Підводні човни типу «Тенч»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПЧ типу «Тенч»
Tench-class submarine
USSTench.jpg
Човен «Тенч»
Під прапором Flag of the United States.svg США
Спуск на воду 1944—1951 рр (29 човнів)
Виведений зі складу флоту 1944—1975 рр
Сучасний статус 25 утилізовані (3 передані іншим країнам), 1 активний, 3 пам"ятники
Основні характеристики
Розробник проекту Electric Boat, Portsmouth Naval ShipyardBoston Navy Yard.
Швидкість (надводна) 20,25 вузлів (38 км/год)
Швидкість (підводна) 8,75 вузлів (16 км/год)
Гранична глибина занурення 120 м
Автономність плавания 75 днів (20 000 км ходу)
Екіпаж 81 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 95,0 м
Ширина корпусу найб. 8,3 м
Середня осадка (по КВЛ) 5,2 м
Силова установка

4 дизель-генератори по 1350 к.с. (1000 кВт),

2 електродвигуни по 2700 к.с. (2000 кВт),

2 секції по 126 електроакомуляторів.
Озброєння
Артилерія 1 х (5") 127-мм / 25 калібрів
Торпедно-
мінне озброєння
6 носових і 4 кормових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 28 торпед
ППО 1 х Bofors 40 mm

1 х Oerlikon 20 mm

2 х 0,3" і 0,5" (7,62-мм і 12,7-мм)

Commons-logo.svg Зображення на Вікісховищі

Підводні човни типу «Тенч» — 29 підводних човнів ВМС США, котрі були продовженням вдосконалення човнів типу «Балао». І вони були попередниками човнів типу «Баракуда». Несли службу у 1944—1975 рр. Брали участь у Другій світовій війні.

Історія[ред. | ред. код]

Початкові плани передбачали побудувати 146 човнів цього типу, але будівництво 117 човнів було скасовано в 1944—1945 роках, коли стало очевидно, що вони не були вже необхідними аби перемогти Японію. Решта 31 були введені в експлуатацію в період з жовтня 1944 року і до лютого 1951 року.

Човен USS Cutlass (SS-478) був переданий Тайваню, де був перейменований у Хай Ши в 1973 році.

Два човна типу були передані Італії, де були перейменовані в «Gianfranco Gazzana-Priaroggia».

USS Argonaut (SS-475) був проданий Каанаді в 1968 році, і перейменований в HMCS Rainbow (SS-75), і виведений з експлуатації в 1974 році.

Деякі з класу були оновлені в першу чергу за рахунок збільшення ємності батарей та оптимізації внутрішньої частини підводного човна.[1]

Конструкція[ред. | ред. код]

Проект рухової системи був таким же, як останніх човнів типу «Балао» — чотири головних дизельних двигунів і два низькообертові електродвигуни на двох валах, без редукторів. Дві секції по 126 — акумуляторів «Sargo» (свинцево-кислотних батарей).

Музеї[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bauer K. Jack Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. — Westport, Connecticut: Greenwood Press, 1991. — ISBN 0-313-26202-0.
  • Friedman Norman U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1995. — ISBN 1-55750-263-3.
  • Lenton, H. T. American Submarines (Doubleday, 1973).