Машкова Марія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Машкова Марія Володимирівна
рос. Мария Владимировна Машкова
Ім'я при народженні Мария Владимировна Машкова
Дата народження 19 квітня 1985(1985-04-19)[1] (37 років)
Місце народження Новосибірськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (2006)
Професія акторка
Кар'єра 1997 — дотепер
IMDb ID 0556344

Марія Володимирівна Машкова (нар.. 19 квітня 1985, Новосибірськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно. Донька російського актора Володимира Машкова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 19 квітня 1985 року в Новосибірську в акторській родині. Батько — Володимир Львович Машков (нар. 27 листопада 1963), актор і режисер, народний артист Російської Федерації (2010). Мати — Олена Павлівна Шевченко (нар. 23 жовтня 1964), актриса і режисер, служила в Московському академічному театрі імені Володимира Маяковського.

З раннього дитинства (з одного місяця від народження), коли батьки поїхали до Москви навчитися в театральних вузах, і до восьмирічного віку Марія жила в авіамістечку під Новосибірськом з бабусею Валентиною та дідусем Павлом (по лінії матері), льотчиком за професією[2]. Батьки розлучилися, коли їй було два роки. Після розлучення Володимир Машков продовжував брати участь у вихованні дочки[3], знову одружився. Олена Шевченко теж вдруге вийшла заміж і народила двох синів: Микиту (нар. 1994) і Всеволода (нар. 2002).

У 1992 році Маша переїхала жити до матері в Москву, де у віці семи років вперше вийшла на театральну сцену. Марія зіграла невелику роль на сцені Московського академічного театру імені Володимира Маяковського, в якому тоді служила її мама, у виставі «Вікторія?..» за п'єсою Теренса Реттігена (режисер — Андрій Гончаров), головні ролі в якому виконували Наталія Гундарева та Армен Джигарханян. У 2002 році, коли навчалася у випускному одинадцятому класі середньої школи з етнокультурним ухилом, в цьому ж театрі зіграла головну роль Хільди у виставі «Будівельник Сольнес» за однойменною п'єсою Генріка Ібсена режисера Тетяни Ахрамкової.[3][4][5]

У кіно дебютувала в одинадцять років у фільмі Володимира Грамматикова «Маленька принцеса» (1997), в якому зіграла роль шкідливої дівчинки Лавінії. У 1998 році разом з мамою знялася у популярній комедії Максима Пежемського «Мама не горюй» в ролі хуліганки Маші. У 1999 році вийшов фільм Валерія Ахадова «Жінок кривдити не рекомендується», в якому Марія зіграла доньку головної героїні.[3]

У 2002 році, після закінчення середньої школи зі срібною медаллю, вступила одночасно до Російської економічної академії імені Г. В. Плеханова на економічний факультет і до Щукінського училища, але, впевнившись (для самооцінки), що може самостійно вступити в театральний вуз, вибрала економіку. Провчившись в академії два місяці зі сльозами на очах, потай від батьків прийняла рішення перейти на акторський факультет Вищого театрального училища імені Б. В. Щукіна (художній керівник курсу — Володимир Петрович Поглазов), яке закінчила в 2006 році вже як Театральний інститут імені Бориса Щукіна.[2][6].

У 2006 році була прийнята в трупу Московського державного театру «Ленком». Звільнилася у 2010 році перед народженням дочки.[3][7]

У кіно спочатку грала невеликі ролі, в тому числі у фільмі Володимира Машкова «Тато» (2004). Популярність прийшла після ролі Марії Тропінкіної в телесеріалі «Не народися вродливою» (2005—2006).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Перший чоловік (з 2005 року по квітень 2009 року) — Артем Сергійович Семакін (нар. 12 липня 1980), актор театру і кіно. Вони зустрілися на зйомках «Не народись вродливою». Актриса була вільна, а Артем був одружений з актрисою Анастасією Міляєвою і в них росла дочка Софія[8]. У 2005 році Артем і Марія таємно одружилися. Шлюб був розірваний на початку квітня 2009 року[9].

Другий чоловік (з вересня 2009 року) — Олександр Олександрович Слободяник-молодший, музикант і бізнесмен, власник мережі магазинів з продажу музичних інструментів[10], син піаніста і заслуженого артиста РРФСР Олександра Слободяника[11]. Марія та Олександр одружилися 2 вересня 2009 року. Діти:

  • Стефанія Слободяник (нар. 6 червня 2010).[7]
  • Олександра Слободяник (нар. 12 березня 2012)[12].

