Марко Паславський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марко Паславський
Mark Paslawsky
Ім'я при народженніМаркіян Григорій Паславський
ПрізвиськоФранко[1]
Народження16 січня 1959(1959-01-16)
США Нью-Йорк
Смерть19 серпня 2014(2014-08-19) (55 років)
Україна Іловайськ (Донецька область)
ПохованняАскольдова могила
Країна Україна
 США
ПриналежністьАрмія США,
Національна гвардія України
ОсвітаВійськова академія США
Роки служби1981—1991, 2014
ЧленПласт
Звання Майор (США)
Формування
 75-й полк рейнджерів
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паславський.

Марко (Маркіян Григорій[2]) Паславський (англ. Mark Gregory Paslawsky, 16 січня 1959(19590116), Манхеттен, Нью-Йорк, США — 19 серпня 2014, поблизу Іловайська, Донецька область, Україна) — рядовий резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув у ході війни на сході України під час визволення Іловайська. Кавалер ордена Данила Галицького (посмертно)[3][4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Марк (Марко) Паславський народився у 1959 році в українсько-американській родині на Мангеттені в Нью-Йорку. Виріс у Нью-Джерсі[5][6]. Належав до Пласту. Добре грав у волейбол, завдяки чому вступив до військової академії Вест-Пойнт, яку закінчив у 1981 році[6]. Служив в 75-у полку рейнджерів[7], покинувши армію в ранзі майора[8] у 1991 році.

Переїхав в Україну в 1990-ті[5]. За словами радника МВС України Антона Геращенка, Паславський був менеджером з продажу металопродукції за кордон на заводі у Маріуполі[5]. За словами Саймона Островського, він працював у фінансовому секторі в Києві, Харкові і Москві, зокрема інвестиційним консультантом[7].

Марко був активним учасником Революції Гідності, зокрема брав участь у боях в центрі Києва 20 лютого 2014 року[9].

З початком війни на сході України Паславський у квітні 2014 року приєднався до батальйону «Донбас»[5]. У квітні 2014 року прийняв українське громадянство[6][9]. Мав позивний «Франко» — на честь Івана Франка. Писав у Твіттер під псевдонімом Брюс Спрингноут (англ. Bruce Springnote) — на честь співака Брюса Спринстіна[5]. Наприкінці травня — на початку червня разом з батальйоном вступив в Національну гвардію і пройшов курс навчання в Нових Петрівцях.

Марк Паславський загинув під час визволення Іловайська (Донецька область) 19 серпня 2014 року, у віці 55 років[5][6][7][10], отримавши три поранення в спину[5][7]. Похований 26 серпня 2014-го на Аскольдовій Могилі у Києві[11][12]. 19 серпня 2015 там на його честь було встановлено пам'ятний знак[13]. На церемонії відкриття пам'ятного знаку на могилі були присутні його рідні: мати, брат і сестри, колишні народні депутати Володимир Яворівський, Степан Хмара, Євген Нищук, побратими з батальйону «Донбас» і безпосередній командир, який віддав йому останній наказ — Тарас Костанчук. Паславського посмертно нагороджено найвищою нагородою «Пласту» Залізним хрестом як колишнього члена цієї організації. Нагороду вручили його матері.

Родина

[ред. | ред. код]

Марко (Маркіян Григорій) Паславський був племінником українсько-американського історика та почесного професора Ратґерського університету Тараса Гунчака[6]. Паславський також мав старшого брата Нестора, який станом на 2014 рік був керівником українського культурного центру «Soyuzivka» («Союзівка») у селищі Кергонксон (штат Нью-Йорк)[5]. Крім брата, у Марка залишилися мати і дві сестри[7]. Мати Маркіяна, Орися Паславська (Гунчак), родом із села Старе Місто Тернопільської області.

Кримінальна справа щодо спадщини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Справа щодо спадщини Марка Паславського

Компанія, яку з 1998 року очолював Паславський, була засновником аграрного підприємства «Русава-К» — основного податкового донора району. У лютому 2015 року новим власником ТОВ «Русава-К» з активом у понад 100 млн грн, став громадянин Росії з Криму Леонід Мосійчук.

Існує експертний висновок, що документи, якими начебто за тиждень до загибелі Марко Паславський передав своє майно, є підробними. Андрій Кожем'якін, Микола Томенко, Сергій Соболєв, Володимир Яворівський, Володимир Бортник та інші депутати направили щодо цього депутатський запит. Відкрито кримінальну справу[14][15].

