Координати: 50°28′22″ пн. ш. 26°55′58″ сх. д. / 50.47278° пн. ш. 26.93278° сх. д. / 50.47278; 26.93278
Очікує на перевірку

Малий Скнит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малий Скнит
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Ганнопільська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060050080014759
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 447
Площа 1,05 км²
Густота населення 425,71 осіб/км²
Поштовий індекс 30020
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°28′22″ пн. ш. 26°55′58″ сх. д. / 50.47278° пн. ш. 26.93278° сх. д. / 50.47278; 26.93278
Середня висота
над рівнем моря
220 м
Водойми річка Нирка
Відстань до
обласного центру
140 км
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Славута I
Відстань до
залізничної станції
19 км
Місцева влада
Адреса ради 30030, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12
Карта
Малий Скнит. Карта розташування: Україна
Малий Скнит
Малий Скнит
Малий Скнит. Карта розташування: Хмельницька область
Малий Скнит
Малий Скнит
Мапа
Мапа

CMNS: Малий Скнит у Вікісховищі

Мали́й Скнит — село в Україні, у Ганнопільській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на річці Нирка (притока Жарихи). Населення за переписом 2001 року становить 447 осіб. В селі 4 вулиці та 3 хутори.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області» увійшло до складу Ганнопільської сільської громади [1]

Археологічні розвідки

[ред. | ред. код]

На території Малого Скнита знайдено залишки поселення ранньотрипільської культури (IV тисячоліття до н.е.).

Історія

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття було там 90 домів і 522 жителів, а на початку 20 століття 167 дворів і 1344 жителі, дерев'яна церква відкрита у 1732 році, церковно-парафіяльна школа діяла з 1884 року.

У 1906 році село Довжанської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 верст, від волості 3. Дворів 107, мешканців 564[2].

Під час Голодомору у селі від голоду померло 43 людини.

В радянські часи в Малому Скниті знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Шевченка, за яким було закріплено 999 га орної землі. Тут вирощували зернові культури, розводили м'ясо-молочну худобу. За досягнуті успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва голова колгоспу Т.X.Щасливий нагороджений орденом Леніна.

Станом на 1970 рік населення становило 720 чоловік, у селі були школа, клуб, бібліотека, медичний пункт, швейна майстерня, будинок торгівлі.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 545 осіб, з яких 239 чоловіків та 306 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 441 особа[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 99,33 %
російська 0,45 %
інші 0,22 %

Уродженці

[ред. | ред. код]

Символіка

[ред. | ред. код]
Старий варіант герба села

Затверджена 17 вересня 2015 року рішенням № 3 LVIII сесії сільської ради VI скликання.

У лазуровому щиті з шиповидно перетятою зеленим і срібним базою виходить срібний лелека з крильми, розпростертими у вигляді сигля «М». В правому верхньому куті золотий уширений хрест. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «МАЛИЙ СКНИТ» і дата «1620».

Лелека у геральдиці є символом пильності, в Україні це один з найшанованіших птахів. В гербі він також символізує виникнення поселення серед болотистої місцевості на острові; крила птаха розпростерті у вигляді сигля «М» — першої літери назви села. Золотий хрест — символ християнства і водночас Волині. Корона означає статус населеного пункту. 1620 — рік першої писемної згадки про село[7].

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг — синьої, зеленої і білої у співвідношенні 10:1:1, зелена і біла розділені шиповидно. В центрі синьої смуги жовтий уширений хрест[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2020.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Ковальчук Юрій Анатолійович. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  7. Опис герба на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
  8. Опис прапора на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]