Фалес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фалес
дав.-гр. Θαλῆς ὁ Μιλήσιος
Західна філософія
Thales.jpg
Θαλής ο Μιλήσιος
Народження близько 624–625 до н. е.
Мілет, Туреччина
Смерть бл. 547–546 до н. е.
Мілет, Туреччина
Сонячний удар
Національність греки
Проживання
Знання мов
  • давньогрецька мова
  • Діяльність
  • математик, астроном, фізик, інженер
  • Школа / Традиція іонічна школа, мілетська школа, натуралізм
    Основні інтереси етика, метафізика, математика, астрономія
    Значні ідеї вода в фізиці, теореми Фалеса
    Вплинув Піфагор, Анаксімандр, Анаксімен
    Літературний напрям Досократики, Мілетська школа і Сім мудреців
    Зазнав впливу
  • вавилонська астрономія та древньоєгипетська математика, древньоєгипетська релігія
  • Відомі студенти Анаксімандр
    Історичний період Антична філософія
    Батько Ексамій[d]
    Матір Клеобуліна[d]

    CMNS: Thales of Miletus на Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Фале́с Міле́тський (також іноді Талес, грец. Θαλῆς ὁ Μιλήσιος, близько 624 до н. е. — 548 до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, засновник іонійської школи натурфілософії, купець і політичний діяч.

    Фалес був першим давньогрецьким філософом і математиком й відтак вважається першим носієм наукової думки в історії[1].

    Біографія[ред. | ред. код]

    Відомо небагато свідчень щодо життя Фалеса, переважно вони мають характер афоризмів. Згідно зі свідченнями Геродота, Дуріса й Демокріта, він походив зі знатного фінікійського роду Фелідів, нащадків легендарних Агенора й Кадма. Батьками Фалеса були Ексамій і Клеобуліна[2][3][4].

    Він багато подорожував, зокрема, у молодості відвідав Єгипет, де в школах Мемфіса і Фів вивчав різні науки. Повернувшись на батьківщину, заснував у Мілеті філософську школу. Вважався одним із Семи мудреців. Здобуття слави мудреця пов'язується зі знахідкою в морі золотого триніжника, який за волею оракула (або домовленістю претендентів на нього) мусив бути відданий наймудрішому і таким жителі Мілета визнали Фалеса. За іншою версією, Фалес отримав золотий кубок чи піалу з присвятою наймудрішому та передав її іншим мислителям, які повернули коштовність назад Фалесу[5].

    Фалес жив сам і тримався осторонь державних справ. Проте, згідно переказів, він всиновив сина своєї сестри Кібіста[6]. Він не прагнув багатства, проте з метою продемонструвати, що філософ може бути успішним у буденних справах, передбачив урожай маслин та заздалегідь викупив чавильні олії поблизу, отримавши таким чином велику вигоду від здачі їх в оренду[7].

    Наукова спадщина[ред. | ред. код]

    Теорема Фалеса (пропорційні відрізки) :

    Фалесу приписується два твори, «Про рівнодію» і «Про сонцеворот», обидва до нашого часу втрачені. Невідомо також чи виконав їх Фалес особисто, або ж вони були записані його учнями. У своїй творчості він поєднував питання практики з теоретичними проблемами, що стосувались проблем Всесвіту. Усі натурфілософські пізнання Фалес використовував для створення завершеного філософського вчення.

    Шукаючи першооснову всіх речей, Фалес прийшов до висновку, що вона найбільше схожа на воду (але не є буквальна вода) — лишаючись тією самою, присутня в речах різної форми, подібно до води є основою будь-якого життя. Він пояснював перетворення речей зміною проявів першооснови: гуснучи, стихія Вода перетворюється на Землю, розріджуючись, стає Повітрям. Фалес уявляв увесь світ пронизаним життям, оскільки вода є причиною руху. Як приклад, він вказував магніт і бурштин: вони породжують рух, отже, мають душу. Він заклав теоретичні основи вчення, що отримало назву гілозоїзм. Хоча гілозоїзм має свої корені в міфології, у Фалеса він одержує філософське обґрунтування.