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського[ред. | ред. код]

Театр «Практика» (Москва)[ред. | ред. код]

  • 2005 — «Три дії з чотирьох картин» за однойменною п'єсою В'ячеслава Дурненкова (режисер Михайло Угаров) — Соня[13]

Московський державний театр «Ленком»[ред. | ред. код]

«Відкритий театр Юлія Малакянца» (Москва)[ред. | ред. код]

«Театр.doc» (Москва)[ред. | ред. код]

  • 2007 (дотепер) — «Штірліц йде по коридору. — По якому коридору? — По нашому коридору…», антрепризний[2] спектакль за п'єсою Алли Соколовою «Фантазії Фарятьєва» («Інший театр»[16], «Театр.doc», Москва[2][17]; режисер — Олена Шевченко) — Олександра / Любов

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1997 — Маленька принцеса — Лавінія, вередлива дівчинка
  2. 1998 — Мама, не горюй — дівчинка
  3. 1999 — Жінок кривдити не рекомендується — Анюта, дочка Віри
  4. 2002 — Next 2 — Світлана
  5. 2004 — Легенда про Кащея — Баба-яга (молода)
  6. 2004 — Тато — студентка в гуртожитку
  7. 2005 — Мама, не горюй 2 — Олеся, солістка групи «Штучки»
  8. 2005 — Талісман любові — Стеха Ковригіна, служниця в будинку Уварових, молодша дочка Уляни Ковригіної
  9. 2005—2006 — Не народись вродливою — Марія Тропінкина, секретарка на ресепшені в компанії «Зімалетто», пізніше стала секретаркою президента цієї компанії
  10. 2006 — Все змішалося в домі — Юля, сестра дружини Бобова
  11. 2007 — Сьома пелюстка — Віра Сергіївна
  12. 2008 — Закриті простори — Віка Соболь, що розносить піцу
  13. 2008 — Спадок — Ніна Опятко, дівчина Костянтина
  14. 2008 — Прилетить раптом чарівник — Галя
  15. 2009 — Гарячі новини — Катерина Вербицька, капітан, прес-секретарка ГУВС
  16. 2009 — Одержимий (Джек-Різник) — Жанна Клеменко, журналістка, репортерка кримінальної хроніки газети «Злочинний світ»
  17. 2009 — Операція «Праведник» (Чортова дюжина) — Ліля, дияволиця, дочка диявола Віллі
  18. 2010 — Про любоff — Рита, подруга Даші
  19. 2011 — Чорна мітка — Жанна Ізотова
  20. 2011 — Забутий — Людмила Мішина, другий секретар міськкому ВЛКСМ обласного містечка
  21. 2012 — Вероніка. Втрачене щастя — Зоя
  22. 2012 — Степові діти — Поліна, продавщиця
  23. 2012 — Моя велика сім'я — Маргарита
  24. 2012 — Іван і Толян — Міла
  25. 2012 — Полювання на гауляйтера — Марія Архипова, антифашистка-підпільниця (прототип — Марія Борисівна Осипова)
  26. 2013 — Ідеальний шлюб — Наталія Феоктистова, маркетологиня
  27. 2013 — Вероніка. Втікачка — Зоя
  28. 2013 — Жити далі — Віра Воробйова, патронажна сестра, співробітниця патронажної служби «Співчуття», сестра-близнючка Олени / Олена Воробйова, сестра-близнючка Віри[18]
  29. 2013 — Колишня дружина (серія № 5) — Світлана, мати Сашка
  30. 2014 — Бідна Liz (Росія, Україна) — Єлизавета Соколова, кубанська козачка
  31. 2015 — Втеча з Москвабада — Марія Ласточкіна, інспектор ФМС по місту Москві, керівниця опергрупи з виявлення незаконно проживаючих мігрантів[19]
  32. 2015 — Любити не можна ненавидіти — Аліна Сабурова, прокурор, дружина адвоката Дмитра Сабурова
  33. 2016 — Вибивала — Ольга Андріївна Малініна, капітан поліції, старший слідчий слідчого департаменту МВС
  34. 2017 — Рідні люди — Маргарита
  35. 2017 — МакМафія — Маша Попова
  36. 2017 — Світлана з того світу — Світлана Цвєткова, випускниця медичного училища, інвалід-візочниця / Світозара, маг-біоенерготерапевт[20]
  37. 2017 — Ідеальний ворог — Вероніка Андріївна Нестеренко, капітан поліції, слідчий, співробітник слідчого управління
  38. 2018 — Лапсі — Віра Павлівна Бойко, епідеміолог-вірусолог, співробітниця НДІ вірусології
  39. 2020 — Переклад з німецької — Ірина Янівна Воскресенська, викладачка філологічного факультету МДУ
  40. 2020 — Окаянні дні (новела «Мати») — Віка
  41. 2020 — Заколот — Катерина Михайлівна Мілєва

Участь у рекламі[ред. | ред. код]