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Надгробок Марка Паславського на Аскольдовій Могилі в Києві
  • 6 грудня 2014 року під час гри команд НХЛ «Нью-Джерсі Девілс» та «Вашингтон Кепіталс» було вшановано пам'ять Марка[16].
  • У травні 2015 року Підгаєцькій гімназії (Тернопільська область) присвоїли ім'я Маркіяна Паславського[17].
  • Серпнем 2015 року Марку Паславському встановили пам'ятний знак на Аскольдовій Могилі[18][19].
  • В серпні 2016-го у Львові відкрито реабілітаційний центр імені Маркіяна Паславського[20].
  • Один з персонажів фільму «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас»
  • В Попасній з 2018 року започатковано щорічний фестиваль Paslawsky'FEST на честь Маркіяна. Фестиваль відбувається у липні з нагоди звільнення міста від незаконних збройних формувань 22 липня 2014 року[21].
  • В станиці бучанського Пласту є хлоп'ячий курінь імені Марка Паславського
  • Залізний Пластовий Хрест (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 7.
  • Вшановується 19 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Американець в батальйоні «Донбас»: Політики в Україні не житимуть, як раніше [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // ТСН, 7 серпня 2014, 17:44
  2. ↑ Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  3. ↑ Президент у Нью-Йорку вручив орден Данила Галицького родині українця Марка Паславського, який загинув на Донбасі [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 27 вересня 2015 року
  4. ↑ Указ Президента України від 25 вересня 2015 року № 557/2015 «Про нагородження М. Паславського орденом Данила Галицького»
  5. ↑ а б в г д е ж и Robert Mackey. An American Voice on Ukraine's Front Lines Goes Silent [Архівовано 24 серпня 2014 у Wayback Machine.]. The New York Times (20 серпня 2014)
  6. ↑ а б в г д Carl Schreck. U.S. Army Vet Killed Fighting Pro-Russian Separatists In Ukraine [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]. Radio Free Europe / Radio Liberty (20 серпня 2014)
  7. ↑ а б в г д Simon Ostrovsky. The Only American Fighting for Ukraine Dies in Battle [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]. VICE News (20 серпня 2014)
  8. ↑ Національна гвардія України: 9 днів від дня загибелі гвардійців 3-го резервного батальйону спеціального призначення [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Громадянин США, мільйонер Марк Паславський 20 лютого 2014 року із шиною і щитом брав участь в штурмі разом із Небесною сотнею на вул. Інститутській. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] //«Цензор.нет», 29.02.16 12:16
  10. ↑ Max Seddon. American Dies Fighting Separatists In East Ukraine [Архівовано 23 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Max Seddon (20 серпня 2014)
  11. ↑ У Києві прощались із загиблим добровольцем-діаспорянином, 5 канал (26 серпня 2014)
  12. ↑ З військовими почестями поховали вояка батальйону «Донбас» Марка Паславського. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
  13. ↑ Загиблому під Іловайськом громадянину США відкрили пам'ятник на Аскольдовій Могилі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «ТСН» 26 серп. 2014 р.
  14. ↑ Російські рейдери захопили підприємство загиблого під Іловайськом вояка батальйону «Донбас» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // ТСН, 25 березня, 2015
  15. ↑ Невідомі привласнили фермерське господарство загиблого в Іловайську героя АТО [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Шахраї підробили документи для продажу майна, коли його власник перебував ще у зоні АТО // iPress.ua, 12 03 2015 16:05
  16. ↑ Під час хокейного матчу НХЛ вшанували пам'ять загиблого бійця батальйону «Донбас». Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 10 грудня 2014.
  17. ↑ Підгаєцькій гімназії присвоїли ім'я американця українського походження, який загинув в АТО // «Тернополяни», 11 травня 2015. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 11 травня 2015.
  18. ↑ Загиблому під Іловайськом громадянину США відкрили пам'ятник на Аскольдовій Могилі. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2015.
  19. ↑ Загиблих під Іловайськом у ці дні згадують у багатьох містах України // «ТСН»
  20. ↑ У Львові відкрили реабілітаційний центр. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 10 серпня 2016.
  21. ↑ Попасна 2020 рік. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  22. ↑ 12 разів пролунав Дзвін Пам'яті 19 серпня 2020 року
Rodovid.org
link=[1]


Посилання

[ред. | ред. код]
Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марко_Паславський&oldid=42429729