Матуляк Геннадій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Матуляк
Геннадій Васильович Матуляк
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Матуляк Геннадій Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 квітня 1977(1977-04-29)
с. Мартинівське, Миколаївська область
Смерть 25 лютого 2022(2022-02-25) (44 роки)
с. Глібівка, Вишгородський район, Київська область
(військові дії)
Національність українець
Alma Mater невідомо
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили
Формування
299-а бригада тактичної авіації.png
 299 БрТА
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Геннадій Васильович Матуляк (29 квітня 1977, с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області — 25 лютого 2022, с. Глібівка Вишгородського району Київської області) — український військовик (підполковник) 299 БрТА, пілот літака МіГ-29, Л-39, Су-25. Герой України (2022, посмертно)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 квітня 1977 року у селі Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області. Батьки з Івано-Франківська область.

Більше 10 років служив у 299-й бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта В. Нікіфорова (військова частина А4465, м. Миколаїв) з’єднання тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ. Літав на літаках МіГ-29, Л-39, Су-25.

Станом на 2011 рік був черговим льотчиком.

Станом на літо 2015 року був начальником розвідки штабу військової частини.

2017 року одружився вдруге.

З першого дня брав участь у відбитті повномасштабного російського вторгнення в Україну.

24 лютого 2022 року знищував ворожі колони над Херсонщиною, і над рідною Миколаївщиною.

Зранку 25 лютого 2022 року на півночі Києва в районі міста Гостомель героїчно знищив колону техніки російських окупантів[2][3]. Після того полетів знову працювати по Київщині, але близько сьомої ранку під час повітряного бою російський винищувач влучив у літак Матуляка, він був ведучим. Льотчик почав виводити літак, аби захистити село, адже під ним розташувався великий розважальний комплекс. Уже навіть встиг потягнути катапульту, аж після другого влучання літак і пілот спалахнули. Машина впала за кілька кілометрів від села Глібівка Вишгородського району у лісосмузі[4]. Літак падав на домівки людей, проте в останні секунди свого життя пілот зміг відвести падаючий штурмовик від житлової забудови села в ліс, де й розбився. Був похований місцевими жителями біля місця катастрофи[5].

16 квітня 2022 року перепохований у місті Миколаєві. Панахида відбулась у Кафедральному Соборі Касперівської ікони Божої Матері[6].

У Геннадія залишилася дружина Ольга та двоє діток – син Руслан та донька Софія.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]