Літун Андрій Миколайович
Андрій Літун Андрій Миколайович Літун | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
11 липня 1984 смт Вилок, Виноградівський район, Закарпатська область |
Смерть | 6 березня 2022 (37 років) |
Національність | українець |
Військова служба | |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Андрій Миколайович Літун (11 липня 1984, с. Вилок Виноградівського району Закарпатської області — 6 березня 2022) — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 11 липня 1984 року у селищі Вилок Виноградівського району Закарпатської області. У 2001 році закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (нині — Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради імені Героїв Красного поля). Потім — Одеський інститут Сухопутних військ (нині — Військова академія (м. Одеса)). Пройшов усі посади — від командира взводу до командира батальйону.
З 2014 року брав участь в Антитерористичній операції та Операції Об’єднаних сил на сході України. Брав участь у боях за міста Дебальцеве, Красногорівку, селище Піски (усі — Донецька область), смт Станицю Луганську, місто Щастя (обидва — Луганська область).
Під час російського вторгнення в Україну служив командиром 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Батальйон під його керівництвом відбивав ворожі атаки на Запорізькому напрямку, знищив до 18 одиниць колісної та до 20 одиниць броньованої техніки, живу силу ворога.
6 березня 2022 року загинув, стримуючи наступ ворога.
Похований 10 березня 2022 року у м. Мукачево Закарпатської області[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків[3].
- Медаль захиснику вітчизни ( 2015).
- Медаль за 15,10,і 15 років сумлінної служби ( 2018).
Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]
23 березня 2022 року на честь Андрія Літуна було перейменовано вулицю Льва Толстого у місті Мукачево.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Блонар, М. У Мукачеві попрощалися із загиблим Героєм України Андрієм Літуном // АрміяInform. — 2022. — 11 березня.
- ↑ Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 122/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2016 року № 442/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
- ↑ В Мукачеві в честь Героя України Андрія Літуна названо вулицю. Рішення прийнято на позачерговій сесії міської ради. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сергій Коваленко, «Він був Людиною з великої літери»: на честь Героя України Андрія Літуна перейменовано вулицю в Мукачеві [Архівовано 17 травня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 17 травня.
- Петруньо, К. У Мукачеві попрощалися із загиблим на війні Андрієм Літуном [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 10 березня.
- Бійці 128 бригади – Герої України, Андрій Літун
- “Андрій з побратимами завдавав максимальних втрат ворогові”. У бою з окупантами на Запоріжжі загинув 37-річний підполковник Літун [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
- «Після важкого поранення швидко повернувся у стрій» — на Закарпатті вулицю назвали на честь загиблого Героя України [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|