Анаксагор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Анаксагор

Західна філософія
Антична філософія

Ἀναξαγόρας

Anaxagoras Lebiedzki Rahl.jpg

Фрагмент фрески «Афінська школа»

Народився пр. 500 до н. е.
Клазомени
Помер пр. 428 до н. е.
Лампсак
Володіння мовами давньогрецька мова[1]
Ім'я при народженні Αναξαγορας
Діяльність математик[2], філософ[1], фізик[1] і астроном[1]
Основні інтереси натурфілософія
Значні ідеї космічний розум (Нус) упорядковує всі речі
Вплинув Архелай
Відомі студенти Metrodorus of Lampsacus[d]

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Анаксаго́р з Клазомен (грец. Αναξαγορας, бл. 500 — † 428 до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, матеріаліст, друг і соратник Перікла в боротьбі за афінську рабовласницьку демократію.

Біографія[ред.ред. код]

Анаксагор народився в Клазоменах (Мала Азія). У ранній молодості переселився у Афіни, що ставали центром грецької культури. Викладав філософію. Був звинувачений у безбожництві і засуджений до страти, яку потім замінили вигнанням з Афін. Переїхав в Лампсак, де заснував свою філософську школу.

Астроном[ред.ред. код]

Першим висловив припущення про те, що Місяць світить відображеним світлом, яке отримує від Сонця, а також про те, що при місячних затемненнях Місяць потрапляє в тінь Землі. Вважав, що Місяць схожий на Землю: на ньому є гори і долини, і має своїх мешканців. Землю уявляв пласкою, на зразок верхньої основи циліндра, що вільно плаває в просторі (тоді як круговорот ефіру над Землею приводить в рух навколо неї всі небесні тіла).

Вважав, що Сонце і зорі є вогненними каменями, причому ми не відчуваємо тепло зірок через їх велику відстань від Землі.

Філософ[ред.ред. код]

Прагнув узгодити погляди представників іонійської натурфілософії та елеатів.

Гомеомерії[ред.ред. код]

За Анаксагором, всі тіла складаються з дрібних первинних частинок (Анаксагор назвав їх «гомеомерії»), що якісно дуже різноманітні і перебувають у постійному русі. Приводить їх в рух, дає перший поштовх зовнішня сила «нус» (розум), яка сама є тонкою і легкою речовиною. Різні тіла утворюються сполученням і роз'єднанням якісно подібних частинок. Кожна речовина містить певну кількість всіх гомеомерій. Характерні якості кожної речовини обумовлені переважною в ньому кількісттю певного роду часточок. Гомеомери Анаксагора були ще далекими від атомів Демокрита і Епікура бо, за його вченням, матерія є подільною нескінченно.

Частинки, за Анаксагором, існують вічно.

Математик[ред.ред. код]

Він вперше запровадив у математику поняття нескінченно малого і нескінченно великого.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]