Підводні човни типу «Малютка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підводні човни типу «Малютка»
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1933—1946 рр (151 човен)
Виведений зі складу флоту 1941—1960 рр
Проєкт
Тип ПЧ Малий дизель-електричний підводний човен
Вартість 5,5-5,8 млн рублів (у цінах 40-их рр)
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 13 — 14 вузлів (22-27 км/год)
Швидкість (підводна) 7 — 7,8 вузлів (14 — 15 км/год)
Робоча глибина занурення 50 м
Гранична глибина занурення 60 м
Автономність плавання 7 — 15 діб
Екіпаж 20 — 36 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 36,9 — 45 м
Ширина корпусу найб. 3,13 — 3,5 м
Середня осадка (по КВЛ) 2,58 — 2,85 м
Водотоннажність надводна 157—350 т
Озброєння
Артилерія 45-мм/46 21-К гармата (195 набоїв)
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 2-4 ТА калібру 533-мм (2-4 торпеди)

Підводні човни типу «Малютка» — серія дизель-електричних підводних човнів СРСР. Побудовано і передано флоту 151 човен цього проєкту. Проєкт виконувався у 4 серіях:

Серія Прийняті флотом Човнів
VI 1933 - 1934 30
VI-біс 1934 - 1936 18
XII 1936 - 1941 46
XV 1941 - 1946 57

Призначалися для ближнього захисту берегів і морських баз але були здатні вести успішні бойові дії і біля берегів ворога. Брали активну участь у Другій світовій війні. У повоєнний час човни проєкту передавалися військовим флотам Болгарії, КНР, Єгипту, Польщі, Румунії.

Історія[ред. | ред. код]

На початку 30-их років урядом було прийнято рішення про створення Тихоокеанського флоту. Через труднощі, котрі виникли при транспортуванні по залізниці човнів типу «Ленінець» і «Щука» у розібраному вигляді й їх подальшого складання, було прийнято рішення про проєктування класу малих підводних човнів, котрі би відповідали залізничному габаритові, що би дозволяло вільно перевозити їх по залізниці.

Розробкою керував О. М. Асафов, інженер Техбюро № 4, котрий раніше розробляв проєкт човнів типу «Правда». За основу був взятий дореволюційний проєкт човна типу «Мінога» з водотоннажністю у 120 тонн.

20 березня 1932 року Реввійскрада СРСР затвердила проєкт малого підводного човна серії VI, названого «Малютка».

Конструкція[ред. | ред. код]

Півторакорпусна

Інциденти[ред. | ред. код]

  • 1934 року М-6, виконуючи навчальне завдання сів на мілину, в результаті чого отримав ушкодження — в носовій частині виникли вм'ятини і тріщина у корпусі. Короткий ремонт на базі усунув ушкодження.
  • 21 вересня 1934 року через вихід з ладу клапану диферентної магістралі і помилки командира (залишили після аварії не закритими двері у 1-й і 4-й відсік) затонув човен М-8, загиблих не було і човен був піднятим і через місяць був відремонтованим.
  • 1 червня 1948 року човен М-19 був протаранений човном М-12. Був піднятий і відремонтований.
  • 22 вересня 1943 року при зануренні на ходу через помилки у розрахунку прийняття води у врівноважувальну і диферентну цистерни човен М-51 пішов під воду з відкритим рубочним люком. Загинуло 8 осіб, у тому числі й командир, 11 врятувалися; 6 вийшли через кормовий люк і 5 через носові торпедні апарати і самостійно вплав дісталися берега. 25 вересня човен був піднятий і до кінця 1944 року був відремонтований.

Бойове використання[ред. | ред. код]

На бойовому рахунку підводних човнів «Малютка» сумарно рахується 61 потоплене судно (з них 10 бойових кораблів), загальною водотоннажністю 135 512 брт, пошкоджено 8 суден загальною водотоннажністю 20 131 брт.

