Мар'янівка (Поліський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Мар'янівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Поліський
Рада/громада Мар'янівська сільська рада
Код КОАТУУ 3223586401
Основні дані
Засноване 1730
Населення 450
Площа км²
Густота населення 75 осіб/км²
Поштовий індекс 07034
Телефонний код +380 4592
Географічні дані
Географічні координати 51°11′48″ пн. ш. 29°29′02″ сх. д. / 51.19667° пн. ш. 29.48389° сх. д. / 51.19667; 29.48389Координати: 51°11′48″ пн. ш. 29°29′02″ сх. д. / 51.19667° пн. ш. 29.48389° сх. д. / 51.19667; 29.48389
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Місцева влада
Адреса ради 07034, Київська обл., Поліський р-н, с. Мар'янівка, вул. Київська, 95, тел. 29-1-41
Карта
Мар'янівка. Карта розташування: Україна
Мар'янівка
Мар'янівка
Мар'янівка. Карта розташування: Київська область
Мар'янівка
Мар'янівка

Мар'я́нівкасело в Україні, в Поліському районі Київської області. Населення становить 450 осіб.

Історія[ред.ред. код]

У давні часи на території Мар'янівки розташовувалось поселення, яке називалось Гайдамаки. Якщо виходити з назви, то можна припустити, що таке поселення існувало десь у XVII ст. й було розгромлене польською шляхтою у часи боротьби з нею військ Богдана Хмельницького. Про це свідчать знайдені на території села різні черепки гончарного виробництва, люльки, ручки і частини шабель.

За переказами, в районі нинішнього села протікала невелика річка Мар'яна — за ім'ям місцевої панночки Мар'яни. Проте деякі стверджують, що річка з давніх часів називалась Мар'яною, ще до появи доньки у власників села.

Село і навколишні землі у середині XIX ст. належали пану Горвату, який купив їх у 1895 р. у княгині Радзивіл за 300 тис. крб. сріблом. Мешканці Мар'янівки відробляли панщину, ходили у домотканному одязі, постолах, сплетених з кори в'яза.

Після реформи 1861 р. землі навколо села були поділені на 39 частин-наділів, у кожному - по 24 десятини. Селянин, який одержував такий наділ, вважався земельним. Тим же селянам, які до реформи 1861 р. не мали своєї землі і працювали у ремісників, на пана чи ще десь, давали за їх бажанням землю в кількості до двох десятин - лише для городу. Таких називали огородниками.

Пан Горват віддав селянам під викуп лише третину земель, і то гірші з них. Селяни були незадоволені такою «реформою» і постійно бунтували.

Після Жовтневої революції маєток Горватівської економії було розгромлено, землю за допомогою комнезаму поділено між селянами Мар'янівки. У першу чергу наділи землі оддержали безземельні селяни, а потім - малоземельні.

Отримавши свої наділи, багато хто почав будуватися. Так, до 1927 р. утворився біля Мар'янівки хутір Михалин (який пізніше перейменовано в хутір Чичерин).

З колишніх панських земель 100 десятин відійшло в державний резерв. На цій площі в 1925 році заснували ТСОЗ під назвою «Червоний пахар». Його головою обрано Гордія Харитоновича Тесленка.

У 1930 р. на базі ТСОЗ у Мар'янівці створено колгосп «Незаможник». Організаторами колгоспу вважалися Андрій Захарович Заболотний, Іван Степанович Білько, Петро Іванович Буряк, Сава Васильович Дурицький, Павло Антонович Недогибченко, Василь Миколайович Германчук. Першим головою колгоспу став А.З. Заболотний.

Через рік у селі організовано ще одну сільськогосподарську артіль - «Ударник». До неї увійшли ті, хто раніше не хотів усуспільнювати свій реманент і тягло або просто працювати в гурті. Ініціаторами створення другого колгоспу були Григорій Іванович Семененко, Микита Омелькович Науменко, Михайло Тарасович Приймаченко, Марко Нечипорович Конюшок. Г.І. Семененка обрано головою «Ударника».

Певну допомогу колгоспникам надавала споживча кооперація, магазин якої з'явився у Мар'янівці в 1925 р. Активістами тут виступали Микита Омелькович Науменко, Федот Миколайович Дмитренко, Микола Данилович Купрієнко. Через систему кооперації колгоспи забезпечувались інвентарем, населення - продуктами і промтоварами.

У 1932 р. мешканців хутора Михалик розселили по сусідніх селах - у Ферму і Мар'янівку. Більшість хуторян повернулись у Мар'янівку, для них було організовано колгосп «Орджонікідзе».

Від Голодомору в Мар'янівці померло 15 осіб.

Головою сільської ради в ті роки працював Борис Брагинський із с. Шкнева.

З початком німецько-радянської війни із села на фронт пішло 132 чоловіки. З них повернулося додому лише 42, решта загинула.

Станом на 2011 рік на території Мар'янівської сільської ради проживало 19 учасників Німецько-радянської війни, одна солдатська вдова, один учасник бойових дій.

У 1950 р. мар'янівські колгоспи було об'єднані в один, який назвали «Побєда». Головою правління був обраний Микола Іванович Дурицький.

У 1957 р. в один колгосп «Україна» було об'єднано сільгоспартілі сіл Мар'янівка, Зелена Поляна і Млачівка. Головою господарства обрано Бориса Григоровича Кондратюка. Це було велике багатогалузеве господарство, якому належало 4549 га землі. Поруч із зерновими культурами тут вирощували й технічні - льон, хміль. Розвивалося тваринництво.

У 1950-х роках в Мар'янівці споруджено новий Будинок культури на 250 місць та сільмаг. У 1970 р. - нову будівлю школи, яка в 1972 р. стала середньою.

У 1995 р. на сільському кладовищі встановлено пам'ятник жертвам Голодомору.

Видатні люди села[ред.ред. код]

  • Микола Івнович Науменко — генерал-майор Збройних сил України, доктор технічних наук;
  • Віктор Олександрович Томаляк — полковник Збройних сил України;
  • Микола Іванович Приймаченко — начальник відділу кадрів і оргмасової роботи Київської регіонспоживспілки, депутат Поліської районної ради.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Нині в селі діють: Мар'янівське НВО «ЗОШ I-III ступенів — ДНЗ», де навчається 184 учні з навколишніх сіл, дошкільний заклад відвідують 30 дітей; Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, АТС. Землі обробляє СТОВ «Україна».

У Мар'янівці зареєстровано три приватних підприємці, які займаються продажем продовольчої групи товарів, господарських товарів і товарів повсякденного побуту.

Село Мар'янівка газифіковане, електрифіковане, радіофіковане, телефонізоване та забезпечене центральним водопостачанням.

Виконком сільської ради на чолі із сільським головою Тетяною Дмитрівною Недогибченко дбає про благоустрій села та його жителів, вирішують ряд інших життєво важливих питань, які стоять перед односельцями.

Джерела[ред.ред. код]