Наомі Шемер
| Наомі Шемер | |
|---|---|
| івр. נעמי ספיר שמר | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 13 липня 1930[1][2][…] |
| Місце народження | Квуцат-Кінеретd, Земля Ізраїльська |
| Дата смерті | 26 червня 2004[1][2][…] (73 роки) |
| Місце смерті | Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[4][5] |
| Причина смерті | злоякісна пухлина |
| Поховання | Кинеретське кладовищеd |
| Роки активності | 1951 — 2004 |
| Громадянство | Ізраїль |
| Професії | композиторка, співачка, авторка пісень |
| Освіта | Єрусалимська академія музики та танцю |
| Інструменти | вокал[d] і фортепіано |
| Жанри | Музика Ізраїлю |
| Нагороди | |
| Діти (2) | Ariel Horowitzd |
| naomi-shemer.co.il | |
 Файли у Вікісховищі | |
Наомі Шемер (івр. נעמי שמר; 13 липня 1930, кібуц Квуцат Кінерет[en], підмандатна Палестина — 26 червня 2004, Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльська поетеса та композиторка, авторка неофіційного гімну Єрусалиму «Єрушалаїм шель загав» (Золотий Єрусалим).
Життєпис[ред. | ред. код]
Батьки Наомі, Меїр та Рівка Сапір, вихідці з Вільно, порізно приїхали в 1920-х роках у країну Ізраїлю і познайомилися в кібуці. Беручи участь у сіоністському робітничому русі, вони не дотримувалися релігійних традицій. У Наомі були молодша сестра Рут і брат Яаков. Після Другої світової війни її батько звільнив живих євреїв з таборів у Європі, і переправляв у Палестину в складі організації «Бріха» («Втеча»).
Підрісши, Наомі стала брати уроки музики в Хайфі. Потім закінчила Єрусалимську музичну академію і повернулася до кібуцу викладати музику для дітей. Тоді ж почала писати пісні.
Творчість[ред. | ред. код]
Наомі Шемер самостійно створювала тексти й музику до своїх пісень, іноді надихаючись музикою й піснями різних країн, з яких євреї поверталися у відроджений Ізраїль. Найвідоміша пісня авторки — «Єрушалаїм шель загав» — Золотий Єрусалим, написана в 1967 році. На початку 1967 року Ізраїльське радіо запропонувало Шемер написати пісню про Єрусалимі для виконання на концерті присвяченому Дню Незалежності. Композиторка трепетно поставилася до цієї задачі — адже дуже багато прекрасних віршів і музики написано про Єрусалим. Настав Пурим, а пісня ще не була готова. Шемер навіть зателефонувала на радіо й попросила звільнити її від цієї честі. Тодішній директор Ізраїльського радіо Гіль Алдема розповідав, що погодився, щоби пісня була не про Єрусалим, але пісню для цього концерту просив все-таки написати, сподіваючись, що в підсумку вона буде про Єрусалим. Уже після смерті Шемер (2004) Алдема стверджував, що Наомі Шемер узяла музику для «Золотого Єрусалиму» з баскської колискової. Пісня Шемер була виконана на концерті й стала тріумфом, оскільки не було ізраїльтянина, який не сумував би за Старим Містом і Західною Стіною Храмової гори. Коли ізраїльські війська через три тижні після концерту звільнили Єрусалим, пісня, яка висловила радість цілої нації, здобула широку популярність. Платівка з піснею розійшлася накладом 300 тисяч примірників, що є рекордом продажів грамплатівок за всю історію Ізраїлю[6].
Під час Війни Судного дня (1973) музика Шемер уособлювала вже й інші переживання: тривогу і гіркоту від втрат ізраїльських військ, захоплених зненацька сирійцями і єгиптянами.
