Метью Фестінг
| Роберт Метью Фестінг Robert Matthew Festing | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 березня 2008 — 28 січня 2017 | |||
| Попередник: | Ендрю Берті | ||
| Спадкоємець: | Джакомо Далла Торре | ||
| Народження: |
30 листопада 1949 Нортумберленд, Англія | ||
| Смерть: |
12 листопада 2021 (71 рік) Валлетта, Мальта | ||
| Країна: |
| ||
| Релігія: |
католицтво | ||
| Освіта: |
коледж Святого Іоаннаd і Коледж Амплфорсd | ||
| Рід: | Фестінґи | ||
| Батько: | Фельдмаршал сер Френсіс Фестінґ | ||
| Мати: | Леді Мері Сесілія Рідделл | ||
| Нагороди: | |||
Його Високопреосвященніша Високість брат Метью Фестінг[1][2][3] чи Фестінґ[4][5] (англ. Matthew Festing; 30 листопада 1949, Нортумберленд, Велика Британія — 12 листопада 2021, Валлетта, Мальта) — 79-й Князь і Великий магістр Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти (2008—2017)[6].
Народився 30 листопада 1949 року в англійському графстві Нортумберленд, Велика Британія. Син фельдмаршала і начальника імперського Генерального штабу Великої Британії (з 1958 по 1961 рр.) сера Френсіса Фестінга, який перейшов у католицтво й став лицарем Мальтійського ордену, та Мері Сесілії Рідделл. Великий магістр з сторони матері є нащадком роду баронетів Трокмортонів та кавалера Мальтійського ордену блаженного Адріана Фортеск'ю, замученого в 1539 році. Отримав історичну освіту в Історичній школі бенедиктинців у Йоркширі і в Коледжі Св. Іоанна у Кембриджі. Проходив службу в гренадерських частинах і має чин полковника резерву. Був заступником лорда-лейтенанта Нортумберленду. У 1977 році стає членом Ордену. У 1993–2008 роках — Великий пріор Великої Британії. Здійснював керівництво гуманітарними місіями Ордену в Боснії, Сербії, Хорватії і Косово. 11 березня 2008 року був обраний 79-м Князем і Великим магістром Суверенного військового гостинного ордену Святого Іоанна, Єрусалиму, Родосу і Мальти.
24 січня 2017 року на прохання Папи Римського Франциска залишив свою посаду[7] через розбіжності з приводу відставки в грудні 2016 року Великого Канцлера Альбрехта фон Бослагера.
Метью Фестінг раптово впав під час відвідування заходу у Валлетті 4 листопада 2021 року і помер через вісім днів у лікарні. Йому був 71 рік.
- Офіцер ордена Британської імперії (1998)
- Кавалер Великого хреста на ланцюгу ордена Зірки Румунії (2008)[8]
- Кавалер Великого Хреста на ланцюгу ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (Італія, 27 жовтня 2008 року)[9]
- Кавалер ордена Короля Томислава зі стрічкою і Великою Зіркою (Хорватія, 19 листопада 2008 року)[10]
- Орден «Стара Планина» зі стрічкою (Болгарія, 13 травня 2009 року)[11]
- Кавалер Великого хреста ордена Трьох зірок (Латвія, 14 жовтня 2008 року)[12]
- Кавалер Великого хреста ордена Святого Карла (Монако, 2009 рік)[13]
- Кавалер Великого ланцюга ордена Сантьяго і меча (Португалія, 23 листопада 2010 року)[14]
- Велика зірка ордена Заслуг Князівства Ліхтенштейн (2011 рік)[15]
- ↑ Святіший Отець прийняв зречення Великого Магістра Суверенного Мальтійського Лицарського Ордену Християнський портал КІРІОС
- ↑ Великий Магістр Мальтійського Ордену склав повноваження на прохання Папи Католицький суспільно-релігійний інтернет часопис CREDO
- ↑ Мальтійський орден віднині має нового Великого Магістра «Радіо Свобода»
- ↑ https://glavcom.ua/world/observe/pomer-jediniy-vidstavniy-velikiy-magistr-maltiyskogo-ordena-798752.html
- ↑ https://peremoga.com.ua/istoriya/maltijskyj-orden-istoychni-narysy/
- ↑ Суверенна Рада Мальтійського Ордену прийняла відставку Великого Магістра. «Радіо Ватикан»
- ↑ Knights of Malta head resigns after dispute with Vatican. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Сайт орденської канцелярії Румунії [Архівовано 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (рум.)
- ↑ Інформація про нагородження на офіційному сайті gazzettaufficiale.it(італ.)
- ↑ Narodne novine: Odluka o odlikovanju Njegove Uzorite Visosti Fra Matthewa Festinga, Princ i Veliki meštar Suverenoga viteškoga malteškoga reda, Veleredom kralja Tomislava s lentom i Velikom Danicom [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Указ Президента Болгарії від 13 травня 2009 року № 120[недоступне посилання з квітня 2019](болг.)
- ↑ Ar Triju Zvaigžņu ordeni apbalvoto personu reģistrs apbalvošanas secībā, sākot no 2004. gada 1.oktobra [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Ordine di Malta, Gran Maestro riceve il principe Alberto di Monaco[недоступне посилання з липня 2019](італ.)
- ↑ Інформація на сайті Президента Португалії [Архівовано 2013-03-03 у Wayback Machine.](порт.)
- ↑ Besuch des Malteser Ritter-Ordens in Liechtenstein [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- Біографія на сайті Мальтійського Ордену [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)
- Великий Магістр [Архівовано 12 січня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)
- Обраний новий Великий Магістр Мальтійського ордену [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Новий Великий Магістр Мальтійського ордену
- Народились 30 листопада
- Народились 1949
- Померли 12 листопада
- Померли 2021
- Кавалери Великого хреста ордена святого Карла
- Кавалери ордена короля Томислава
- Кавалери ордена «За виняткові заслуги» (Словенія)
- Лицарі Великого хреста ордена Британської імперії
- Великі магістри Мальтійського ордена
- Госпітальєри
- Англійські військовики
- Британська шляхта
- Випускники Коледжу Святого Іоана (Кембридж)


