Метонів цикл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Метонів цикл — проміжок часу у 6940 діб, який застосовують для узгодження тривалості тропічного року та синодичного місяця у місячно-сонячному календарі[1].

Запропоновано давньогрецьким астрономом Метоном 443 року до н.е. на основі спостереження, що 19 тропічних років (6939,60 діб) майже дорівнює 235 синодичним місяцям (6939,69 діб). Тобто, через 19 років місяць перебуватиме у тій самій фазі.

Це співвідношення лежить в основі деяких місячно-сонячних календарів. Зокрема, його застосовують для обчислення дати Великодня у православ'ї.

Метонів цикл складався, таким чином, з 235 місяців (6940 днів), при цьому 12 років містили по 12 місяців кожен, 7 років - по 13 місяців кожен, 125 місяців були повними, 110 - неповними. Різниця між тривалістю 19 сонячних років і тривалістю 235 місячних місяців, будучи незначною, все ж накопичувалася з роками. Майже через сторіччя астроном Каліпп Кізікський (370-300 рр. до н.е.) вніс в Метонів цикл поправку: з четвертого 19 -річного циклу він виключив один день (оскільки 19 х 4 сонячних років вже на добу були коротше 235 х 4 місячних місяців), замінивши один повний місяць неповним. Поправка Каліппи, яка значно зблизила періоди тривалості 19 сонячних років і 235 місячних місяців (періоди, які, взагалі кажучи, збігаються випадково), полягала в тому, що з кожних чотирьох циклів Метона (тобто кожні 76 років або Каліппів цикл) віднімався один день, тобто один повний місяць замінювався неповним. Покращенням Каліппового циклу був Гіппархів цикл (148 до н. е. - 126 до н. е.).

Метонів цикл було застосовно в Антикітерському механізмі.


Джерела[ред.ред. код]

  1. Метонів цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 286. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).