Станкович Євген Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Євген Станкович)
Перейти до: навігація, пошук
Євген Станкович
Основна інформація
Дата народження 19 вересня 1942(1942-09-19) (75 років)
Місце народження Свалява,
Закарпатська область, СРСР
Роки активності з 1966
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Професія композитор
Нагороди Герой України (орден Держави) — 2008 Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1977 Народний артист СРСР
stankovych.org.ua

Євге́н Фе́дорович Станко́вич (* 19 вересня 1942, Свалява, Закарпатська область) — український композитор, голова Національної спілки композиторів України2005 року), заслужений діяч мистецтв УРСР (1980), народний артист УРСР (1986), Герой України (2008)[1]. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

Євген Станкович народився у місті Свалява, в сім'ї вчителів. У віці 10 років розпочав навчання в музичній школі (клас баяна), продовжив навчання в Ужгородському музичному училищі у класі баяніста і композитора Степана Мартона, а згодом — у класі віолончеліста Й. Базела. Після закінчення музичного училища вивчав композицію у Адама Солтиса у Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка. Низку інших музичних предметів (гармонія, читання партитур, поліфонія тощо) у Станковича викладали такі відомі музиканти, як Станіслав Людкевич, Роман Сімович, Анатолій Кос-Анатольський, Стефанія Павлишин. У Львові Є. Станкович провчився півроку, після чого був призваний до армії. Відбувши військову службу, продовжує навчання в Київській консерваторії у класі Бориса Лятошинського, а з 1968 р. — Мирослава Скорика. Закінчивши у 1970 р. навчання в консерваторії, починає працювати музичним редактором у видавництві «Музична Україна».

Член КПРС з 1975 року[2].

З 1976 року — заступник голови правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1979 року — заступник голови правління Спілки композиторів України. З 1984 року — секретар правління Спілки композиторів України. Був головою правління (1990—1993), та головою (2004—2010) Спілки композиторів України[3]; з 1988 — професор Національної музичної академії України, завідувач кафедри композиції.

Нагороди[ред.ред. код]

Список основних творів[ред.ред. код]

Євген Станкович є автором 6-ти симфоній та 12-ти камерних симфоній, опери, 5-ти балетів, інструментальних концертів, музики до кінофільмів тощо.

Опери та балети[ред.ред. код]

Вокально-симфонічні твори[ред.ред. код]

  • 1976 Симфонія № 3 («Я стверджуюсь») для соліста, мішаного хору та симфонічного оркестру, слова П. Тичини.
  • 19782000 «Купало», 2-га дія із опери «Цвіт папороті», для камерного хору, перекладення М. Гобдича.
  • 1985 Симфонія-Диптих, для хору a cappella, на слова Тараса Шевченка.
  • 1991 Реквієм-Каддиш «Бабин Яр» для тенора, баса, хору та оркестру, слова Д. Павличка.
  • 1991 «Чорна Елегія», для хору та оркестру, слова П. Мовчана.
  • 1992 «Панахида за померлими з голоду», для солістів, двох мішаних хорів, чтеця та симфонічного оркестру, слова Д. Павличка.
  • 1994 «Нехай прийде царство Твоє» на біблійні тексти, для мішаного хору та симфонічного

оркестру.

  • 1997 Твори для жіночого хору a cappella.
  • 1998 Твори для мішаного хору a cappella на слова Івана Франка.
  • 1998 «Господи, Владико наш», Концерт для хору а cappella на тексти із Біблії.
  • 1999 Псалом № 27 для чоловічого хору «До Тебе, Господи, взиваю я».
  • 1999 Псалом № 22 для жіночого хору.
  • 2000 Псалом № 83 для мішаного хору a cappella.
  • 2001 «Слово о полку Ігоревим» для сопрано, тенора, баритона, баса, мішаного хору та симфонічного оркестру.

