Очікує на перевірку

Франсуа Моріак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Моріак
François Mauriac
Франсуа Моріак в 1931 році
Ім'я при народженніфр. Charles François Mauriac[1]
ПсевдонімForez[2] і François Sturel[2]
Народився11 жовтня 1885(1885-10-11)
Бордо
Помер1 вересня 1970(1970-09-01) (84 роки)
Париж
ПохованняCimetière de Vémarsd
ГромадянствоФранція Франція
Діяльністьпрозаїк, драматург, поет
Сфера роботитворче та професійне письмоd[2], журналістика[2], поезія[2], літературна критика[2], біографія[2] і проза[2]
Alma materНаціональна школа хартій, Sainte-Marie Grand Lebrund і Університет Бордо
Мова творівфранцузька
Роки активності1906 — 1970
Жанрроман, повість, оповідання, драма
Magnum opus«Тереза Дескейру»
ЧленствоФранцузька академія (1 вересня 1970)[3]
Конфесіякатолицтво
Брати, сестриPierre Mauriacd і Raymond Mauriacd
У шлюбі зJeanne Mauriacd
ДітиКлод Моріак, Luce Mauriacd, Claire Mauriacd і Jean Mauriacd
Автограф
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Премії Нобелівська премія з літератури (1952)
CMNS: Франсуа Моріак у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Франсуа́ Моріа́к (фр. François Mauriac; 11 жовтня 1885, Бордо — 1 вересня 1970, Париж) — французький письменник, член Французької академії (1933); лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1952); нагороджений Великим хрестом ордена Почесного легіону (1958)[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 11 жовтня 1885 року в Бордо в родині багатих землевласників та комерсантів. Родина володіла садибою Малагар з великими виноградниками. Мати Франсуа Моріака зосталася вдовою з п'ятьма дітьми, коли Франсуа не виповнилося й двох років. Франсуа з дитинства шукав розради в релігії. В Бордо, з трьома братами та сестрою, Моіак прожив до двад­цяти років.

Закінчивши ліцей у 1904 році, вчиться на філологічному факультеті університету Бордо.

У 1907 році переїхав до Парижа, де вступив у Школу істориків-архівістів, та невдовзі покинув її, захопив­шись поезією. 1909 року опублікував першу збірку юнацьких поезій «Складені руки», 1911 року з'явилася і друга збірка «Прощавай, юносте».

Під час Першої світової війни Моріак був звільнений від при­зову до війська за станом здоров'я, але після тривалих клопотів він домігся, щоб його зарахували у за­гін Червоного хреста. Протягом війни служив санітаром у Фран­ції та Греції, в Салоніках.

Під час Другої світової війни Моріак був учасником Руху Опору, під псевдонімом Форез опублікував збірку статей «Чорний зошит».

Помер Франсуа Моріак 1 вересня 1970 року в Парижі.

Визнання

[ред. | ред. код]
  • 1926 — Гран-прі Французької академії за роман[6]
  • 1933 — член Французької академії[6]
  • 1952 — Нобелівська премія з літератури: «за глибоке духовне прозріння і художню силу, з якою він у своїх романах відобразив драму людського життя»[7]
  • 1958 — Великий хрест ордена Почесного легіону[6]

Твори

[ред. | ред. код]

Романи, повісті та оповідання

[ред. | ред. код]
  • 1913 -L'Enfant chargé de chaînes («Дитина в ланцюгах»)
  • 1914 -La Robe prétexte («Патриціанська тога»)
  • 1920 -La Chair et le Sang («Плоть і кров»)
  • 1921 -Préséances
  • 1922 -Le Baiser au lépreux («Поцілунок прокаженому»)
  • 1923 -Le Fleuve de feu («Вогняний потік»)
  • 1923 -Génitrix («Прародителька»)
  • 1923 -Le Mal («Зло»)
  • 1925 -Le Désert de l'amour («Пустеля любові») (Гран-прі Французької академії за роман, 1926)
  • 1927 -Thérèse Desqueyroux («Тереза Дескейру»)
  • 1928 -Destins («Долі»)
  • 1929 -Trois Récits («Три історії») Збірка оповідань: Coups de couteau, 1926;Un homme de lettres, 1926; Le Démon de la connaissance, 1928
  • 1930 -Ce qui était perdu («Те, що втрачено»)
  • 1932 -Le Nœud de vipères («Гадючник»)
  • 1933 -Le Mystère Frontenac («Таємниця Фронтенаків»)
  • 1935 -La Fin de la nuit («Кінець ночі»)
  • 1936 -Les Anges noirs («Чорні янголи»)
  • 1938 -Plongées («Стрибки у воду») Збірка оповідань: Thérèse chez le docteur, 1933 («Тереза у лікаря»); Thérèse à l'hôtel, 1933 («Тереза в готелі»); Le Rang («Престиж»);Insomnie;Conte de Noël
  • 1939 -Les Chemins de la mer («Дорога в нікуди»)
  • 1941 -La Pharisienne («Фарисейка»)
  • 1951 -Le Sagouin («Мавпуля») (повість)
  • 1952 -Galigaï («Галігай»)
  • 1954 -L'Agneau («Агнець»)
  • 1969 -Un adolescent d'autrefois («Старосвітський хлопчина»)
  • 1972 -Maltaverne («Мальтаверн») (Незавершений роман; опублікований посмертно.)

Поезія

[ред. | ред. код]
  • 1909 -Les Mains jointes («Руки, складені для молитви»)
  • 1911 -L'Adieu à l'Adolescence(«Прощання з отроцтвом»)
  • 1925 -Orages(«Грози»)
  • 1940 -Le Sang d'Atys («Кров Атіса»)

П'єси

[ред. | ред. код]
  • 1938 -Asmodée(«Асмодей»)
  • 1945 -Les Mal-Aimés («Нелюбий»)
  • 1948 -Passage du malin(«Лукавий попутав»)
  • 1951 -Le Feu sur la terre(«Вогонь на землі»)

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ свідоцтво про народження
  2. ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
  3. ↑ Académie française
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Шкляр, Шпиталь, Леонід Євдокимивич, Анатолій Григорович (2006). Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901-2006 (українська) . Київ: Грамота. с. с. 172-175. ISBN 966-349-040-3. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  6. ↑ а б в Académie française, Les immortels: François Mauriac (1885—1970) [Архівовано 20 вересня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
  7. ↑ index.html The Nobel Foundation, The Nobel Prize in Literature 1952: François Mauriac (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Галина Чернієнко. Франсуа Моріак // Моріак Ф. Ісусове життя / Пер. з фр. — Київ: Дух і літера, 2009. — С. 229—237.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсуа_Моріак&oldid=43543423