Східна Румелія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Източна Румелия
روم الى شرقى
Ανατολική Ρωμυλία
Східна Румелія
Автономна провінція Османської імперії
(під Болгарським контролем від 1885 року)
Османська імперія Ottoman flag.svg
1878 – 1908 Третє Болгарське царство Flag of Bulgaria.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Східна Румелія
Східна Румелія (помаранчева область із червоною штриховкою) між Князівством Болгарія та Османською імперією
Столиця Пловдив
Державний устрій Автономна провінція
Історія
 - Берлінський трактат 13 липня 1878
 - Анексія Болгарією 18 вересня 1885
 - Номінальне відновлення Османського суверенітету 17 квітня 1886
 - Включена у склад Болгарії 5 жовтня 1908
Історія Болгарії
Coat of arms of Bulgaria.svg
Стародавність
Караново культура
Культура Вінча
Варненський некрополь
Фракія
Одриське царство
Мезія
Середньовіччя
Булгари
Південні слов'яни
Велика Булгарія
Перше Болгарське царство
Західне Болгарське царство
Друге Болгарське царство
Відінське царство
Добруджанське князівство
Османська Болгарія
Болгарія у складі Османської імперії
Болгарське національне відродження
Новітня Болгарія
Князівство Болгарія
Східна Румелія
Третє Болгарське царство
Народна Республіка Болгарія
Республіка Болгарія

Портал «Болгарія»

Східна Руме́лія — автономна область у складі Османської імперії, створена на Берлінському конгресі 1878 року.

До її складу увійшли землі південної Болгарії: землі Слівенського і Філіппопольського санджаків, а також двох каз Адріанопольського санджака. Ці землі, за Сан-Стефанського договором, повинні були увійти до складу Болгарії, але Берлінським конгресом з них утворена була автономна турецька провінція, яка, перебуваючи під безпосередньою і політичною владою султана, полягала в управлінні особливого генерал-губернатора, призначуваного султаном за згодою держав з християн.

Після перевороту 18 вересня 1885 року Східна Румелія фактично об'єднана з Болгарським царством. У 1896 році, коли Порта визнала принца Фердинанда болгарським князем, вона одночасно з цим призначила його генерал-губернатором Східної Румелії. По берлінському трактату, Східна Румелія обіймаючи область верхньої Маріци і Тунджі була обмежена з півночі Балканами, зі сходу Чорним морем, із заходу вододілом Маріци й Іскера, а з півдня смугою, проведеною з заходу на схід між 41° 36'і 42° 12' північної широти.

Воз'єднання Східної Румелії із Болгарією не отримало остаточної санкції великих держав, що підписали Берлінський трактат. Константинопольська конференція 24 березня 1886 року затвердила тільки передачу керування автономною областю Східна Румелія болгарському князеві на 5 років. За переписом 1887 року населення Болгарського князівства разом зі Східною Румелією становило 3 154 375 осіб, при цьому площа власне Болгарського князівства становила 63 045 км², в тому числі площа Східної Румелії — 33 590 км². На 1990 рік населення Східної Румелії становило 1 099 984 осіб.

Генеральні губернатори[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Naval Ensign of Bulgaria (1878-1944).svg Це незавершена стаття з історії Болгарії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.