Полянь
село Полянь | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Славутський район | ||||
Громада | Крупецька сільська громада | ||||
Код КОАТУУ | 6823986801 | ||||
Облікова картка | Облікова картка ВРУ | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 466 | ||||
Площа | 1,7 км² | ||||
Густота населення | 274,12 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30065 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д. / 50.32167° пн. ш. 26.71278° сх. д.Координати: 50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д. / 50.32167° пн. ш. 26.71278° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
196 м | ||||
Водойми | річка Горинь | ||||
Відстань до обласного центру |
Хмельницький — 132 км | ||||
Відстань до районного центру |
Славута — 14 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30065, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Полянь , тел. 57-3-12 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
По́лянь — село в Україні, у Крупецькій сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Розташоване на правому березі річки Горинь за 12 км від районного центру та за 5 км від залізничної станції Кривин. Населення становить 466 осіб.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Територія села Полянь була заселена людьми з давніх часів. Про це свідчать знайдені в землі старовинні знаряддя праці: скребачки, наконечники стріл та списів, кам'яні сокири та глиняний посуд. Знахідки ці можна віднести до неолітичного періоду, який почався за 8 тис. років до нашого часу і закінчився приблизно 4,5 тис. років тому[1]. На околицях села виявлено залишки Трипільської культури[2].
Селяни Поляні до 1861 року були кріпаками князів Острозьких, потім Яблуновських і графа Зубова. Відбували панщину, здавали оброк, а землі мали не більше 4 — 5 десятин. У 1872 році в селі Полянь була побудована паперова фабрика, яка своїм обладнанням нагадувала маленький млин. Належала фабрика Ісаєві Герману. У 1895 році дерев'яна фабрика згоріла. Пожежа виникла від гасових коптилок, якими освітлювалась фабрика. В 1900–1901 роках було побудовано нову фабрику з цегли.
За свідченнями жителів першу школу було відкрито в селі Полянь в перші роки XX століття. Це була звичайна селянська хата, в якій в одній кімнаті вчилися учні трьох класів.
В кінці 19 століття в селі 237 домів і 792 жителів. Фунціонували млини і фабрика паперу. Селяни займалися переважно рільництвом, а зимою рибальством, також тримали багато худоби і випалювали вапно.
В 1911 році в селі 1060 жителів, 1 крамниця, фабрика паперу (власники – Ісаак та Марія Герман, відкрита у 1856 році, працівників на 1894 рік – 28, виробляла 21 000 пудів цукрового паперу (344 тон). Технічне забезпечення: водяні двигуни), горілчана державна крамниця. Лісопильний цех, відкритий при паперовій фабриці для забезпечення її сировиною.
В 1913 році в школі нараховувалось 22 учні. До 1909 року вчителював син священика Хотовіцький. З 1910 року вчителював Петренко.
Перша сільськогосподарська артіль почала організовуватись з 1929 року. Вперше земля оброблялася колективно в 1930 році. Селяни вчинили бунт під час проведення колективізації на селі. Так восени 1930 року під час розподілу землі вони розігнали земельну комісію.
Електрифікація села почалася на початку 30-х років центром електрифікації була Полянська паперова фабрика, крім фабрики в ці роки були електрифіковані 20 — 25 житлових будинки, що розміщалися навколо фабрики.
Під час Голодомору 1932–1933 років в селі від голоду померло 16 осіб.
За період німецької окупації з села Полянь було вивезено до Німеччини 130 громадян і основна частина устаткування і машин Полянської паперової фабрики на суму 995000 крб.
Село також постраждало внаслідок голодомору 1946–1947 років.
Повністю село було електрифіковано в 1945 році.
В радянський час у селі перебувала центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, який обробляв 1,7 тис. га орної землі й вирощував зернові культури, цикорій, відгодовував м'ясо-молочну худобу. Станом на 1970 рік в селі працювала середня школа, клуб, бібліотека. Був фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, оздоровчий пункт паперової фабрики, швейна та взуттєва майстерні[2].
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
В срібному щиті лазуровий вузький хвилястий стовп; поверх усього червоне коло, обтяжене золотим трипільським візерунком, супроводжуване вгорі двома співоберненими, знизу – двома протиоберненими вигнутими зеленими дубовими гілками з жолудями. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ПОЛЯНЬ".
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище поділене вертикально на три смуги – білу, синю, пробиту червоним колом, і білу. В колі жовтий трипільський візерунок, на бічних смугах – по дві зелених дубових гілки одна під одною.
Пояснення символіки[ред. | ред. код]
Cрібне поле - символ виробництва паперу, одного з історичних промислів жителів села. Коло з трипільским безкінечником в оточенні дубових листків - символ назви, "поляна" серед лісу; трипільські безкінечники - символ прадавнього трипільського поселення. Лазуровий хвилястий стовп означає ріку Горинь.
Населення[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 395 чоловік, з них дітей дошкільного віку — 18, шкільного — 34, пенсіонерів — 186. Кількість працюючих громадян — 114.
Промислові підприємства[ред. | ред. код]
- НВКП «Альфа» ЛТД — будівництво;
- «Атоммонтажсервіс»;
- Підприємство сільськогосподарського виробництва, керівник — Гринчишина А. Б.
- Полянське спеціалізоване лісокомунальне підприємство
Торгівля[ред. | ред. код]
В Поляні 8 торговельних установ, 7 з яких є приватними.
Транспортне сполучення[ред. | ред. код]
Автобус — Славута — Нетішин, через село Полянь, 4 рейси на день.
Уродженці села[ред. | ред. код]
- Бойко Дмитро Вікторович (*1986) — український фехтувальник, Заслужений майстер спорту України, учасник Олімпійських ігор[3].
Галерея[ред. | ред. код]
Пішохідний міст по дамбі через р.Горинь
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорти сільських рад Славутського району. Архів оригіналу за 26 липень 2016. Процитовано 22 грудень 2014.
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
- ↑ Заслужені майстри спорту Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine. матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал м. Нетішин
Література[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полянь |
- Паспорти сільських рад Славутського району
- Перелік підприємств Славутського району, що діяли до 1917 року
- Погода в селі Полянь
- Тарас Вихованець Полянь. Iсторія з багатьма невідомими матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |