Анаксагор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анаксагор
Ἀναξαγόρας
Західна філософія
Anaxagoras Lebiedzki Rahl.jpg

Фрагмент фрески «Афінська школа»
Народився пр. 500 до н. е.
Клазомени
Помер пр. 428 до н. е.
Лампсак
Володіє мовами давньогрецька мова[1]
Ім'я при народженні Αναξαγορας
Діяльність математик[2]·фізик[1]·астроном[1]
Основні інтереси натурфілософія
Значні ідеї космічний розум (Нус) упорядковує всі речі
Вплинув Архелай
Зазнав впливу Мілетська школа
Відомі студенти Metrodorus of Lampsacus[d]
Історичний період Антична філософія

CMNS: Anaxagoras на Вікісховищі
Q:  Анаксагор у Вікіцитатах

Анаксаго́р з Клазомен (грец. Αναξαγορας, бл. 500 — † 428 до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, матеріаліст, друг і соратник Перікла в боротьбі за афінську рабовласницьку демократію.

Біографія[ред.ред. код]

Анаксагор народився в Клазоменах (Мала Азія). У ранній молодості переселився у Афіни, що ставали центром грецької культури. Викладав філософію. Був звинувачений у безбожництві і засуджений до страти, яку потім замінили вигнанням з Афін. Переїхав в Лампсак, де заснував свою філософську школу.

Астроном[ред.ред. код]

Першим висловив припущення про те, що Місяць світить відображеним світлом, яке отримує від Сонця, а також про те, що при місячних затемненнях Місяць потрапляє в тінь Землі. Вважав, що Місяць схожий на Землю: на ньому є гори і долини, і має своїх мешканців. Землю уявляв пласкою, на зразок верхньої основи циліндра, що вільно плаває в просторі (тоді як круговорот ефіру над Землею приводить в рух навколо неї всі небесні тіла).

Вважав, що Сонце і зорі є вогненними каменями, причому ми не відчуваємо тепло зірок через їх велику відстань від Землі.

Філософ[ред.ред. код]

Прагнув узгодити погляди представників іонійської натурфілософії та елеатів.

Гомеомерії[ред.ред. код]

За Анаксагором, всі тіла складаються з дрібних первинних частинок (Анаксагор назвав їх «гомеомерії»), що якісно дуже різноманітні і перебувають у постійному русі. Приводить їх в рух, дає перший поштовх зовнішня сила «нус» (розум), яка сама є тонкою і легкою речовиною. Різні тіла утворюються сполученням і роз'єднанням якісно подібних частинок. Кожна речовина містить певну кількість всіх гомеомерій. Характерні якості кожної речовини обумовлені переважною в ньому кількісттю певного роду часточок. Гомеомери Анаксагора були ще далекими від атомів Демокрита і Епікура бо, за його вченням, матерія є подільною нескінченно.

Частинки, за Анаксагором, існують вічно.

Математик[ред.ред. код]

Він вперше запровадив у математику поняття нескінченно малого і нескінченно великого.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]