Мулерман Вадим Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мулерман Вадим Йосипович
Мулерман Вадим Иосифович.jpg
Основна інформація
Дата народження 18 серпня 1938(1938-08-18)
Місце народження Харків, УРСР
Дата смерті 2 травня 2018(2018-05-02) (79 років)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Країна Росія, СРСР і США
Професії співак
Співацький голос бас-баритон[d]
Нагороди
медаль Жукова медаль «Ветеран праці»
Заслужений артист України Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
mulerman.org
Файли у Вікісховищі?

Вади́м Йо́сипович Му́лерман (18 серпня 1938, Харків, Українська РСР — 2 травня 2018, Нью-Йорк, США) — радянський і український естрадний співак, Народний артист РРФСР[1], Заслужений артист України (грудень 2007 р.).

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався на вокальному факультету Харківської державної консерваторії, закінчив навчання в Ленінграді (1962 р.). У 1980 р. закінчив режисерський факультет музичних театрів Державного інституту театрального мистецтва (ГИТИС, спеціальність — режисер музичних театрів).

Розпочав виступати на естраді з 1963 року в Харкові. Наприкінці 1960-х років Вадим Мулермана був одним з найбільш впізнаємих і найпопулярних виконавців радянської пісні.

Сценічна кар'єра розпочалась з IV Всесоюзного конкурсу естрадних співаків і пісні «Король переможець». У 1964 році працював з естрадним оркестром під керуванням Мурата Кажлаєва, у 1965 році перейшов до джаз-оркестру Анатолія Кролла, з 1966 року — соліст «ВІА-66» Юрія Саульського. Впродовж 19661976 років — соліст «Москонцерту», а з 1976 року — «Росконцерту» і художній керівник ВІА «Ребята с Арбата».

Періодично виступав у програмах естрадного оркестру РРФСР під керуванням Леоніда Утьосова. У репертуарі були пісні: «Трус не играет в хоккей» О. Пахмутової на вірші М. Добронравова, «Как хорошо быть генералом» В. Гамалії на вірші М. Танича, «Гуцулочка» Д. Тухманова на вірші С. Острового, «Налетели вдруг дожди» Д. Тухманова на вірші С. Харитонова, «Приснилось мне» А. Бабаджаняна на вірші Р. Рождественського тощо.

У 1970-х роках його усували від ефіру і забороняли концертну діяльність через включення в репертуар кількох єврейських пісень на тлі загострення відносин СРСР та Ізраїлю. Вважається, що саме через це він так і не став виконавцем саундтрека до фільму «Сімнадцять миттєвостей весни», хоча пісні в його виконанні вже були записані. Замість нього в знаменитому телесеріалі заспівав його головний конкурент — Йосип Кобзон.

У 1978 році удостоєний почесного звання Заслуженого артиста РРФСР, у 1980 році у Гавані здобув перемогу на пісенному конкурсі.

З 1989 року жив і працював у США. Створив музичний театр для дітей у штаті Флорида (м. Холендейл), працював його керівником. У 1996 році приїздив на батьківщину, в Москві дав сольний концерт.

З 2003 року мешкав в Харкові. Був радником голови Харківської обласної державної адміністрації з питань культури (з 2005 р.).

У березні 2008 року, в приміщенні Культурного центра ХНУ ім. В. Н. Каразіна, був відкритий створений ним музичний театр-студія (Театр пісні В. Мулермана). Для навчання були відібрані 50 молодих людей (в одній групі — діти від 9 до 15, у другій — від 16 до 25 років). З них продовжили навчання 30.

Вадим Мулерман був одружений тричі. Першою його дружиною була Іветта Чернова, друга — співачка Вероніка Круглова (перша дружина Кобзона), від якої у нього є дочка Ксенія. Третьою дружиною стала колишня стюардеса Світлана Литвинова, яка була молодша за нього на 33 роки. Вона народила йому двох доньок — Марину (1998 р.н.) і Емілію (2004 р.н.).

2 травня 2018 року Вадим Мулерман помер у Нью-Йорку, внаслідок онкологічного захворювання[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]