Полянь

село Полянь
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район/міськрада	Славутський район
Громада	Крупецька сільська громада
Код КОАТУУ	6823986801
Облікова картка	Облікова картка ВРУ
Основні дані
Населення	466
Площа	1,7 км²
Густота населення	274,12 осіб/км²
Поштовий індекс	30065
Телефонний код	+380 3842
Географічні дані
Географічні координати	50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д. / 50.32167° пн. ш. 26.71278° сх. д.Координати: 50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д. / 50.32167° пн. ш. 26.71278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	196 м
Водойми	річка Горинь
Відстань до; обласного центру	Хмельницький — 132 км
Відстань до; районного центру	Славута — 14 км
Місцева влада
Адреса ради	30065, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Полянь , тел. 57-3-12
Карта
	Полянь
	Полянь
Мапа
	Полянь у Вікісховищі?

По́лянь — село в Україні, у Крупецькій сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Розташоване на правому березі річки Горинь за 12 км від районного центру та за 5 км від залізничної станції Кривин. Населення становить 466 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Територія села Полянь була заселена людьми з давніх часів. Про це свідчать знайдені в землі старовинні знаряддя праці: скребачки, наконечники стріл та списів, кам'яні сокири та глиняний посуд. Знахідки ці можна віднести до неолітичного періоду, який почався за 8 тис. років до нашого часу і закінчився приблизно 4,5 тис. років тому^[1]. На околицях села виявлено залишки Трипільської культури^[2].

Селяни Поляні до 1861 року були кріпаками князів Острозьких, потім Яблуновських і графа Зубова. Відбували панщину, здавали оброк, а землі мали не більше 4 — 5 десятин. У 1872 році в селі Полянь була побудована паперова фабрика, яка своїм обладнанням нагадувала маленький млин. Належала фабрика Ісаєві Герману. У 1895 році дерев'яна фабрика згоріла. Пожежа виникла від гасових коптилок, якими освітлювалась фабрика. В 1900–1901 роках було побудовано нову фабрику з цегли.

За свідченнями жителів першу школу було відкрито в селі Полянь в перші роки XX століття. Це була звичайна селянська хата, в якій в одній кімнаті вчилися учні трьох класів.

В кінці 19 століття в селі 237 домів і 792 жителів. Фунціонували млини і фабрика паперу. Селяни займалися переважно рільництвом, а зимою рибальством, також тримали багато худоби і випалювали вапно.

В 1911 році в селі 1060 жителів, 1 крамниця, фабрика паперу (власники – Ісаак та Марія Герман, відкрита у 1856 році, працівників на 1894 рік – 28, виробляла 21 000 пудів цукрового паперу (344 тон). Технічне забезпечення: водяні двигуни), горілчана державна крамниця. Лісопильний цех, відкритий при паперовій фабриці для забезпечення її сировиною.

В 1913 році в школі нараховувалось 22 учні. До 1909 року вчителював син священика Хотовіцький. З 1910 року вчителював Петренко.

З 1917 — у складі УНР.

Перша сільськогосподарська артіль почала організовуватись з 1929 року. Вперше земля оброблялася колективно в 1930 році. Селяни вчинили бунт під час проведення колективізації на селі. Так восени 1930 року під час розподілу землі вони розігнали земельну комісію.

Електрифікація села почалася на початку 30-х років центром електрифікації була Полянська паперова фабрика, крім фабрики в ці роки були електрифіковані 20 — 25 житлових будинки, що розміщалися навколо фабрики.

Під час Голодомору 1932–1933 років в селі від голоду померло 16 осіб.

За період німецької окупації з села Полянь було вивезено до Німеччини 130 громадян і основна частина устаткування і машин Полянської паперової фабрики на суму 995000 крб.

Село також постраждало внаслідок голодомору 1946–1947 років.

Повністю село було електрифіковано в 1945 році.

В радянський час у селі перебувала центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, який обробляв 1,7 тис. га орної землі й вирощував зернові культури, цикорій, відгодовував м'ясо-молочну худобу. Станом на 1970 рік в селі працювала середня школа, клуб, бібліотека. Був фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, оздоровчий пункт паперової фабрики, швейна та взуттєва майстерні^[2].

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

В срібному щиті лазуровий вузький хвилястий стовп; поверх усього червоне коло, обтяжене золотим трипільським візерунком, супроводжуване вгорі двома співоберненими, знизу – двома протиоберненими вигнутими зеленими дубовими гілками з жолудями. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ПОЛЯНЬ".

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене вертикально на три смуги – білу, синю, пробиту червоним колом, і білу. В колі жовтий трипільський візерунок, на бічних смугах – по дві зелених дубових гілки одна під одною.

Пояснення символіки[ред. | ред. код]

Cрібне поле - символ виробництва паперу, одного з історичних промислів жителів села. Коло з трипільским безкінечником в оточенні дубових листків - символ назви, "поляна" серед лісу; трипільські безкінечники - символ прадавнього трипільського поселення. Лазуровий хвилястий стовп означає ріку Горинь.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 395 чоловік, з них дітей дошкільного віку — 18, шкільного — 34, пенсіонерів — 186. Кількість працюючих громадян — 114.