Марко Паславський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марко Паславський
Mark Paslawsky
Марк Паславський.jpg
Ім'я при народженні Маркіян Григорій Паславський
Прізвисько Франко[1]
Народження 16 січня 1959(1959-01-16)
США Нью-Йорк
Смерть 19 серпня 2014(2014-08-19) (55 років)
Україна Іловайськ (Донецька область)
Поховання
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of the United States.svg США
Приналежність Армія США,
Національна гвардія України
Освіта Військова академія США
Роки служби 1981—1991, 2014
Член Пласт
Звання Army-USA-OF-03.svg Майор (США)
Формування
Distinctive unit insignia of the 75th Ranger Regiment.svg
 75-й полк рейнджерів
Emblem of the Donbas Battalion.svg
 «Донбас»
Війни / битви
Нагороди
Орден Данила Галицького
Медаль «За жертовність і любов до України»
Орден «Народний Герой України»

Марко (Маркіян Григорій[2]) Паславський (англ. Mark Gregory Paslawsky, 16 січня 1959(19590116), Манхеттен, Нью-Йорк, США — 19 серпня 2014, поблизу Іловайська, Донецька область, Україна) — рядовий резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув у ході війни на сході України під час визволення Іловайська. Кавалер ордена Данила Галицького (посмертно)[3][4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Марк (Марко) Паславський народився у 1959 році в українсько-американській родині на Мангеттені в Нью-Йорку. Виріс у Нью-Джерсі[5][6]. Належав до Пласту. Добре грав у волейбол, завдяки чому вступив до військової академії Вест-Пойнт, яку закінчив у 1981 році[6]. Служив в 75-у полку рейнджерів[7], покинувши армію в ранзі майора[8] у 1991 році.

Переїхав в Україну в 1990-ті[5]. За словами радника МВС України Антона Геращенка, Паславський був менеджером з продажу металопродукції за кордон на заводі у Маріуполі[5]. За словами Саймона Островського, він працював у фінансовому секторі в Києві, Харкові і Москві, зокрема інвестиційним консультантом[7].

Марко був активним учасником Революції Гідності, зокрема брав участь у боях в центрі Києва 20 лютого 2014 року[9].

З початком війни на сході України Паславський у квітні 2014 року приєднався до батальйону «Донбас»[5]. У квітні 2014 року прийняв українське громадянство[6][9]. Мав позивний «Франко» — на честь Івана Франка. Писав у Твіттер під псевдонімом Брюс Спрингноут (англ. Bruce Springnote) — на честь співака Брюса Спринстіна[5]. Наприкінці травня — на початку червня разом з батальйоном вступив в Національну гвардію і пройшов курс навчання в Нових Петрівцях.

Марк Паславський загинув під час визволення Іловайська (Донецька область) 19 серпня 2014 року, у віці 55 років[5][6][7][10], отримавши три поранення в спину[5][7]. Похований 26 серпня 2014-го на Аскольдовій Могилі у Києві[11][12]. 19 серпня 2015 там на його честь було встановлено пам'ятний знак[13]. На церемонії відкриття пам'ятного знаку на могилі були присутні його рідні: матір, брат і сестри, колишні народні депутати Володимир Яворівський, Степан Хмара, Євген Нищук, побратими з батальйону «Донбас» і безпосередній командир, який віддав йому останній наказ — Тарас Костанчук. Паславського посмертно нагороджено найвищою нагородою «Пласту» Залізним хрестом як колишнього члена цієї організації. Нагороду вручили його матері.

Родина[ред. | ред. код]

Марко (Маркіян Григорій) Паславський був племінником українсько-американського історика та почесного професора Рутгерського університету Тараса Гунчака[6]. Паславський також мав старшого брата Нестора, який станом на 2014 рік був керівником українського культурного центру «Soyuzivka» («Союзівка») у селищі Кергонксон (штат Нью-Йорк)[5]. Крім брата, у Марка залишилися матір і дві сестри[7]. Мати Маркіяна, Орися Паславська (Гунчак), родом із села Старе Місто Тернопільської області.