    Фалес вважається найпершим грецьким астрономом. Він передбачив сонячне затемнення (28 травня 585 до н. е.), знаючи дату попереднього, і пояснив його проходженням Місяця між Сонцем і Землею. Йому приписується заслуга у визначенні часу сонцестояння і рівнодення, у встановленні тривалості року в 365 днів, відкриття факту руху Сонця відносно зірок упродовж пір року, та способу навігації за сузір'ям Малої Ведмедиці. Відкрив можливість бачити вдень зорі, стоячи на дні глибокого колодязя.

    Мислитель стверджував, що небесні тіла складаються з тих же речовин, що й Земля, лише розжарених. Він вважав Землю сферичною на підставі того, що ті самі сузір'я можуть бути видимі й невидимі в той же час у різних місцях, і поступового зникнення предметів за горизонтом. Вважав, що Земля плаває на поверхні води і її коливання є причиною землетрусів.

    Фалес також має великі заслуги у створенні наукової математики. Якщо єгипетських землемірів задовольняло встановлення математичних правил, то Фалес прагнув обґрунтовувати їх шляхом доведення теорем. Нині відомо, що багато математичних правил були відкриті набагато раніше, ніж у Стародавній Греції, проте строго логічне доведення правильності тверджень на підставі загальних положень, прийнятих за достовірні істини, було винайдено греками. Характерна і зовсім нова риса грецької математики полягає в поступовому переході за допомогою доведення від одного твердження до іншого. Саме такий характер математиці був наданий Фалесом.

    Вважається, що Фалес першим познайомив греків з геометрією. Йому приписують відкриття і доведення ряду теорем: про поділ кола діаметром навпіл; про те, що кут, вписаний у півколо, є прямим (Теорема Фалеса про три точки на колі); про рівність кутів при основі рівнобедреного трикутника; про рівність вертикальних кутів; про пропорційність відрізків, утворених на прямих, що перетинаються декількома паралельними прямими (Теорема Фалеса про пропорційні відрізки). Фалес установив, що трикутник повністю визначається стороною і прилеглими до неї кутами.

    Фалес відкрив спосіб визначення відстані від берега до видимого корабля шляхом побудови трикутника, в одній вершині якого знаходиться корабель, а в двох інших точки на суші. Цьому мислителю приписується також спосіб визначення висоти різних предметів, зокрема єгипетських пірамід, за довжиною їх тіні, коли сонце піднімається над горизонтом на 45 градусів. За переказом, Фалес допоміг цареві Крезу виграти війну, розділивши річку на два менших потоки і таким чином перевести через неї військо.

    У «Політиці» Арістотеля знаходиться фрагментарний уривок про те, як Фалес за допомогою астрономічних знань зміг передбачити врожай олив та використати цей факт в цілях власного збагачення, показавши, що філософи здатні стати багатими, хоча цього й першочергово не прагнуть. За те, що він зрозумів вплив дефіциту товарів на процес ціноутворення, його можна вважати також раннім економістом[8].

    Див. також[ред. | ред. код]

    • 6001 Фалес — астероїд, названий на честь мислителя.
    • Фалес — кратер на Місяці.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Michael Fowler — Early Greek Science: Thales to Plato University of Virginia
    2. Геродот. Історії в дев'яти книгах, Книга І. 170
    3. Fragmenta historicorum Graecorum, Дуріс, 76 °F 74
    4. Демокріт, 68 В 115 а = 156Л.
    5. Плутарх. Порівняльні життєписи. Солон, 4
    6. Плутарх. Порівняльні життєписи. Солон, 7
    7. Ієронім Родоський, фрагмент 39 W.
    8. Thales of Miletus. The Internet Encyclopedia of Philosophy. Процитовано 29 листопада 2018. 

    Література[ред. | ред. код]

    • Фалес // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — С. 661. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
    • Шмигевський М. В. Видатні математики. — Бібліотека журналу «Математика в школах України»; випуск 6 (18). — Харків : «Основа», 2004. — 176 с. — ISBN 966-333-050-3.

    Посилання[ред. | ред. код]