Марія II (королева Англії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марія II
Queen Mary II.jpg
"З Ласки Божої, Королева Англії, Шотландії, Франції та Ірландії, Захисниця Віри" [1]
Правління 13 лютого, 168928 грудня, 1694
Коронація 11 квітня, 1689
Попередник Яків II
Наступник Вільгельм III
Біографічні дані
Імена Mary Stuart (Мері Стюарт)
Місце поховання Вестмінстерське абатство, Лондон, Англія
Дружина (Чоловік)
Король Вільгельм III
Династія Стюарт
Батько Яків II
Мати Леді Анна Хайд
Coat of Arms of England (1689-1694).svg

Марі́я II (30 квітня, 1662 — 28 грудня, 1694) правила Англією, Шотландією та Ірландією з 1689 року до смерті.

Ранні роки[ред.ред. код]

Старша дочка герцога Йоркського (майбутнього Якова II) від його першого шлюбу з Анною Гайд — дочкою графа Кларендона. Як і її мати, як її молодша сестра, майбутня королева Анна, Марія була прибічницею протестантизму.

У 1677 році вийшла заміж за свого двоюрідного брата, статхаудера Нідерландів принца Вільгельма Оранського, й вирушила з ним до Гааги. Хоч Марія і завоювала популярність серед голландців, шлюб виявився невдалим, Вільгельм зраджував дружині, дітей у них не було.

Прихід до влади[ред.ред. код]

У 1688 році в ході Славної революції батька Марії, католика Якова II, скинули з престолу та він втік до Франції, а парламент покликав на престол Вільгельма та Марію як співправителів (жоден з подружжя не був консортом іншого за фактом шлюбу, але обидва царювали як монархи у своєму праві, будучи спадкоємцями одне одного).

Сина Якова II, новонародженого принца Уельського, від спадкування престолу усунули — Марія офіційно проголосила його не своїм братом, а підкинутим немовлям. 13 лютого 1689 року подружжя проголосили монархами Англії та Ірландії, а 11 квітня 1689 року — Шотландії. Династичний номер у Марії як в Англії, так і у Шотландії був II, але при цьому розумілись різні Марії I — відповідно Марія I Тюдор і Марія Стюарт.

Царювання[ред.ред. код]

Під час спільного правління Вільгельма й Марії було прийнято Білль про права 1689 і проведено удосконалення правової системи Британії.

За часів відсутності чоловіка в Англії (він воював з якобітами в Ірландії та з Людовіком XIV на континенті, а також час від часу відвідував рідні Нідерланди, де залишався правителем) Марія брала на себе керівництво урядом і сама приймала деякі важливі рішення. Так, вона наказала заарештувати власного дядька, лорда Кларендона, який влаштував змову на користь Якова II. У 1692 році королева за якийсь проступок (ймовірно, також через якобітські інтриги) посадила до в'язниці Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо, відомого полководця і державного діяча. Окрім того, вона активно займалась питаннями зайняття церковних посад.

Марія померла в Лондоні у Кенсінгтонському палаці на 33-му році життя від натуральної віспи. Її одноосібним наступником став Вільгельм.

Фамільне Дерево[ред.ред. код]

Яків I
 
Принцеса Анна Датська
 
Генріх IV Французький
 
Марія де Медічі
 
Генріх Хайд
 
Марія Ленґфорд
 
Томас Ейлзбері
 
Анна Денман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл I
 
 
 
 
 
Генрієтта Марія Французька
 
 
 
 
 
Едвард Хайд, 1й Граф Кларендон
 
 
 
 
 
Франсес Хайд, Графиня Кларендон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Яків II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Хайд
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]