Мотєюс Шумаускас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шумаускас Мотєюс
лит. Šumauskas Motejus Juozo
Народився 15 листопада 1905(1905-11-15)
місто Ковно
Помер 28 травня 1982(1982-05-28) (76 років)
місто Вільнюс
Поховання цвинтар «Антакалніо»
Громадянство
(підданство)
Flag of Lithuania 1918-1940.png Литва
Національність литовець
Діяльність політик, профспілковий діяч
Володіє мовами литовська
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «За трудову доблесть»

Мотєюс (Мотеюс Юозович) Шумаускас (лит. Motiejus Šumauskas; 2 (15) листопада 1905, Ковно28 травня 1982, Вільнюс) — радянський державний і партійний діяч, голова Ради Міністрів Литовської РСР (1956—1967), голова Президії Верховної Ради Литовської РСР (1967—1975). Депутат Верховної Ради СРСР 2—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС (19561976).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 листопада 1905 року в місті Ковно.

Член Комуністичної партії Литви з 1924 року.

  • З 1928 року — секретар підпільного райкому Компартії Литви.
  • У 1929 році — політв'язень у Литовській Республіці. Нелегально перебрався у СРСР.
  • У 1930 році заочно закінчив Міжнародну Ленінську школу. Повернувся до Литовської Республіки.
  • З 1930 року — секретар підпільного ЦК комсомолу Литви.
  • У 1931 році за революційну діяльність засуджений на 6 років каторги, в 1939 році поміщений в концтабір.
  • У 1940 році — голова Палати праці і Центрального бюро профспілок, заступник міністра праці Литви
  • У 19401947 роках — заступник голови Ради Народних Комісарів Литовської РСР і одночасно в 19401941 роках — нарком місцевої промисловості Литовської РСР.
  • У 19411942 роках — в евакуації, директор Пензенського молочного комбінату.
  • З 1942 року — у Червоній армії. У квітні 1943 року був перекинутий на окуповану територію Литви, став керівником оперативної групи Литовського штабу партизанського руху. З 6 січня 1944 року — секретар Північного підпільного обкому КП(б) Литви.
  • У липні — жовтні 1944 року — голова виконавчого комітету Вільнюської міської ради Литовської РСР.
  • У жовтні 1944 — липні 1950 року — голова Державної планової комісії (Держплану) Литовської РСР.
  • У червні 1950 — червні 1953 року — 1-й секретар Шяуляйського обласного комітету КП(б) Литви.
  • У червні 1953 — лютому 1954 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів Литовської РСР.
  • У лютому 1954 — 24 січня 1956 року — 2-й секретар ЦК Компартії Литви.
  • 16 січня 1956 — 14 квітня 1967 року — голова Ради Міністрів Литовської РСР.
  • 17 квітня 1967 — 24 грудня 1975 року — голова Президії Верховної Ради Литовської РСР.
  • З грудня 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Вільнюсі.

Нагороди[ред. | ред. код]