24 червня 2012 у Wayback Machine.]
|