  • М-51 здійснив 12 бойових походів.
  • М-52 здійснив 8 бойових походів.
  • М-77 здійснив 15 бойових походів у котрих провів сумарно 61 добу. У торпедні атаки не виходив, багаторазово використовувався для висадки розвідувально-десантних груп і для висадки десанту.
  • М-96 здійснив 7 бойових походів у котрих провів сумарно 32 доби. 14 серпня потопив фінський транспорт «Хелен» (1 842 брт). Підірвався на міні в Нарвській затоці 8 вересня 1944 року, весь екіпаж загинув.
  • М-104 здійснив 6 бойових походів у котрих провів сумарно 28 діб. Здійснив 3 безрезультатні торпедні атаки.
Торпедний апарат човна М-104 в ярославському Музеї бойової слави[ru]
  • М-118 здійснив 3 бойових походи, потопив 1 жовтня 1942 року німецький транспорт «Зальцбург», в результаті чого загинуло більше 2000 радянських військовополонених, котрі перебували на його борту (командир Савін С. С.) М-118 був потоплений відразу після цього глибинною бомбою скинутою з румунського катера охорони конвою.
  • М-51 здійснив 12 бойових походів.
  • М-52 здійснив 8 бойових походів.
  • М-54 здійснив 9 бойових походів. 2 жовтня 1943 року човен атакував німецький гідролітак. 3 січня 1944 року ухилився зануренням від німецького підводного човна U-18.
  • М-55 здійснив 14 бойових походів, виконав 2-і безуспішні торпедні атаки з запуском 4 торпед. Човен став єдиним з серій VI і VI-біс котрий виконав бойові запуски торпед, усім іншим човнам такої нагоди не випало.
  • М-72 здійснив 4 бойових походи в радянсько-фінську війну. 28 червня 1941 року підірвався на міні, ремонт був припинений і човен 2 грудня 1944 року був виведений зі складу флоту.
  • М-74 здійснив 3 бойових походи в радянсько-фінську війну. Потоплений авіацією ворога 23 вересня 1941 року в Кронштадті.
  • М-75 здійснив 5 бойових походів у радянсько-фінську війну.
  • М-76 здійснив 3 бойових походи у радянсько-фінську війну.
  • М-77 здійснив 4 бойових походи в радянсько-фінську війну і 15 бойових походів у часи німецько-радянської війни. За кількістю і часом бойових походів є самим активним човном серії.
  • М-78 здійснив 4 бойових походи в радянсько-фінську війну. Потоплений 22 червня 1941 року німецьким підводним човном U-144 у місці з координатами 57°28′ пн. ш. 21°14′ сх. д. / 57.467° пн. ш. 21.233° сх. д. / 57.467; 21.233, ставши першим човном СРСР потопленим у Другій світовій. Загинув весь екіпаж у кількості 16 осіб.
  • М-79 здійснив 7 бойових походів.
  • М-80 здійснив 2 бойових походи в радянсько-фінську війну.
  • М-81 здійснив 4 бойових походи в радянсько-фінську війну і 1 бойовий похід у часи німецько-радянської війни. Підірвався на міні 1 липня 1941 біля острова Вормсі 59°08′06″ пн. ш. 22°58′04″ сх. д. / 59.13500° пн. ш. 22.96778° сх. д. / 59.13500; 22.96778, вижило 3 члени екіпажу.
  • М-83 здійснив 1 бойовий похід. Був підірваний екіпажем 27 червня 1941 року в Лібаві

Представники[ред. | ред. код]

Серія VI[ред. | ред. код]

Корпуси човнів виконувалися клепаними. Човни показали при випробуванні ряд недоліків, котрі були усунуті в подальших серіях проєкту: мали малу швидкість (близько 5 вузлів (9 км/год) час занурення близько 80 сек, що було явно недостатньо. Були оснащені одним гвинтом. Водотоннажність 157 тонн, повне 197 тонни. Було побудовано 30 човнів цієї серії, 28 були відправлені на Далекий Схід і передані Тихоокеанському флоту. Два були залишені на Чорноморському флоті для підготовки підводників. У 1944 році 6 човнів серії було повернуто на Чорноморський флот, 5 з котрих у 1946 році були виведені з складу флоту і очевидно передані Болгарії. Більшість човнів, котрі залишилися на Тихоокеанському флоті були у 1950—1951 роках мабуть передані КНР.

