Ескадрені міноносці типу «Регеле Фердінанд»
| Ескадрені міноносці типу «Регеле Фердінанд» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Ескадрений міноносець «Регеле Фердінанд» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець | |
| Попередній клас | Ескадрені міноносці типу «Аквіла» | |
| Держава прапора |  Румунія СРСР
| |
| Належність | ВМС Румунії.svg){kind=small} ВМФ СРСР
| |
| Замовлено | 4 | |
| Закладено | 2 | |
| Спущено на воду | 2 | |
| Виведений зі складу флоту | 2 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 422 тонн (стандартна) 1 880 тонн (повна) | |
| Довжина | 101,9 м | |
| Ширина | 9,6 м | |
| Осадка | 3,51 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни 4 × парових котлів «Thornycroft» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 52 000 к.с. | |
| Швидкість | 37 вузлів | |
| Автономність плавання | 3000 миль на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 212 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 × 120 мм гармати 1 x 76 зенітна гармата 2 × 40 мм зенітних гармати | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 (1 x 3) × 533-мм торпедні апарати 50 мін | |
Кораблі типу «Регеле Фердінанд» — два есмінці, побудовані в Італії для ВМС Румунії наприкінці 1920 -х років. Ці кораблі були найсучаснішими та найпотужнішими військовими кораблями держав Осі у Чорному морі під час Другої світової війни.[1] Під час війни вони брали участь у протидії рейду радянських кораблів на Констанцу 1941 року[2], забезпечували евакуацію військ з Криму 1944 року. Втім переважно вони забезпечували охорону конвоїв у Чорному морі. Румуни стверджували, що вони потопили дві підводні човни під час війни, але радянські документи не підтверджують це[3]. Після перевороту 1944, коли Румунія перейшла на бік союзників, обидва кораблі були захоплені та включені до складу радянського Чорноморського флоту. Вони були повернуті до Румунії в 1951 році і служили до 1961 року, коли вони були утилізовані.
Контекст появи та конструкція[ред. | ред. код]
Після закінчення Першої світової війни та реалізації угоди щодо придбання двох ескадрених міноносців типу «Аквіла» в Італії, уряд Румунії вирішив замовити кілька сучасних есмінців з верфі Паттісон у Неаполі, Італія, в рамках Морської програми 1927 року. Конструкція базувався на британських лідерах есмінців типу «Торнікрофт», але відрізнялася розміщенням двигунів. Водночас гармати кораблів були імпортовані зі Швеції, а система контролю вогню - з Німеччини. Передбачалося замовити чотири есмінці, але насправді було побудовано лише два.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Whitley, M. J. (1999). Destroyers of World War Two : an international encyclopedia (англійська) . London: Arms & Armour. с. 225. ISBN 1-85409-521-8. OCLC 46505277.
- ↑ Scafeș, Cornel I.; Crǎciunoiu, Cristian; Mazal Holocaust Collection (1995). Third axis, fourth ally : Romanian armed forces in the European war, 1941-1945 (англійська) . London: Arms and Armour. с. 331. ISBN 1-85409-267-7. OCLC 32552622.
- ↑ Monakov, Mikhail S. (2001). Stalin's ocean-going fleet : Soviet naval strategy and shipbuilding programmes, 1935-1953 (англійська) . London: F. Cass. с. 265. ISBN 0-7146-4895-7. OCLC 45963273.
- ↑ Chesneau, Roger (1980). Conway's All the world's fighting ships, 1922-1946 (англійська) . London: Conway Maritime Press. с. 359—361. ISBN 0-85177-146-7. OCLC 7734153.
| ||||||||||||||||||||||||||