Анаксімандр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анаксімандр
Західна філософія
досократівська філософія
Anaximander.jpg
Άναξίμανδρος
Народився 610 до н. е.
Помер 546 до н. е.

Школа/Традиція іонічна філософія, мілетська школа, натуралізм
Основні інтереси метафізика, астрономія, геометрія, географія
Значні ідеї апейрон
Вплинули на нього Фалес
Вплинув на Анаксимен, Піфагор

Анаксімáндр (грец. Αναξιμανδρος, бл. 610 до н. е.546 до н. е.) — старогрецький математик, астроном і філософ. Уявляв Землю у вигляді циліндра, оточеного небесною сферою.

Анаксимандр — представник мілетської школи. Розвиваючи матеріалізм Фалеса, він вважав за першооснову нескінченну, невизначену матерію — «апейрон». Виявом стихійної діалектики Анаксимандра є вчення про походження і загибель незліченних світів. Одним з перших, хоч і в наївній формі, він дав природничо-історичне пояснення утворення світу і походження людини від тварини, завдавши цим удару релігійному світоглядові.

Анаксимандр здійснив першу спробу створення систематичного курсу для викладання геометрії.

Космологія[ред.ред. код]

Система світу Анаксімандра (одна з сучасних реконструкцій [1])

У класичну епоху виникла геоцентрична система світу, згідно з якою в центрі сферичного Всесвіту знаходиться нерухома куляста Земля і видимий добовий рух небесних світил є відображенням обертання Космосу навколо світової осі. Її предтечею є Анаксімандр Мілетський. У його системі світу містилися три революційних моменти: плоска Земля розташована без будь-якої опори, шляхи небесних тіл є цілими колами, небесні тіла знаходяться на різних відстанях від Землі [2]. Ще далі пішов Піфагор, який припустив, що Земля має форму кулі. Ця гіпотеза спочатку викликала великий опір; так, серед її супротивників були знамениті філософи іонийського напряму Анаксагор, Емпедокл, Левкіпп, Демокріт. Однак після її підтримки Парменідом, Платоном, Евдоксом і Аристотелем вона стала основою всієї математичної астрономії та географії.

Якщо Анаксімандр вважав зірки розташованими найближче до Землі (далі слідували Місяць і Сонце), то його учень Анаксімен вперше припустив, що зірки є самими далекими від Землі об'єктами, закріпленими на зовнішній оболонці Космосу. Виникла думка (вперше, ймовірно, у Анаксімена або піфагорійців), що період обертання світила по небесній сфері зростає із збільшенням його відстані від Землі. Таким чином, порядок розташування світил опинявся таким: Місяць, Сонце, Марс, Юпітер, Сатурн, зірки. Сюди не включені Меркурій і Венера, тому що період їх обігу по небесній сфері дорівнює одному року, як і у Сонця. Аристотель і Платон поміщали ці планети між Сонцем і Марсом. Аристотель обгрунтовував це тим, що жодна з планет ніколи не затуляла собою Сонце і Місяць, хоча зворотне (покриття планет Місяцем) спостерігалося неодноразово.

Вклад у географію[ред.ред. код]

Познайомив давніх греків з гномоном — це запозичення з Вавілонії. Першим накреслив карту світу з використанням масштабу, в центрі якої була Греція, яку оточували землі Європи і Азії, що були тоді відомі. Карта мала форму кола, весь суходіл був оточений океаном. Вважав, що десь на півночі повинні бути високі гори, за якими Сонце і повертає на схід. Тінь, що видкидають ці гори, і створюють феномен ночі. Використовував поняття Європа («Ереб» — ассирійський захід) та Азія («Ассу» — ассирійський схід), межа між ними — по р. Ріоні (на Кавказі) або по р. Танаїс (Сіверський Донець та Нижній Дон).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Laertius, Diogenes. «Life of Anaximander».(англ.)
  • Досократики
  • Узбек К. М. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
  • Узбек К. М. Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 234 с.
  1. Couprie, 2011
  2. DL Couprie, Anaximander (c.610-546 BCE).