1168
| Рік: | 1165 · 1166 · 1167 — 1168 — 1169 · 1170 · 1171
|
|---|---|
| Десятиліття: | 1140-ві · 1150-ті — 1160-ті — 1170-ті · 1180-ті
|
| Століття: | X · XI — XII — XIII · XIV
|
| Тисячоліття: | 1-ше — 2-ге — 3-тє
|
| Григоріанський | 1168 MCLXVIII |
| Ab urbe condita | 1921 |
| Ассирійський | 5918 |
| Бенгальський | 575 |
| Берберський | 2118 |
| Буддистський | 1712 |
| Бірманський | 530 |
| Візантійський | 6676–6677 |
| Китайський | 丁亥年 (вогняний кабан) 3864 або 3804 — до — 戊子年 (земляний щур) 3865 або 3805 |
| Коптський | 884–885 |
| Ефіопський | 1160–1161 |
| Єврейський | 4928–4929 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1224–1225 |
| - Шака самват | 1089–1090 |
| - Калі Юґа | 4268–4269 |
| Іранський | 546–547 |
| Ісламський | 563–564 |
| Японський | Nin'an 3 (仁安３年) |
| Яванський | 1075–1076 |
| Юліанський | 1168 MCLXVIII |
| Корейський | 3501 |
| Тайванський | 744 до РК 民前744年 |
| Тайський сонячний | 1710–1711 |
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
Геополітична ситуація[ред. | ред. код]
Візантію очолює Мануїл I Комнін (до 1180). Фрідріх Барбаросса є імператором Священної Римської імперії (до 1190), Людовик VII Молодий королює у Франції (до 1180).
Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, більша частина півдня належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік, частина з яких об'єднана Ломбардською лігою.
Південь Піренейського півострова в руках у маврів. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра та Арагонське королівство (Арагон, Барселона). Королем Англії є Генріх II Плантагенет (до 1189), королем Данії — Вальдемар I Великий (до 1182).
У Києві княжить Мстислав II Ізяславич (до 1169). Ярослав Осмомисл княжить у Галичі (до 1187), Святослав Всеволодович у Чернігові (до 1177), Андрій Боголюбський у Володимирі-на-Клязмі (до 1174). Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство фактично відокремилися від Русі. У Польщі період роздробленості. На чолі королівства Угорщина стоїть Іштван III (до 1172).
На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, графство Триполі. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі Альмохади, у Середній Азії правлять Караханіди та Каракитаї. Газневіди втримують частину Індії. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події[ред. | ред. код]
- Полки Київської Русі на чолі з великим князем київським Мстиставом Ізяславичем здійснили успішний похід проти половців.
- Англійський принц Річард став герцогом Аквітанії.
- З посередництвом Вільгельма Тірського хрестоносці та Візантія уклали угоду про поділ Єгипту.
- Не чекаючи на візантійців, король Єрусалиму Аморі I розпочав наступ, на що зреагували Ширкух та його небіж Салах ад-Дін. Хрестоносці захопили Білбейс і підступили до Каїра. Візир Каїра Шавар наказав підпалити Фустат, щоб не віддавати його ворогу.
- Король Данії Вальдемар I Великий захопив Аркону на острові Рюген, великий центр язичництва.