Оркестрові твори[ред.ред. код]

  • 1968 Увертюра.
  • 1970 Концерт № 1 для віолончелі з оркестром.
  • 1971 Симфонієта.
  • 1973 Симфонія № 1 (Sinfonia larga) для струнних.
  • 1975 Симфонія № 2 («Героїчна») для симфонічного оркестру.
  • 1977 Симфонія № 4 (Sinfonia lirica) для струнних.
  • 1980 Симфонія № 5 («Пасторалей») для скрипки та симфонічного оркестру.
  • 1992 Ганука для оркестру.
  • 1992 Поема скорботи, для оркестру.
  • 1997 Аве Марія, поема для оркестру.
  • 1999 Концерт для альта та симфонічного оркестру.
  • 2003 Симфонія № 6
  • 2004 Концерт-поема для скрипки та симфонічного оркестру (Концерт № 1)
  • 2004 Симфонія-концерт для альта та симфонічного оркестру (Концерт № 2)
  • 2005 Симфоніета № 2 для чотирьох валторн та струнного оркестру
  • 2006 Концерт № 2 для скрипки та симфонічного оркестру
  • 2008 Концерт для флейти та симфонічного оркестру
  • 2010 Друга редакція «Поеми скорботи» для симфонічного оркестру
  • 2013 Симфонічна поема «Присвята Стефану Турчаку»
  • 2015 Концерт № 3 для скрипки та симфонічного оркестру
  • 2016 Концерт № 2 для віолончелі з оркестром.

Камерні твори[ред.ред. код]

  • 1966 Сонатина для фортепіано.
  • 1968 Концертіно для флейти та скрипки.
  • 1971 Сюїта для струнного квартету.
  • 1971 Соната № 3 для віолончелі та фортепіано.
  • 1971 Камерна симфонія № 1 для скрипки, флейти, кларнета, тромбона, арфи, фортепіано, літавр, дзвонів та ксилофону.
  • 1972 Соната для фортепіано.
  • 1972 Дві п'єси для скрипки та віолончелі.
  • 1972 «На верховині» триптих для скрипки та фортепіано.
  • 1973 Квартет для струнних.
  • 1979 Елегія пам'яті С.Людкевича для струнного оркестру.
  • 1980 Камерна симфонія № 2 для двох флейт, гобоя, кларнета, фагота, фортепіано, ударних та струнних інструментів.
  • 1982 Камерна симфонія № 3 для флейти та 12 струнних інструментів.
  • 1987 Камерна симфонія № 4 (Пам'яті поета) для баритона та камерного оркестру, слова О.Пушкіна.
  • 1987 «Диктум» для камерного оркестру.
  • 1992 «Музика рудого лісу» тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано.
  • 1992 «Сумної дримби звуки» п'єса для віолончелі та фортепіано.
  • 1993 Музика небесних музикантів, квінтет для флейти, гобоя, кларнета, фагота та валторни.
  • 1993 Камерна симфонія № 5 «Потаємні поклики», для кларнета та камерного оркестру.
  • 1994 «Що сталося в тиші після відлуння», для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі, фортепіано та ударних.
  • 1995 «Тривоги осінніх днів». Концерт для валторни та камерного ансамблю. Камерна симфонія № 6.
  • 1996 «Квітучий сад та яблука, що падають у воду» Тріо для кларнета, альта та фортепіано.
  • 1996 «Смиренна пастораль», для скрипки, альта та віолончелі.
  • 1996 «Гра над прірвою». Концерт для кларнета соло.
  • 1996 Соната для кларнета соло.
  • 1996 Монолог для кларнета соло. (П'єса).
  • 1996 Жертва отрока Господнього. Пассакалія для органу.
  • 19961998 Камерна симфонія № 7 для скрипки соло, клавесина, челести, фортепіано та камерного оркестру.
  • 1997 Камерна симфонія № 8 для голосу, флейти, кларнета, скрипки, віолончелі, фортепіано та ударних інструментів.
  • 1997 «Шлях і кроки», п'єса для скрипки та камерного оркестру.
  • 1997 Українська поема, п'єса для скрипки та фортепіано.
  • 1997 Елегія. Для струнного квартету.
  • 1998 Іділія. Для флейти та фортепіано.
  • 1998 Дві Пассакалії «Для віку, що приходить та віку, що минає» для флейти, кларнета, гобоя, фортепіано та струнного оркестру.
  • 1998 «Свято труб» для 16 труб.
  • 2000 «Quid pro quo». Камерна симфонія № 9 для фортепіано соло та струнного камерного оркестру.

Музика до художніх, телевізійних, документальних кінофільмів, серіалів, мультфільмів, театральних вистав[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ про нагородження званням «Герой України»
  2. Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.
  3. СТАНКОВИЧ Євген Федорович. Національна спілка композиторів України. 
  4. Указ Президента України від 8.11.2017 р. №355/2017

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]