Климент XIII
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Климент XIII (Clemens PP. XIII) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 6 липня 1758 — 2 лютого 1769 | ||
| Попередник: | Бенедикт XIV | |
| Наступник: | Климент XIV | |
| Народження: | 7 березня 1693 Венеція Венеція, Венеціанська республіка | |
| Смерть: | 2 лютого 1769[1][2][3] (75 років) Рим, Папська держава | |
| Віросповідання: | Римо-католицька церква | |
| Інтронізація | 16 липня 1758
| |
| У миру | Gian Carlo della Torre di Rezzonico | |
| Медіафайли у Вікісховищі? | ||
Климент XIII (лат. Clemens PP. XIII), Карло делла Торе Рецоніко італ. Carlo della Torre di Rezzonico) (7 березня 1693 — †2 лютого 1769) — 248 папа римський з 6 липня 1758 по 2 лютого 1769.
Клерикальна кар'єра[ред. | ред. код]
Карло делла Торе Рецоніко походив із сім'ї венеціанських аристократів. Навчався в Падуї. Перед призначенням в кардинали у 1737 році був капеланом у папи та апостольским протонотаром у Римські Курії. 1743 року стає єпископом у Падуї.
Понтифікат[ред. | ред. код]
Конклав обрав Карло делла Торе Рецонік 6 липня 1758 року новим папою римським і той обрав собі ім'я Климент XIII. Сприяв розвитку ордену єзуїтів, який в той час мав противників серед можновладців. 7 січня підтвердив права ордену у своїй буллі Apostolicum pascendi munus. Особливу критику отримали Франція та Іспанія, які витіснили орден зі своїх країн.
Підтримує в Римі існування мистецьких колоній Німеччини, Франціїї та Англії які займалися не лише релігійними темами. На 3 лютого 1769 року скликає конференцію кардиналів, на якій мали дискутувати про стан церкви, однак увечері 2 лютого 1769 року несподівано помирає.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ AA.VV. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960.
- ↑ SNAC
- ↑ Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
