Мосул (еялет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еялет Мосул

Flag of the Ottoman Empire (1453-1844).svg

Герб

Mosul Eyalet, Ottoman Empire (1795).png

Еялет Мосул або Мосульський пашалик (осман. ایالت موصل‎) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 15351864 роках з площею 20,280 км². Утворився після встановлення влади османів в Іраку. У 1726—1834 роках став напівнезалежним володінням династії Джалілі. У 1864 році в рамках реформи приєднано до Багдадського вілайєту. У 1878 році виокремлено у самостійний вілайєт.

Історія[ред. | ред. код]

У 1514 році внаслідок перемоги османського війська над персами у Чалдиранській битві північно-західний Ірак з Мосулом було приєднано до Османської імперії. Він став частиною вілайєту Аль ал-Даула. У 1526 році підвищено до статусу санджаку у складі еялет Діярбекір.

У 1534 році війська султана Сулеймана I зайняли Багдад та більшу частину Іраку. В результаті Мосул втратив значення прикордонної фортеці. У 1535 році перетворено на Мосульське бейлербейство, а у 1591 році в рамках загальної реформи — на еялет.

Послаблення імперії на початку XVII ст. призвело до відновлення загрози з боку Персії. Мосул декілька разів витримував облогу. В результаті землі еялету постійно грабувалися як османськими, так й перськими військами. Лише у 1639 році за умовами Зухабської угоди Мосул остаточно було визнано за Османами.

З кінця XVIII криза, спричинена поразкою імперії у війні зі Священною лігою, що завершилася 1699 року Карловицьким договором, призвела до значної кризи, яка в свою чергу посилила місцевий сепаратизм. Цим скористався місцевий рід Джалілі, що став фактичним володарем Мосульського еялету. Джалілі зуміли відбити спроби багададських пашів, що також стали фактично незалежними, захопити Мосул. У 1740-х роках паші Мосула відбили спроби Надир Шаха, правителя Персії, підкорити регіон. Внаслідок цих успіхів авторитет правителів значно зріс. Вони лише номінально визнавали владу султанів.

Правління династії Джалілі в Мосулі тривало до 1834 року, коли султан Махмуд II, провівши реформи, зміцнив державу. В рамках політики консолідації султанські війська у 1831 році відновили владу над Багдадом і Басрою. За цих умов спротив Мосула був марним. Тому 1834 року в Мосулі відновлено султанську владу. У 1864 році в рамках загальної адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано Мосульський еялет, землі якого доєднано до вілайєту Багдад.

Адміністрація[ред. | ред. код]

Складався з 4 лівасів (на кшталт санджаків): Хару, Ескі-Мосул, Текріт, Бачванли. Дохід бейлербея (паші) становив 680 тис. акче, санджакбеїв коливався від 200 тис. до 280 тис. акче. також нараховувалося 274 зеаметів та тімарів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Özoğlu, Hakan (2004). Kurdish Notables and the Ottoman State. SUNY series in Middle Eastern studies. Albany: State University of New York Press. p. 57
  • Agoston, Gabor; Masters, Bruce Alan (2009). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 394. ISBN 978-1-4381-1025-7.