Назва Побудований (Заводський №) Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
М-1 Миколаїв (237) 3 жовтня 1932 9 квітня 1933, 8 квітня 1934 Владивосток 16 квітня 1934 (ТОФ) 28 листопада 1950
М-2 Миколаїв (243) 29 серпня 1932 8 квітня 1933, 7 квітня 1934 Владивосток 28 квітня 1934 (ТОФ) 18 січня 1951
М-3 Миколаїв (236) 2 жовтня 1932 16 березня 1933, 8-16 червня 1934 Владивосток 22 червня 1934 (ТОФ) 21 серпня 1952
М-4 Миколаїв (241) 1 квітня 1933 16-18 червня 1933, 2 червня 1934 Владивосток 2 липня 1934 (ТОФ) 28 листопада 1950
М-5 Миколаїв (245) 1932 29 жовтня 1933, квітень 1834 Владивосток 6 липня 1834 (ТОФ) 18 січня 1951
М-6 Миколаїв (244) 1932 24 квітня 1933, травень 1934 Владивосток 13 червня 1934 (ТОФ) 18 січня 1951
М-7 Миколаїв (242) 19 квітня 1933 5 серпня 1933, червень 1934Владивосток 6 липня 1934 (ТОФ) 18 січня 1951
М-8 Миколаїв (238) 31 жовтня 1932 12 серпня 1933, травень 1934 Владивосток 5 червня 1934 (ТОФ) 8 вересня 1951
М-9 Миколаїв (240) 10-20 січня 1933 27 вересня 1933, травень 1934 Владивосток 5 липня 1934 (ТОФ) 19 січня 1951
М-10 Миколаїв (246) 1933 24 серпня 1933, травень 1934 Владивосток 5 липня 1934 (ТОФ) 10 серпня 1951
М-11 Миколаїв (252) 16 травня 1933 29 листопада 1933, травень 1934 Владивосток 5 липня 1934 (ТОФ) 8 серпня 1951
М-12 Миколаїв (253) 26 травня 1933 2 грудня 1933, червень 1934 Владивосток 27 липня 1934 (ТОФ) 28 серпня 1951
М-13 Миколаїв (254) 7 липня 1933 21 грудня 1933, червень 1934 Владивосток 14 липня 1934 (ТОФ) 18 січня 1951
М-14 Миколаїв (248) 1933 26 грудня 1933, червень 1934 Владивосток 10 липня 1934 (ТОФ) 10 серпня 1951
М-15 Миколаїв (247) 1933 26 грудня 1933, червень1934 Владивосток 14 липня 1934 (ТОФ) 10 серпня 1951
М-16 Миколаїв (260) 5 серпня 1933 28 грудня 1933, червень 1934 Владивосток 22 липня 1934 (ТОФ) 10 серпня 1951
М-17 Миколаїв (257) 16 липня 1933 27 березня 1934, червень 1934Владивосток 21 липня 1934 (ТОФ) 1 вересня 1951
М-18 Миколаїв (259) 18 липня 1933 24 грудня 1933, червень 1934 Владивосток 22 липня 1934 (ТОФ) 1 вересня 1951
М-19 Миколаїв (258) 12-20 липня 1933 14 травня 1934, липень 1934 Владивосток 28 серпня 1934 (ТОФ) 18 січня 1951
М-20 Миколаїв (262) 25 серпня 1933 17 березня 1934, серпень 1934 Владивосток 23 вересня 1934 (ТОФ) 28 серпня 1951
М-21 Миколаїв (263/566) 17-27 вересня 1933 1934, серпень 1934 Владивосток 23 вересня 1934 (ТОФ) 28 серпня 1951
М-22 Миколаїв (264/567) 6 жовтня 1933 15 травня 1934, вересень 1934 Владивосток 10 жовтня 1934 (ТОФ) 18 січня 1951
М-23 Миколаїв (250) весною 1933 16 травня 1934, вересень 1934 Владивосток 10 жовтня 1934 (ТОФ - ЧФ з жовтня 1944) 31 травня 1946
М-24 Миколаїв (265) 21 жовтня 1933 1 липня 1934, вересень 1934 Владивосток 10 жовтня 1934 (ТОФ - ЧФ з жовтня 1944) 31 травня 1946
М-25 Миколаїв (251) весна 1933 16 червня 1934, жовтень 1934 Владивосток 18 листопада 1934 (ТОФ - ЧФ з жовтня 1944) 31 травня 1946
М-26 Миколаїв (249) весна 1933 14 квітня 1934, жовтень 1934 Владивосток 18 листопада 1934 (ТОФ - ЧФ з жовтня 1944) 31 травня 1946
М-27 Миколаїв (255) 14 червня 1933, після пожежі перезакладений 2 лютого 1934 23 липня 1934, листопад 1934 Владивосток 31 грудня 1934 (ТОФ - ЧФ з жовтня 1944) 31 травня 1946
М-28 Миколаїв (256) 12 липня 1933 21 червня 1934, липень 1934 Владивосток 16 липня 1934 (ТОФ - ЧФ з жовтня 1944) 28 січня 1950
М-51 Миколаїв (239) 17 листопада 1932 22 травня 1933 9 вересня 1934 (ЧФ) 28 листопада 1950
М-52 Миколаїв (261) 15 серпня 1933 31 грудня 1933 (18 січня 1934 9 вересня 1934 (ЧФ — з 13 січня по жовтень 1943 Кф) 20 липня 1945