Кримінальна справа щодо спадщини[ред. | ред. код]

Компанія, яку з 1998 року очолював Паславський, була засновником аграрного підприємства «Русава-К» — основного податкового донора району. У лютому 2015 року новим власником ТОВ «Русава-К» з активом у понад 100 млн грн, став громадянин Росії з Криму Леонід Мосійчук.

Існує експертний висновок, що документи, якими начебто за тиждень до загибелі Марко Паславський передав своє майно, є підробними. Андрій Кожем'якін, Микола Томенко, Сергій Соболєв, Володимир Яворівський, Володимир Бортник та інші депутати направили щодо цього депутатський запит. Відкрито кримінальну справу[14][15].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Надгробок Марка Паславського на Аскольдовій Могилі в Києві

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Американець в батальйоні «Донбас»: Політики в Україні не житимуть, як раніше [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // ТСН, 7 серпня 2014, 17:44
  2. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016. 
  3. Президент у Нью-Йорку вручив орден Данила Галицького родині українця Марка Паславського, який загинув на Донбасі [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 27 вересня 2015 року
  4. Указ Президента України від 25 вересня 2015 року № 557/2015 «Про нагородження М. Паславського орденом Данила Галицького»
  5. а б в г д е ж и Robert Mackey. An American Voice on Ukraine's Front Lines Goes Silent [Архівовано 24 серпня 2014 у Wayback Machine.]. The New York Times (20 серпня 2014)
  6. а б в г д Carl Schreck. U.S. Army Vet Killed Fighting Pro-Russian Separatists In Ukraine [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]. Radio Free Europe / Radio Liberty (20 серпня 2014)
  7. а б в г д Simon Ostrovsky. The Only American Fighting for Ukraine Dies in Battle [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]. VICE News (20 серпня 2014)
  8. Національна гвардія України: 9 днів від дня загибелі гвардійців 3-го резервного батальйону спеціального призначення [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  9. а б Громадянин США, мільйонер Марк Паславський 20 лютого 2014 року із шиною і щитом брав участь в штурмі разом із Небесною сотнею на вул. Інститутській. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] //«Цензор.нет», 29.02.16 12:16
  10. Max Seddon. American Dies Fighting Separatists In East Ukraine [Архівовано 23 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Max Seddon (20 серпня 2014)
  11. У Києві прощались із загиблим добровольцем-діаспорянином, 5 канал (26 серпня 2014)
  12. З військовими почестями поховали вояка батальйону «Донбас» Марка Паславського. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 4 березня 2016. 
  13. Загиблому під Іловайськом громадянину США відкрили пам'ятник на Аскольдовій Могилі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «ТСН» 26 серп. 2014 р.
  14. Російські рейдери захопили підприємство загиблого під Іловайськом вояка батальйону «Донбас» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // ТСН, 25 березня, 2015
  15. Невідомі привласнили фермерське господарство загиблого в Іловайську героя АТО [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Шахраї підробили документи для продажу майна, коли його власник перебував ще у зоні АТО // iPress.ua, 12 03 2015 16:05
  16. Під час хокейного матчу НХЛ вшанували пам'ять загиблого бійця батальйону «Донбас». Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 10 грудня 2014. 
  17. Підгаєцькій гімназії присвоїли ім'я американця українського походження, який загинув в АТО // «Тернополяни», 11 травня 2015. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 11 травня 2015. 
  18. Загиблому під Іловайськом громадянину США відкрили пам'ятник на Аскольдовій Могилі. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2015. 
  19. Загиблих під Іловайськом у ці дні згадують у багатьох містах України // «ТСН»
  20. У Львові відкрили реабілітаційний центр. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 10 серпня 2016. 
  21. Попасна 2020 рік. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 


Посилання[ред. | ред. код]