  • 2017 — разом зі своїм батьком Володимиром Машковим, що є головним рекламним обличчям ПАТ «ВТБ 24», Марія знялася у двох відеороликах рекламної кампанії «Прості істини» банку, знятих у жанрі магічного реалізму[21]. Зйомки відбулися в Португалії.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2009 — лавреатка молодіжної недержавної російської премії «Тріумф» у галузі вищих досягнень літератури і мистецтва за 2009 рік.[22]
  • 2015 — приз «Найкраща жіноча роль в повнометражному ігровому фільмі» на XI Казанському міжнародному фестивалі мусульманського кіно — за роль Марії Ласточкіної в повнометражному художньому фільмі «Втеча з Москвабада» режисера Дар'ї Полторацької.[19]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б в г д Юрий Ненев, Ирина Стрельникова. Владимир и Мария Машковы: первое совместное интервью отца и дочери (эксклюзив журнала «7 дней»). [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] // 7days.ru (13 сентября 2017 года)
  3. а б в г Профиль звезды. Мария Машкова. «7 дней». Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 19 серпня 2017. 
  4. а б Марина Райкина. «Не просто Мария». — Сегодня в Театре имени Маяковского — премьера пьесы Генрика Ибсена с производственным названием «Строитель Сольнес» режиссёра Татьяны Ахрамковой. [Архівовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (3 апреля 2002 года)
  5. а б Режиссёры театра. Ахрамкова Татьяна Витольдовна. Биография. [Архівовано 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт Московского академического театра имени Владимира Маяковского // mayakovsky.ru
  6. Театральный институт имени Бориса Щукина. Актёрский факультет. Галерея выпускников. 2000-е годы. [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Театрального института имени Б. В. Щукина // htvs.ru
  7. а б «МаМаша». — Актриса Мария Машкова родила в Москве сына — малыш появился на свет через 7 месяцев после её свадьбы. // life.ru (6 июня 2010 года)
  8. Анна ВЕЛИГЖАНИНА | Сайт «Комсомольской правды» (22 червня 2006). Маша Машкова увела Семакина от жены? (рос.). KP.RU — сайт «Комсомольской правды». Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 2 січня 2020. 
  9. Мария Машкова развелась с мужем. [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.] // woman.ru (7 апреля 2009 года)
  10. Татьяна Пустынникова. Актриса Мария Машкова вышла замуж. // life.ru (18 декабря 2009 года)
  11. Александр Александрович Слободяник (05.09.1941 — 11.08.2008). Заслуженный артист РСФСР (1974). [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Все пианисты» // allpianists.ru
  12. Эвелина Ветрова. Дочь Владимира Машкова снова развелась! [Архівовано 14 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Газета «Собеседник» // sobesednik.ru (31 августа 2012 года)
  13. Автор: «ARLEKIN». «Три действия по четырём картинам» В. Дурненкова в театре «Практика», реж. Михаил Угаров. [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Сайт «Театральные дневники» // teatr-live.ru (4 октября 2009 года)
  14. Новости культуры. Антрепризный проект «Открытого театра Юлия Малакянца». [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] Телеканал «Культура» // tvkultura.ru (25 апреля 2006 года)
  15. Екатерина Кретова. Дочку Машкова соблазнил красавец. [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (21 апреля 2006 года)
  16. Спектакль «Штирлиц идёт по коридору. — По какому коридору? — По нашему коридору…» по пьесе Аллы Соколовой «Фантазии Фарятьева». Режиссёр — Елена Шевченко. [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт «Другого театра» // dteatr.ru
  17. Спектакль «Штирлиц идёт по коридору. — По какому коридору? — По нашему коридору…» по пьесе Аллы Соколовой «Фантазии Фарятьева». Режиссёр — Елена Шевченко. [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт «Театра.doc» // teatrdoc.ru
  18. Мария Костюкевич. Раздвоение Марии Машковой. — Актриса играет двух сестёр с трудной судьбой в фильме «Жить дальше». Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (15 февраля 2013 года)
  19. а б Светлана Мазурова. Мария Машкова занялась очисткой столицы от нелегалов. — В Казани завершился XI международный фестиваль мусульманского кино. [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (13 сентября 2015 года)
  20. Елена Садкова. Мария Машкова: «Мы вспоминаем, что жизнь — это круто, когда происходит что-то страшное». — Актриса рассказала о своей новой работе в 15-серийной комедии «Света с того света», стартовавшей на телеканале «ТНТ». [Архівовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] Газета «Вечерняя Москва» // vm.ru (17 января 2018 года)
  21. ВИДЕО. «ВТБ 24» в новой рекламной кампании объяснил клиентам «простые истины». — Главным лицом кампании снова стал актёр Владимир Машков вместе со своей дочерью Марией. [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] // sostav.ru (4 сентября 2017 года)
  22. Объявлены лауреаты премии «Триумф». [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // lenta.ru (9 декабря 2009 года)

Посилання[ред. | ред. код]