Мар'яненко Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мар'яненко Іван Олександрович
Іван Мар'яненко
Іван Мар'яненко
Народився 28 травня 1878(1878-05-28)
хутір Сочеванов
Помер 4 листопада 1962(1962-11-04) (84 роки)
Харків, УРСР
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність актор, режисер, педагог
Заклад Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Дружина Полянська-Карпенко Ольга Петрівна
Батьки батько Олександр Лукич Петлішенко
IMDb ID 1132793
Нагороди та премії
Народний артист СРСР Народний артист СРСР (1944) Сталінська премія

Іва́н Олекса́ндрович Мар'я́ненко (справжнє прізвище — Петлішенко; нар. 28 травня (9 червня) 1878, хутір Сочеванов, поблизу с. Мар'янівки — пом. 4 листопада 1962, Харків) — український актор, режисер, педагог. Народний артист УРСР (1940). Народний артист СРСР (1944). Лауреат Сталінської премії (1947).

Життєпис[ред. | ред. код]

Будинок у Харкові де жив Іван Мар'яненко
Меморіальна дошка у Харкові на будинку, в якому жив Іван Мар'яненко

Сценічну діяльність почав 1895 року в Києві в трупі свого дядька — М. Кропивницького, де працював до 1898 року. Грав у трупах О. Суслова (1899—1906), Ф. Волика (1903—1904), театрі Миколи Садовського (1906—1914).

Від 1915 очолював Товариство українських акторів, 1917 р.— директор і режисер Національного зразкового театру, 1918 р. — актор Державного драматичного театру; 1919—1923 рр. — комісар Першого театру Української Радянської Республіки ім. Шевченка (всі — у Києві).

У 1923 р. вступив до мистецького об'єднання «Березіль» (з 1926 р. — у Харкові, з 1935 р. — Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка), де працював до 1958 р.

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

Його батько — Олександр Лукич Петлішенко — рідний брат М. Л. Кропивницького, молодший його років на вісім. Він мав прізвище своєї матері Петлішенко.[1]

Рідний брат Івана — Петлішенко Марко Олександрович. Двоюрідний брат — Сочеванов Микола Іванович, син Ганни Луківни Кропивницької.

Чоловік української співачки Полянської-Карпенко Ольги Петрівни.

Викладацька кар'єра[ред. | ред. код]

Викладав (з перервами) у Київській музично-драматичній школі М. В. Лисенка та Музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка (1907—1926), у Харківському музично-драматичному інституті (1944—1961).

З 1946 р. — професор. Серед учнів — народні артисти СРСР Василь Василько, Іван Козловський, Борис Романицький, Наталія Ужвій, народний артист України Іван Кравцов.

Творчість[ред. | ред. код]

Твори: Автор книг «Минуле українського театру» (1953), «Сцена, актори, ролі» (1964).

Вистави: «Блакитна троянда» Лесі Українки, «Казка старого млина» С. Черкасенка (обидві — 1915), «Оборона Буші» М. Старицького (1917) та ін.

Ролі (понад 300): Хома Кичатий («Назар Стодоля» Шевченка), Гонта («Гайдамаки» за Шевченком), Омелько («Мартин Боруля» Карпенка-Карого), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Ярослав («Ярослав Мудрий» Кочерги), Жадов («Тепленьке місце» О. Островського), Тартюф («Тартюф» Мольєра).

Знімався у фільмах «Злива» (1929), «Фата моргана» (1931), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кропивницький В. М. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького: спогади про батька. — К.: Мистецтво, 1968. c. 41

Джерела[ред. | ред. код]