Серія VI-біс[ред. | ред. код]

Будувалися за вдосконаленим проєкту. Корпус виконувався зварним. Зменшився час екстреного занурення. Встановлено електричне управління носовими і горизонтальними рулями. Зросла надводна швидкість човна до 13,2 вузлів (25 км/год), підводна до 7, 16 вузлів (13 км/год). Автономність зросла до 10 діб. Водотоннажність 161 тонна, повна 202 тонни. Довжина 37,5 м. Оснащені одним гвинтом. Усі човни серії були передані флоту до листопада в 1934 року: 12 Балтійському флоту і 6 Тихоокеанському флоту.

Назва Побудований (Заводський №) Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
М-43 Ленінград (58, як М-82) 2 лютого 1934 10 червня 1935 6 листопада 1935 (БФ, з 27 жовтня 1939 на ТОФ) 28 листопада 1950
М-44 Миколаїв (60, як М-84) 10 березня 1934 15 липня 1935 27-29 листопада 1935 (БФ, з 27 жовтня на ТОФ) 28 листопада 1950
М-45 Миколаїв (294) 29 травня 1934 23 квітня (15 липня) 1935 4 листопада 1935, (26 червня 1936 — БФ як М-85, з 27 жовтня 1939 - ТОФ) 28 листопада 1950
М-46 Миколаїв (301) 29 серпня 1934 25 травня (15 червня) 1935 як М-86) 4 листопада1935 (БФ, з 27 жовтня 1939 на ТОФ) 28 листопада 1950
М-47 Миколаїв (287) 10 лютого 1934 23 грудня (18 жовтня) 1934 15 червня 1935 (ЧФ, з 27 жовтня 1939 на ТОФ) 28 листопада 1950
М-48 Миколаїв (1047) 25 березня 1935 як М-56 20 листопада 1935 19-21 жовтня 1936 (ЧФ, з 27 жовтня 1939 на ТОФ) 28 листопада 1950
М-49 Горький (248, як М-57) 26 липня 1937 25 січня 1939 3 серпня 1939 (ЧФ, з 15 листопада 1939 на ТОФ) 10-16 серпня 1941, ймовірно підірвався на радянській міні, загинуло 22 чол.
М-54 Миколаїв 20 грудня 1934 15 вересня 1935 14 жовтня 1936 (ЧФ) 19 грудня 1944
М-55 Миколаїв (1046) 25 березня 1935 20 листопада 1935 17 жовтня 1936 (ЧФ) 1 лютого 1945
М-71 Миколаїв (289) 10 березня 1934 31 грудня 1934 Ленінград 13 вересня 1935 (БФ) 23 червня 1941, підірваний екіпажем на базі в Лібаві
М-72 Миколаїв (288) 10 березня 1934 23 грудня 1934 Ленінград 13 вересня 1935 (БФ) 2 грудня 1944
М-73 Миколаїв (291) 10 березня 1934 5 січня1935 Ленінград 13 вересня 1935 (БФ) 1944
М-74 Миколаїв (290) 10 березня 1934 31 грудня 1934 Ленінград 13 вересня 1935 (БФ) 23 вересня 1941 потоплений авіацією
М-75 Миколаїв (292) 10 березня 1934 5 лютого 1935 Ленінград 13 вересня 1935 (БФ) 1944
М-76 (293) 10 березня 1934 8 лютого 1935 Ленінград 13 вересня 1935 (БФ) 1944
М-77 Миколаїв (61/294) 10 березня 1934 21 березня 1936 Ленінград 19 червня 1936 (БФ) 22 лютого 1949
М-78 Миколаїв (301) 1935 21 березня1936 Ленінград 25 липня 1936 (БФ) 22 червня 1941
М-79 Миколаїв (302) 25 серпня 1934 15 вересня 1935 Ленінград 10 жовтня 1936 (БФ) 22 лютого 1949
М-80 Миколаїв (303) 25 серпня 1934 15 вересня 1935 Ленінград 22 липня 1936 (БФ) 24 червня 1941
М-81 Миколаїв (304) 25 серпня 1934 15 вересня 1935 Ленінград 22 липня 1936 (БФ) 1 липня 1941
М-83 Ленінград (59) 10 лютого 1934 1 червня 1935 8 листопада (вересня) 1935 (БФ) 27 червня 1941 підірваний екіпажем на базі в Лібаві

