Марта Бібеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марта Бібеску
фр. Marthe Bibesco
Martha Bibescu 2000 Romania stamp.jpg
Народилася 28 січня 1886(1886-01-28)[1][2]
Бухарест, Румунія
Померла 28 листопада 1973(1973-11-28)[1][2] (87 років)
Париж, Франція[3]
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція[4]
Flag of Romania (1965-1989).svg Румунія
Діяльність поетеса, есеїст, романістка, письменниця, біограф
Галузь поезія і есей
Знання мов французька[1]
Членство Королівська академія французької мови і літератури Бельгії[5]
Батько Йон Лаговарі
Родичі Constantin Lahovary[d]
У шлюбі з George Valentin Bibescu[d]
Діти Q18538087?
Нагороди

Княгиня Марта Бібеску (рум. Marta Bibescu), французький творчий псевдонім — Марта Бібеско (фр. Marthe Bibesco), уроджена Марта Лючія Лаховарь, княжна Маврокордат (рум. Marta Lucia Lahovary) (28 січня 1886, Бухарест28 листопада 1973, Париж) — румунська і французька письменниця, громадський діяч Румунії, власниця палацу Могошоая. Протягом усього життя вела щоденники, які склали у підсумку 65 томів.

Біографія і творчість[ред. | ред. код]

Із знатного князівського роду Маврокордато, була особисто знайома з представниками відомих королівських династій. Кайзер Вільгельм II з моменту їх знайомства і протягом наступних 15 років писав їй досить палкі листи. У 17 років стала дружиною першого румунського авіатора, князя Георге Валентина Бібеску.

Під час подорожей по Європі стала публікувати подорожні нотатки, які привернули увагу європейських читачів. Романи з життя Румунії привернули увагу найбільших письменників Європи (Пруст, Рільке, Валері, Кокто, Макс Жакоб, Франсуа Моріак, Сент-Екзюпері та ін.), багато з яких стали її знайомими і друзями.

Під час Другої світової війни вела секретні переговори, спрямовані на вихід Румунії з війни. Після зайняття Бухареста радянськими військами покинула Румунію за дипломатичним паспортом. Жила в еміграції, продовжував літературну кар'єру. Дочка Валентина з чоловіком змогла покинути Румунію в 1958 р.

Визнання[ред. | ред. код]

Лауреат кількох французьких літературних премій. У 1955 обрано іноземним членом Королівської академії французької мови і літератури Бельгії.

Література[ред. | ред. код]

  • Ghislain de Diesbach Princesse Bibesco — la dernière orchidée, ed. Perrin, Paris, 1986
  • Mircea Eliade, «Marthe Bibesco and the Meeting of Eastern and Western Literature» in Symbolism, the Sacred and the Arts, The Crossroad Publishing Company, N.Y., 1986, ISBN 0-8245-0723-1
  • Christine Sutherland Enchantress. Marthe Bibesco and her World, Farrar, Straus & Giroux, New York, 1996

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]