Лішна (Сяніцький повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Лішна
пол. Liszna

Liszna 3.jpg

Координати 49°32′37″ пн. ш. 22°16′32″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Ґміна Сянік
Перша згадка 1423
Висота центру 350 м
Населення 347[1]  (2010)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-500
Автомобільний код RSA
Код SIMC 0359310
GeoNames 766100
Лішна. Карта розташування: Польща
Лішна
Лішна
Лішна (Польща)
Лішна. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Лішна
Лішна
Лішна (Підкарпатське воєводство)
Лішна у Вікісховищі?

Лішна (пол. Liszna, англ. Lishna) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Сянок.

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться за 1 км на північний схід від адміністративного центру повіту — Сяніка і за 56 км на південь від адміністративного центру воєводства — Ряшева.

Історія[ред. | ред. код]

Село закріпачене в 1423 р. До 1772 р. село належало до королівських маєтностей Сяноцької землі Руського воєводства. Тривалий час село піддавалося поміщиками латинізації і полонізації.

1884 р. в селі було 429 мешканців (більшість — римо-католики).

У міжвоєнний час село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства. У 1936 році в селі було 48 греко-католиків, які належали до парафії Вільхівці Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини.

У 1939 році в селі проживало 600 мешканців, з них 50 українців-грекокатоликів, 535 поляків і 15 євреїв[2].

10 вересня 1939 р. село захопили німецькі війська, однак уже наприкінці вересня німці передали село Червоній армії відповідно до пакту Ріббентропа-Молотова. 27 листопада 1939 р. територія включена до новоствореної Дрогобицької області, а 17 січня 1940 р. — до Ліськівського району. В 1940 р. жителі села вивезені на Волинь — село Ляхів коло Острога. В селі були зведені бункери «лінії Молотова», руїни яких збереглися досі. В червні 1941 р. село здобуте словацькими військами. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію зі складу Дрогобицької області передано Польщі, а українське населення терором спонукалося до виїзду в СРСР. Тих українців, які не виїхали, в 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі[3]. В селі були поховані вбиті поляками в 1946-1947 рр. повстанці УПА, могили яких були ексгумовані в 1994 р., а тіла перепоховані в Пикуличах.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]