Ливно
| Ливно |
|||
|---|---|---|---|
| — місто — | |||
| Ливно | |||
|
|||
| Координати: 43°50′ пн. ш. 17°00′ сх. д. / 43.833° пн. ш. 17.000° сх. д. | |||
| Держава |  Боснія і Герцеговина
| ||
| Автономна одиниця | .svg){kind=small} Федерація Боснія і Герцеговина
| ||
| Кантон | Ливненський кантон | ||
| Уряд | |||
| - Голова муніципалітету | Лука Челан (ХДС БіГ) | ||
| Площа | |||
| - Повна | 994 км² | ||
| Населення (перепис 2003) | |||
| - Усього | 30 454 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Телефонний код(и) | +387 34 | ||
| Веб-сайт: http://www.livno.ba/ | |||
 |
|||
  Ливно |
|||
Ли́вно (босн. і хорв. Livno, серб. Ливно) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), найважливіше місто кантону, його культурне і економічне осереддя.
Положення[ред. | ред. код]
Ливно розташоване між Томиславградом, Гламочем, Босанско-Грахово, Купресом та хорватським кордоном, на відстані 127 км[1] від Мостара, 212 км[2] від Сараєва, 167 км[3] від Баня-Луки і 96 км[4] від Спліта.
Демографія[ред. | ред. код]
1971[ред. | ред. код]
Муніципалітет Ливно — всього: 42 118 жителів[5]
- Хорвати — 31 657 осіб (75,16 %)
- Мусульмани — 5 087 (12,07 %)
- Серби — 4 791 (11,37 %)
- Югослави — 434 (1,03 %)
- Інші — 149 (0,37 %)
1991[ред. | ред. код]
Муніципалітет Ливно — всього: 40,600 осіб[5]
- Хорвати — 29 324 (72,22 %)
- Мусульмани — 5 793 (14,26 %)
- Серби — 3 913 (9,63 %)
- Югослави — 1 125 (2,77 %)
- Інші та невідомі — 445 (1,09 %)
Саме місто Лівно — всього: 10 080 мешканців
- Мусульмани — 3 899 (38,68 %)
- Хорвати — 3 504 (34,76 %)
- Серби — 1 556 (15,43 %)
- Югослави — 946 (9,38 %)
- Інші та невідомі — 175 (1,75 %)
Історія[ред. | ред. код]
У римську добу ця місцевість входила у провінцію Далмація. Найдавніша писемна згадка про Ливно міститься у Грамоті хорватського князя Мунцімира від 28 вересня 892 р.,[6] тому цей день відзначається як дата заснування міста. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадує Ливно 949 р. у своїй праці «De Administrando Imperio». У той час це був центр однойменної жупи у Королівстві Хорватія. З 1199 р. місто належало до Захумля, а з 1326 по 1463 р. — входило до складу Боснійського королівства.
Початок XV століття приніс османське панування на наступні 400 років. Німим свідком тих часів залишається мечеть «Главиця» — один із найбільш упізнаваних архітектурних символів Ливна. Збудована за проектом Сінана 1574 р., вона височить на пагорбі над старовинним містом, річкою Бистриця та джерелом Думан у верхній частині старого міста Ливна.[7][8]
1878 р. Ливно захопили австро-угорські війська. З 3-тисячною зосередженою навколо міста османською та мусульманською міліцією люто билися вояки з Далмації та піхотна дивізія з Осієка, остаточно зайнявши місто 27 вересня.
З 1918 р. — у складі Королівства сербів, хорватів і словенців. Із перейменуванням королівства на Югославію у 1929 р. ввійшло у Приморську бановину з центром у Спліті, що наблизило Ливно до Хорватії, а 1939 р. з утворенням бановини Хорватії місто потрапило до її складу.
У 1941-45 рр. Ливно опинилося в Незалежній Державі Хорватія, належачи спочатку до Великої жупи Плива і Рама, а з 5 липня 1944 — до Великої жупи Хум. Із серпня по жовтень 1942 р. місто було під контролем партизанів та відігравало дуже важливу роль для партизанського опору, оскільки у партизани вступили ключові постаті Хорватської селянської партії з Ливна Флоріан Сучич та Іван Пеліван, мобілізувавши багатьох інших місцевих хорватів.[9] Ще один відомий учасник боїв у районі Ливна, хорватський поет Іван Горан Ковачич написав тоді свій найвідоміший твір — поему «Яма». Коли в жовтні 1942 р. війська усташів вибили партизанів із Ливна, з партизанами вирішили відійти аж півтори тисячі мирних жителів.[10]
Після закінчення Другої світової війни Ливно опинилося в Соціалістичній Республіці Боснії і Герцеговини — складовій частині Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, а після падіння останньої в 1992 р. під час війни в Боснії і Герцеговині перебувало під контролем Хорватської Республіки Герцег-Босна.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Michelin Livno Mostar[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Michelin Livno-Sarajevo[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Michelin Livno-Banja Luka[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Michelin Livno-Split[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ а б Official results from the book: Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine — Bilten no.234, Sarajevo 1991.
- ↑ Narod Piše: rž, 28. rujna 892. Livno – prvi spomen grada u povelji hrvatskog kneza Mutimira, 28. rujna 2015. (pristupljeno 21. travnja 2017.)
- ↑ Medzlis (27 грудня 2010). Džemat Glavica – Milošnik. medzlis-livno.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Sir H. A. R. Gibb; J H Kramers (1954). The Encyclopaedia of Islam. Leiden: E.J. Brill. ISBN 9004071644. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Hoare, Marko Attila (2014). Marković Irac#v=onepage&q=Ivan Marković Irac&f=false The Bosnian Muslims in the Second World War (en). Oxford University Press. с. 36–7. ISBN 9780199365432.
- ↑ Hoare (2014), pp 38-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Веб-сайт муніципалітету Ливно (босн.) (хор.) (серб.)
- Livno Online
- Веб-сайт Туристичного об'єднання БіГ про Ливно
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ливно |
Координати: 43°50′ пн. ш. 17°00′ сх. д. / 43.833° пн. ш. 17.000° сх. д.
|