Пісня «Лу йеһи» («Так буде»), виконана в дні війни, івритська версія пісні The Beatles «Let It Be». Шемер написала пісню «Іш музар» («Дивний чоловік»), присвячену поселенцям Елон-Море[en], натхненна тим, як десятки тисяч людей приходять заново освоювати звільнені в ході Шестиденної війни ділянки єврейської землі. Шемер вбачала в цьому повернення до коріння, матеріальне втілення любові до країни Ізраїлю.
«Пісня про весну» була написана Шемер в 1975 році в знак протесту проти переговорів про повернення Єгипту Синайського півострова. Героїня цієї сатирично-трагічної пісні — сардина — пропонувала своє тіло по частинах акулі, у відповідь розраховуючи почути привітання «шалом». Коли сардина запропонувала всю себе цілком, акула відкрила рот — і разом з відповіддю з'їла сардину.
Інша пісня Шемер, «Аль коли елі» ([бережи] Всіх цих) пов'язана з болючим моментом в історії Ізраїлю — передачею Єгипту і руйнуванням єврейського міста Яміт з прилеглими поселеннями. Музикантка написала цю композицію, намагаючись втішити сестру, котра овдовіла. У пісні є слова: «Не викорчовуй насаджень». Через півтора року Ізраїль уклав мир з Єгиптом і був змушений евакуювати поселення Яміт на Синайському півострові. Поселенці Яміта довго пручалися. Активісти руху телефонували й дякували композиторці за пісню, яка висловлювала їх почуття.
Пісню «Про рав ховель» (капітан) Наомі Шемер переклала на іврит із поезії Волта Вітмена на трагічну загибель ізраїльського прем'єр-міністра Іцхака Рабина.
Наомі Шемер також написала багато пісень для дітей та цикл пісень до всіх єврейських свят.
У 1983 році Наомі Шемер присуджена Премія Ізраїлю за внесок в культуру країни.
Наомі Шемер залишається однією з кращих і значних творців оригінальної ізраїльської пісенної традиції, а деякі її пісні стали неофіційними гімнами, символами доленосних подій в історії Держави Ізраїль.
Політичні погляди[ред. | ред. код]
Наомі Шемер примикала за своїми поглядами до руху «За неподільний Ізраїль», співчувала поселенцям на контрольованих Ізраїлем території Ерец Ізраель, проте ніколи не давала використати свій авторитет та своє ім'я в політиці.
Пам'ять[ред. | ред. код]
На пам'ять про Наомі Шемер у 2005 році Ізраїльська корпорація з випуску монет та медалей (Israel Coins and Medals Corporation) викарбувала серію золотих і срібних пам'ятних монет номіналом у 1, 2 та 10 шекелів[7].
На пам'ять про неї над озером Кінерет розпочато будівництво меморіальної оглядового майданчика з видом на озеро[8].
Джерела[ред. | ред. код]
- Елінор і Роберт Слейтер, Great Jewish Women
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ http://www.nytimes.com/2004/06/29/arts/naomi-shemer-74-poet-and-composer-dies.html
- ↑ http://www.ynet.co.il/articles/0,7340,L-2899040,00.html
- ↑ Офіційний сайт Шулі Натан (івр.)
- ↑ NAOMI SHEMER COMMEMORATIVE COIN 2005/5765
- ↑ Над Кинеретом появится обзорная площадка имени Наоми Шемер
Посилання[ред. | ред. код]
- Про ставлення росіян ізраїльтян до творчості Н. Шемер
- «Золотий Єрусалим» трансліт, переклад та історія створення пісні
- переклади віршів Н. Шемер
- Золотий Єрусалим аудіо (сторінка не існує)
- Нехай все це (пер. з івриту).
- «Золотий Єрусалим» Наомі Шемер (сторінка не існує)
- «Мій золотий Єрусалим», переклад і виконання: Марина Меламед
- До 50-річчя пісні Номі Шемер «Золотий Єрусалим». Докладний аналіз оригіналу, огляд 27 російських эквиметрических перекладів
- На івриті
|
