Бачманівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бачманівка
Bachmanivka gerb.png Bachmanivka prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський
Рада/громада Бачманівська сільська рада
Код КОАТУУ 6823980701
Облікова картка село Бачманівка 
Основні дані
Засноване 1520
Населення 426
Площа 2,55 км²
Густота населення 167,06 осіб/км²
Поштовий індекс 30019
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°21′24″ пн. ш. 27°01′27″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
236 м
Місцева влада
Адреса ради 30019, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Бачманівка , тел. 51-5-12
Карта
Бачманівка. Карта розташування: Україна
Бачманівка
Бачманівка
Бачманівка. Карта розташування: Хмельницька область
Бачманівка
Бачманівка
Мапа

Бачма́нівка — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 426 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бачманівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване в центрі Славутського району, на відстані 28 км від районного центру м.Славута.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Жуків Марачівка Хоровець Rose des vents
Вачів N Пашуки
W    Бачманівка    E
S
Шевченко Миньківці Хутір


Історія[ред. | ред. код]

Назва села ймовірно походить від тюркського слова «Басман», що означає «скарбовий хліб», «скарбове утримання». Під назвою Бачманів або Бачманова селище згадується як власність князя Андрія Юрійовича Заславського. В 1520 році, який будучи неодруженим, дарує своєму родичу - князю Іллі Острозькому частину своїх маєтків, в тому числі і Бачманів.

По смерті Іллі село знову переходить до Андрія Заславського. В 1648 році село було власністю князя Домініка Заславського.

В актах Бачманівка виступає як одне з сіл, що належали до розлогих маєтків князів Заславських. В їх руках залишається до 1673 року, коли рід Заславських і село переходить до князів Сангушків, залишається в них до 1917 року.

На захід від села, на старому селищі часто знаходили перепалену глину, кераміку і поржавіле залізо.

В околиці села розташовувалось урочище Городець. Крім цього були урочища: Береги, Лука і Ковалів Став.

Під Бачманівкою коштом князя Романа Адама Санґушка було збудовано іподром, де проходи перегони.[1]

На кінець 19 століття в селі нараховувалося 179 будинків і 1281 жителів.

У 1868 році була там заснована церковно-приходська школа.

Відносилось до Хоровецької волості, Новоград-Волинського повіту.

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 15 вересня 2015 року рішенням №2 XLIX сесії сільської ради V скликання.

Герб[ред. | ред. код]

У щиті срібна нитяна балка, хвиляста внизу. У верхньому зеленому полі виходить золота дерев'яна трикупольна церква, у нижньому лазуровому срібна підкова вушками догори. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "БАЧМАНІВКА" і дата "1520".

Зелений колір - символ поля і лісу. Золота дерев'яна трикупольна церква - символ першого історичного сільського храму. Срібна підкова на нижній лазуровій хвилястій частині - знак історичної місцевості "Ковалевий ставок", з якої пішло сучасне село; окрім того, підкова - символ щастя, достатку, а також іподрому, який існував в часи князя Сангушка. Корона означає статус населеного пункту. 1520 - рік першої писемної згадки про село[2].

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг - зеленої, білої та синьої, у співвідношенні 5:1:5, біла і синя розділені хвилясто. На верхній смузі три жовтих уширених хреста в ряд, на нижній - біла підкова вушками догори. Автори - В.Напиткін, А.Гречило.

На прапорі повторюються кольори герба. Три уширених хреста - символ трикупольної історичної церкви; окрім того, форма хреста символізує належність села до Волині[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Михайлівська церква існувала з 1744 року, була вона трьох-банною, але на початку 20 століття завалилася. У церкві зберігалися рідкісні стародруки, такі як:
  • Ключ Розумєна, Інокентій Галатовського 1680 року друкарні Києво-Печерської Лаври.
  • Венец Христов — ігумена Радивиловського 1688 року — там же виданий.
  • Часослов 1670 року, там же виданий.
  • Трифологіон 1679 року.
  • Апостол, Октоїх і Тріодь 17 століття — всі київського видання.
  • Покровська церква - збудована у 1830 році.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. S.Kieniewicz. Sanguszko Roman Stanisław Adam (1800-1881) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993.— Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143.— S. 506 (пол.)
  2. Опис герба на сайті heraldry.com.ua
  3. Опис прапора на сайті heraldry.com.ua

Посилання[ред. | ред. код]