Вачів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вачів
Vachiv gerb.png Vachiv prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Рада/громада Улашанівська сільська рада
Код КОАТУУ 6823987702
Основні дані
Засноване 1520
Населення 258
Площа 1,25 км²
Густота населення 206,4 осіб/км²
Поштовий індекс 30073
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°20′50″ пн. ш. 26°58′20″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
233 м
Місцева влада
Адреса ради 30070, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Улашанівка , тел. 51-6-42
Карта
Вачів. Карта розташування: Україна
Вачів
Вачів
Вачів. Карта розташування: Хмельницька область
Вачів
Вачів
Мапа

Ва́чів — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 258 осіб. Орган місцевого самоврядування — Улашанівська сільська рада (село Улашанівка).

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село Вачів розташоване на території Улашанівської сільської ради і знаходиться за 6 кілометрів від залізничної станції Славута і за 10 кілометрів від районного центру- міста Славута. Зі сходу на захід з одного боку біля села проходить меліоративний канал.

Походження назви[ред. | ред. код]

Вачів знаходиться на підвищенні — горбі. За народною легендою Коли під час татаро-монгольського нашестя татари звозили непокірних селян на катування, де їх забивали до смерті батогами. Батіг по-татарськи — «ватча» звідси, за народною етимологією, і пішла назва села Вачів.

Історія[ред. | ред. код]

Знову ж таки за легендою, одним із засновників села був коваль з Бершаді що на Вінниччині, село створено під час татаро-монгольської навали.

Вперше згадується у реєстрі поборовому Кременецького повіту в 1583 році, згідно з яким належало князю Михайлу Заславському. Село належало до заславського ключа маєтків.

В кінці 19 століття було там 73 будинків, 452 жителів, церковно-приходська школа діяла з 1870 року, каплиця на кладовищі, вітряк. Відносилось до Жуківської волості, Заславського повіту.

В 1913 році в селі було створено однокласне церковно-приходське училище. З часом воно стало початковою школою на 4 класи, яка працювала до 1975 року. Директором майже 50років працювала Бершеда Лідія Олексіївна.

В селі збереглося до наших днів дерев'яна церква, яка була побудована селянами ще до першої світової війни. Після 1917 року в селі Вачів було створено колгосп імені Ворошилова.

Найбільшого розвитку Вачів набув з початку 60-тих років і до 90-х років 20 століття коли село і колгосп було приєднано до Улашанівської сільської ради і колгоспу імені Чапаєва, керівником якого був Герой праці Нікітчук Василь Іванович. За цей час в селі було побудовано 50% житлових будинків, клуб, магазин, будинок твариника, тваринницький комплекс, придбано комбайни, трактори, автомобілі, побудовано дорогу з твердим покриттям. В господарстві була найвища заробітна плата серед колгоспників району, збирались найвищі врожаї зернових культур та цукрового буряка.

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 29 червня 2016р. рiшенням №18 VIII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов.

Герб[ред. | ред. код]

В червоному полі укорочене зелене вістря із золотою нитяною облямівкою, супроводжуване угорі золотим перебитим батогом. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис "ВАЧІВ".

Герб символізує легенду про походження назви від татарського слова "вача", тобто батіг; перебитий батіг – символ боротьби українського народу проти татарської навали.

Прапор[ред. | ред. код]

На квадратному червоному полотнищі з нижніх кутків до двох третин полотнища виходить зелений трикутник із жовтою нитяною облямівкою, над яким жовтий перебитий батіг.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Згідно статистичних даних на 2007 рік в селі Вачів нараховується 105 господарств в яких проживає 266 чоловік з них 17 дітей дошкільного віку, 43 дитини шкільного віку, 98 пенсіонерів. На території села є фермерське господарство, працює млин, клуб, 2 магазини, фельдшерсько-акушерський пункт. З 2006 року в селі підведено природний газ.


Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]