Пірнове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пірнове
Сільська бібліотека
Сільська бібліотека
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Вишгородський район
Рада Пірнівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA32100090010043759
Код КОАТУУ 3221886801
Основні дані
Засноване 1926
Населення близько 670 мешканців
Площа 2.2 км²
Густота населення 305 осіб/км²
Поштовий індекс 07342
Телефонний код +380 (4596)
Географічні дані
Географічні координати 50°45′03″ пн. ш. 30°40′21″ сх. д. / 50.75083° пн. ш. 30.67250° сх. д. / 50.75083; 30.67250Координати: 50°45′03″ пн. ш. 30°40′21″ сх. д. / 50.75083° пн. ш. 30.67250° сх. д. / 50.75083; 30.67250
Середня висота
над рівнем моря
103 м
Водойми Десна
Місцева влада
Карта
Пірнове. Карта розташування: Україна
Пірнове
Пірнове
Пірнове. Карта розташування: Київська область
Пірнове
Пірнове
Мапа

CMNS: Пірнове у Вікісховищі

Пі́рнове — село у Вишгородському районі Київської області. Розташоване на Десні. Засноване 1926 року.

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Село розташоване за 40 км[1] від Києва (відстань від станції метро «Героїв Дніпра» в Києві з центра села). З Києва можна дістатися маршрутними таксі № 349, 351[2] та проїзними (до Жукина, Сувида чи Десни). Кінцева МТ — на станції метро «Героїв Дніпра», а маршруток до Сувида та Десни — на площі Тараса Шевченка. У Пірнові існують дві зупинки: «Пірново» (кінцева всіх маршруток, основна зупинка) і «Лісгосп» (відразу після в'їзного знака, неподалік від бази відпочинку «Славутич»).

Об'єкти в селі[ред. | ред. код]

У селищі розташовані початкова школа, пошта, продуктовий і канцелярський магазини, колишнє кафе «Пірновчанка», закинутий аеродром[3] (нині велике поле неподалік від Десни), поліклініка і лікарня.[4] В 2012 році почала функціонувати крафтова броварня Rodbrau, яка була побудована на місці колишнього молокозаводу.[5] У селі розташований орнітологічний заказник — «Пірнівський», а також ботанічна пам'ятка природи «Деснянський дуб».

Бази відпочинку[ред. | ред. код]

Крім того, до селища відносяться база відпочинку «Роздолля» (розташована на вулиці Партизанській), навпроти якої є пляж на рукаві Десни, база відпочинку «Славутич»[6]. Подальші бази відпочинку розташовані на дорозі від Пірнова до Вищої Дубечні: «Десна» (вихід до другого пляжу рукава), «Восход» (укр. Схід), «Дружба», «Чайка» (вихід до третього пляжу рукава Десни, а також «скляна крамниця») тощо. Біля «Чайки» є розгалуження доріг, кожна з яких веде до Вищої Дубечні[7] На шляху від центра Пірнова до Десни також розташовані бази відпочинку «Лелека» і «Динамо» (біля футбольного поля).

В кінці центрального бульвару Леніна колись було розташовано базу відпочинку «Дубки», яку згодом замінив приватний маєток[8].

Пірнове та навколишнє середовище[ред. | ред. код]

З центра Пірнова відходить дорога, яка веде до Жукина: починається від бульвару Леніна (біля крамниці), йде повз один із рукавів Десни (що закінчується нічим), далі йде через поля, повз ще один рукав Десни і приводить до Жукина з боку туристичної бази «Авіатор» (від НАУ)[9].

Біля Пірнова витікає «старе русло» — рукав Десни, він проходить біля баз відпочинку Пірнова (повертаючи біля «Славутича»), далі уздовж дороги, розгалуженої біля бази відпочинку «Чайка», повертаючи таким чином у зворотному напрямку біля баз відпочинку Вищої Дубечні. В кінці цей рукав знову вливається в Десну, відокремлюючи таким чином острів. На цьому острові відсутні бази відпочинку чи інша антропогенна діяльність, натомість наявні луки, ліс та озеро[10][11]

ПІрнове у літературі[ред. | ред. код]

Чарівна навколишня природа надихала багатьох наших сучасників на оповідання та нариси, присвячені цьому селищу. Зокрема, поетичні строки присвятив йому Євген Гридько у оповіданнях «Ода любимой речке» та «Осколки».

Трохи з історії[ред. | ред. код]

В ході нацистсько-радянської війни сили РА зайняли Пірнове 22 вересня 1943 року. Назва села походить від стародавньої назви місцевості - урочища Пирнів, що, в свою чергу, отримала назву на честь бога Перуна. На користь цієї версії говорить, зокрема, добре вивчена історія походження назви німецького міста Пірна, яке було засноване слов'янськими племенами. Дубрави, що частково збереглися до цього часу навколо села, пояснюють зв'язок назви з іменем Перуна. Дуб вважався деревом Перуна. Згадка про це у праслов'янській мові не зберіглася тому, що носила сакральний зміст і була табуйована.

Постаті[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]