Муравйова Олена Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Муравйова Олена Олександрівна
Зображення
Народилася 3 червня 1867(1867-06-03)
Харків
Померла 11 лютого 1939(1939-02-11) (71 рік)
Київ
Поховання: Байкове кладовище
Громадянство: Російська імперія і СРСР
Рід діяльності: оперний співак[d], музичний педагог[d] і співак
Alma mater: Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Нагороди:

Заслужений діяч мистецтв УРСР

Олена Олександрівна Муравйова (дівоче прізвище — Апостол-Кегіч; нар.  22 травня (3 червня) 1867(18670603), Харків — пом. 11 лютого 1939, Київ) — українська оперна співачка (сопрано), музичний педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1938).

Біографія[ред.ред. код]

Народилася в Харкові в сім'ї музиканта. Почала навчатися з семи років грі на скрипці і фортепіано, з 16 років — співу. Зростала у творчій атмосфері, в квартирі батьків проводилися музично-літературні вечори, в яких брали участь співаки, музиканти, поети.

В 1886–1888 роках навчалася співу в Московській консерваторії (клас О. Александрової-Кочетової). Також навчалась приватно співу у професора Леграна, Е. Павловської, С. Арнольдсон. Розпочала творчу кар'єру на сценах Петербурга, де співала в оперній трупі О. Церетелі, в російсько-італійській опері А. Труффі, в антрепризах С. Шейна. У 1890–1901 роках — солістка московського Большого театру.

Мала голос ліріко-колоратурне сопрано широкого діапазону, легкий, рухливий зі «сріблястим» тембром.

Підтримувала творчі контакти з композиторами М. Лисенком, Б. Лятошинським, Л. Ревуцьким, В. Косенко, М. Мясковським, С. Прокоф'євим, Р. М. Глієром, А. Хачатуряном, Ю. Шапоріним.

Викладацька діяльність[ред.ред. код]

Впродовж багатьох років викладала у навчальних закладах Дніпропетровська і Києва, де виховала більше 400 співаків і педагогів. У 1900 році розпочала викладацьку діяльність в московській школі Буніної. З 1901 року працювала в Катеринославському музичному училищі (тепер — Дніпропетровська консерваторія). З 1906 по 1920 рік викладала в київській Музично-драматичній школі М. Лисенка (з 1917 року — професор), де також організувала класи оперного та камерного ансамблю, ставила учнівські вистави. У 1920–1939 роках вела клас сольного співу в Київській консерваторії (з 1934 року — заслужений професор).

Серед учнів: Д. Антонович, В. П. Борищенко, В. Г. Будневич,  З. М. Гайдай, Д. Євтушенко, Б. Я. Златогорова, І. С. Козловський, М. Кор'юс, А. З. Левицька, І. Мар'яненко, О. Д. Петляш, О. А. Петрусенко, Л. А. Руденко, С. А. Стадникова, В. Т. Старостинецька, М. І. Машир.

Репертуар[ред.ред. код]

Оперний репертуар включав лірико-колоратурні і драматичні партії.

Найкращі партії:

  • Людмила і Горислава («Руслан і Людмила» М. Глінки)
  • Наташа («Русалка» О. Даргомижського)
  • Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна)
  • Тамара («Демон» А. Рубінштейна)
  • Снігуронька («Снігуронька» М. Римського-Корсакова)
  • Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського)
  • Ізабелла («Роберт-Диявол» Дж. Мейєрбера)
  • Інеса («Африканка» Дж. Мейєрбера)
  • Маргарита Валуа («Гугеноти» Дж. Мейєрбера)
  • Маргарита («Фауст» Ш. Ґуно)
  • Євдоксія («Юдейка» Ж. Ф. Галеві)
  • Джильда («Ріголетто» Дж. Верді)

Література[ред.ред. код]

  • Вік К. Ветерани Київської консерваторії // Радянська музика (Київ). 1938. № 3. — С. 33—34;
  • Довженко В. О. О. Муравйова. (Некролог) // Радянська музика (Київ). 1939. № 3. — С. 54—55;
  • Кузнецова А. Народный артист: Страницы жизни и творчества И. С. Козловского. — М., 1964. — С. 25—27;
  • Евтушенко Д. Г. Выдающийся педагог-вокалист // Вопросы вокальной педагогики: Сб. статей. Вып. 3. — М., 1967;
  • Філіпенко Г. Талановитий педагог // Мистецтво (Київ). 1968. № 6;
  • Філіпенко Г. Згадаючи педагога // Музика (Київ). 1979. № 6;
  • Михайлова Т. Виховання співаків у Київській консерваторії. — Київ, 1970. — С. 48—52;
  • Олена Муравйова. Спогади. Матеріали. — Київ, 1984;
  • Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. — С. 211

Джерела[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про артиста опери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.