Серія XII[ред. | ред. код]

Конструктором цієї серії був П. І. Сердюк. Було побудовано 46 човнів цього проєкту, 28 до війни. Водотоннажність 206 тонн, повна 258 тонн. Довжина 44,5 м. Оснащені одним гвинтом. Балтійського флоту отримав 9 човнів, Чорноморський флот — 10 човнів, Північний флот — 6 човнів, Тихоокеанський флот — 3. Ще 18 човнів були передані флоту в часи війни.

Назва Побудований (Заводський №) Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
М-30
М-31
М-32
М-33
М-43
М-35 Миколаїв 20 серпня 1940 17 серпня 1953
М-36
М-49
М-49
М-58
М-59
М-60
М-62
М-63
М-90
М-92
М-94
М-95
М-96 Горький 26 липня 1937 20 липня 1938 20 листопада 1939 (БФ) 8 вересня 1944 загинула на міні
М-97
М-98
М-99
М-102
М-103
М-104 Горький 29 жовтня 1940 10 квітня 1941 1 вересня 1942 (ПФ) 1960
М-105
М-106
М-107
М-108
М-111
М-112
М-113
М-114
М-115
М-116
М-117
М-118 Горький жовтень 1940 30 червня 1941 Миколаїв (ЧФ) 1 жовтня 1942
М-119
М-120
М-121
М-122
М-171
М-172
М-173
М-174
М-175
М-176

Серія XV[ред. | ред. код]

Головний човен серії був закладеним 31 березня 1940 року. Побудовано і передано флоту 57 човнів. 4 човни до війни, а усі інші в часи війни і післявоєнний час. Конструктором був Ф.Ф. Полушкін Баластні цистерни були винесені з міцного корпусу і розміщені у булях. При транспортуванні булі знімалися, що звільнювало обмежений залізничним стандартом розмір по ширині човна. Водотоннажність 350 тонн, повна 420 тонн. Довжина 53 м. Човен став двовальним і двогвинтовим, що суттєво покращило його живучість. Автономність плавання зросла до 15 діб. Збільшення довжини призвело до підвищення надводної швидкості, але підводна знизилась.

Назва Побудований (Заводський №) Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
М-200 «Мєсть»
М-201
М-202
М-203
М-204
М-205
М-206
М-214
М-215
М-216
М-217
М-218
М-219
М-234
М-235
М-236
М-237
М-238
М-239
М-240
М-241
М-242
М-243
М-244
М-245
М-246
М-247
М-248
М-249
М-250
М-251
М-252
М-253
М-270
М-271
М-272
М-273
М-274
М-275
М-276
М-277
М-278
М-278
М-279
М-280
М-281
М-282
М-283
М-284
М-285
М-286
М-287
М-288
М-289
М-290
М-291
М-292
М-293
М-294

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Морозов, М. Э., Кулагин, К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5
  • Широкорад А. Б. Советские подводные лодки послевоенной постройки. Москва 1997, ISBN 5-85139-019-0
  • CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256.
  • PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 — Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353.
  • Erminio Bagnasco, Submarines of World War II, Cassell & Co, London. 1977 ISBN 1-85409-532-3